Ухвала суду № 31349223, 16.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6341/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2013 р. адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Автомагістраль» до державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Приватне підприємство «Автомагістраль» (надалі за текстом - «ПП «Автомагістраль») звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення №0002022300 від 14.12.2012 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 58 314 грн. та податкового повідомлення-рішення №0001972300 від 14.12.2012 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 76 062 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2013 р. адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби (надалі за текстом - «ДПІ у Вишгородському районі»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 12.11.2012 р. по 30.11.2012 р. посадовцями ДПІ у Вишгородському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Автомагістраль» з питання дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Будівельне управління 26» за листопад 2011 р.

Результати перевірки оформлено актом № 2100/22-00/31481658 від 30.11.2012 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 138, 139, 198, 200 Податкового кодексу України внаслідок віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту витрат з оплати робіт за договором, укладеними з ТОВ «Будівельне управління 26».

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

20.10.2011 р. між ТОВ «Автомагістраль» та ТОВ «Будівельне управління 26» укладено договір субпідряду № 01/9-Б.

На підставі цього договору позивач отримав податкові накладні, перерахував кошти із банківського рахунку, а сплачені суми включив до валових витрат та податкового кредиту.

Разом з тим, в провадженні СВ ДПІ у Києво-Святошинському районі перебуває кримінальна справа за обвинуваченням директора ТОВ «Нотекс-Буд» ОСОБА_2, який формував податковий кредит та валові витрати за рахунок підприємств, що мають ознаки фіктивності, у тому числі і за рахунок ТОВ «Будівельне управління 26».

При цьому, будучи допитаний в якості свідка директор ТОВ «Будівельне управління 26» заперечував свою причетність до діяльності підприємства.

На думку органу державної податкової служби наведене свідчить, що угода, укладена позивачем 20.10.2011 р. є нікчемною.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Вишгородському районі прийнято податкове повідомлення-рішення №0002022300 від 14.12.2012 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 58 314 грн. та податкове повідомлення-рішення №0001972300 від 14.12.2012 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 76 062 грн., в тому числі 50 708 грн. за основним платежем та 25 354 грн. за штрафними санкціями.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту врегульовано статтями 138, 139, 198 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактичні здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції за наслідками дослідження первинних документів (складених за результатами здійснення господарської операції) дійшов висновку про реальність виконання робіт ТОВ «Будівельне управління 26».

Судова колегія знаходить наведений висновок окружного адміністративного суду обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

Так, відповідно до копії договору № 01/9-Б від 20.10.2011 р. на виконання робіт з поточного ремонту вулиць та доріг, що належать до комунальної власності, у містах та інших населених пунктах Київської області ТОВ «Будівельне управління 26» зобов'язалось своїми силами і засобами надати позивачеві послуги з ремонту вулиць і доріг.

На провадження такого виду господарської діяльності контрагентом ПП «Автомагістраль» отримано ліцензію серії АВ № 515492.

У підтвердження реальності виконання робіт позивачем надано копії протоколів узгодження договірної ціни, актів приймання виконаних будівельних робіт типової форми № КБ-2в, довідок про вартість виконаних будівельних робіт, податкових накладних, а також виписок із банківського рахунку та платіжного доручення.

За таких обставин, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції щодо товарності зазначених господарських операцій та неправомірності спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи відповідача щодо правомірності названих рішень з посиланням на наявність у провадженні СВ ДПІ у Києво-Святошинському кримінальної справи за обвинуваченням директора ТОВ «Нотекс-Буд» та на нікчемність укладеної угоди обґрунтовано не взяті судом до уваги.

При дослідженні факту здійснення господарської операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини ж між ТОВ «Будівельне управління 26» та ТОВ «Нотекс-Буд» не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та ТОВ «Будівельне управління 26».

Крім того, жодним нормативним актом органам державної податкової служби не надано право самостійно в позасудовому порядку визнавати правочини нікчемними.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2013 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 21 травня 2013 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.