Ухвала суду № 31349591, 20.05.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/1238/13-а

20.05.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Омельченка В. А. ,

Санакоєвої М.А.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз"- Янушкевич Наталія Миколаївна, довіреність № 775 від 12.12.12

представник відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби - не з'явився сповіщений у встановленому законом порядку,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкляр Т.О. ) від 28.02.2013 у справі № 801/1238/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" (вул. Училищна, 42-а, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95001)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Мате Залкі, 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.02.2013 у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.02.2013 скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши у відкритому судовому засіданні доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" (далі-позивач) звернулось суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення № 0000044010 від 09.01.2013 про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 542970,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем порушений порядок встановлений для бюджетного відшкодування, чим вчинено заниження суми бюджетного відшкодування в порушення пункту 200.6 статті 200 Податкового кодексу України.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних суддів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом (стаття 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 09.01.2013 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000044010, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 542970,00 грн.

Передумовою збільшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість став акт від 24.12.2012 №112/40-10 документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань правомірності нарахування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем: пунктів 200.6, 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з цього податку у наступних податкових періодах по декларації за вересень 2012 року у сумі 542970 грн.; пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ "Компанія АМК-1" за договором підряду від 30.08.2011 № 126 за вересень 2012 року у сумі 148734,17 грн.

Неспроможними визнаються доводи апеляційної скарги стосовно того, що порушень вимог Податкового кодексу України в частині неформування бюджетного відшкодування в вересні 2012 року у сумі 542970,00 грн. з боку позивача не було з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року позивачем відображено суму залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду в розмірі 542970,00 грн., що було вказано в рядку 20.2 декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року, суму залишку від'ємного значення попереднього звітного податкового періоду в розмірі 542970,00 грн. вказано також в рядку 22 податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року.

Відповідно до підпункту 4.6.6 пункту 4.6 розділу 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду). Тобто при заповненні значення рядка 24 податкової декларації звітного періоду в останньому відображаються суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, рядок 24 податкової декларації з податку на додану вартість повинен бути заповнений платником податку після: заповнення значень рядка 23 податкової декларації; сформування залишку від'ємного значення після бюджетного відшкодування, тобто чинним законодавством встановлено послідовне заповнення рядків 22, 23, 24 податкової декларації з урахуванням того, що рядок 24 заповнюється після бюджетного відшкодування значення, вказаного в рядку 23 декларації.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року позивачем не заповнено рядок 23 вказаної декларації щодо зазначення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню. При цьому позивачем вказано значення в рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року "залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" в розмірі 542970,00 грн.

З урахуванням викладеного судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо порушення позивачем порядку встановленого для бюджетного відшкодування, в результаті чого занижено суму бюджетного відшкодування в порушення пункту 200.6 статті 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, а надані відповідачем пояснення щодо правомірності прийняття оскаржуваного рішення є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.02.2013 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.02.2013 у справі № 801/1238/13-а залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 травня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко