Ухвала суду № 31349389, 20.05.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-3051.1/10/12/0170

20.05.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 28.11.2011 у справі № 2а-3051.1/10/12/0170

за позовом Публічного акціонерного товариства "Бром" (вул. Північна, 1, місто Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим,96000)

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Північна 2, місто Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим,96000)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.11.2011 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Бром» задоволено частково:визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 15.02.2010 № 0000042304/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 81034,66 грн., в задоволенні іншої частині позову -відмовлено.

На зазначене судове рішення від Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі у зв'язку з порушенням судом норм матеріального права.

07.05.2013 від позивача надійшло клопотання про відкладення справи слуханням у зв'язку з неможливістю явки.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Судова колегія вважає його необґрунтованим клопотання та відмовляє у його задоволенні, оскільки чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, про дату та час апеляційного розгляду повідомлений належним чином, а також враховуючи приписи статті 195-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Бром»(далі-позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.02.2010 № 0000042304/0 про зменшення заявленого до відшкодування податку на додану вартість в сумі 106623,00 грн. за грудень 2009року.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність прийняття відповідачем рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із порушенням Закону України "Про податок на додану вартість".

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Як свідчать матеріали справи 15.02.2010 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000042304/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за грудень 2009 в розмірі 106623,00 грн.

Передумовою зменшення суми бюджетного відшкодування за грудень 2009 в розмірі 106623,00 грн. став акт від 15.02.2010 №91/23-04/05444552/10 документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів за грудень 2009 року.

Перевіркою встановлені порушення: підпунктів7.2.1,7.2.4 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.7.2 пункту7.7. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: позивачем завищено суму бюджетного відшкодування в декларації за грудень 2009року в сумі 106623,00 грн.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що позивач подав 19.01.2010 за вих. № 22643 податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2009 року,відповідно до рядку 25.1. та додатку № 3 до декларації позивачем заявлено до бюджетного відшкодування частину залишку від'ємного значення, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) в розмірі 984397,00 грн.

Відповідачем встановлено згідно наданим до перевірки документам (реєстрам отриманих та виданих податкових накладних за листопад 2009) до складу податкового кредиту листопада 2009 включено суму податку на додану вартість у розмірі 773918,60 грн.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що сума податкового кредиту по вказаним операціям виникла у зв'язку з виданими авансами у листопаді 2009року, але не пов'язана з отриманням товарів (робіт та послуг). Крім того, у листопаді 2009року позивач отримав товарів від постачальників, зазначених в акті перевірки, на суму 4659516,18 грн., у тому числі податок на додану вартість -776586,03 грн.

Неспроможними визнаються судовою колегією доводи апеляційної скарги про те, що сума дебіторської заборгованості станом на 30 листопада 2009 року 106622,67 грн., сплачена постачальникам, але не підтверджена фактом отримання товарів (робіт, послуг), не може бути внесена до рядку 25 Декларації "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку", а повинна бути відображена у рядку 26 Декларації "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" в грудні 2009року, через наступне.

Обов'язок і порядок сплати податку на додану вартість, поняття бюджетної заборгованості і її відшкодування, визначені Законом України "Про податок на додану вартість".

Згідно пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам.

За таких обставин, приписи пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо надмірної сплати податку як ознаки суми бюджетного відшкодування слід розуміти таким чином, що надмірна сплата податку в контексті розглядуваної норми означає як безпосередньо сплату податку до бюджету понад суми, визначені відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", так і сплату сум податку на додану вартість постачальникам в ціні придбаних платником податків товарів (послуг), передбачену підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону.

Слід зазначити, що необхідними підставами для відшкодування податку на додану вартість з бюджету є наявність у платника податку податкової накладної, виданої продавцем товару та оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, сплата продавцю вартості товару з податку на додану вартість та докази використання отриманого товару в господарській діяльності.

Не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на Довідку про результати виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, оскільки позивачем було сформовано суму бюджетного відшкодування за рахунок сплачених сум податку на додану вартість, а наявність сплати авансом або за поставлений товар не може вплинути на правомірність формування суми бюджетного відшкодування.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що станом на 01.12.2009 дебіторська заборгованість в розмірі 106622,67 грн. утворилась за рахунок наступних постачальників:ТОВ "Днимпрохімальянс", ВАТ "Запорожкокс", ТОВ Гран НВП , ТОВ "Кримський содовий завод", ЗАТ "Кримський Титан", ВАТ "Крименерго", МПП Мерал, ДП Приднепровська ж/д, КП Проремонт, ТОВ Тандем ЛТД, ПП ТТезногаз, ТехПД-4, ТОВ "Ульяновські вапняки", ВАТ "Кримгаз", ТОВ " Фірма Електроснабзбут".

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що відповідно до наданих позивачем документів на час формування суми до бюджетного відшкодування в грудні 2009року (декларація подана 19.01.2010 за вих. № 22643) погашення дебіторської заборгованості шляхом постачання товару відбулось в сумі 511794,32 грн. Погашення дебіторської заборгованості підтверджується видатковими накладними, товаро-транспортним документами та актом виконаних робіт. Решта дебіторської заборгованості в сумі 127941.72 грн. була погашення частково тільки в лютому - березні 2010 року в сумі 122120,27 грн. Аванс в розмірі 5821,45 грн. було повернути 07.12.2009 КП "Промремонт".

Помилковими вважаються доводи апеляційної скарги щодо завищення бюджетного відшкодування у зв'язку з завищенням податкового кредиту в грудні 2009 року, оскільки таке завищення не могло привести до завищення сум бюджетного відшкодування за грудень 2009 року,тому що за даними декларації позивача за грудень 2009 року у позивача сума від'ємного значення з податку на додану вартість дорівнювала 1649124,00 грн., з яких: 332808,00 грн.- сума від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість в грудні 2009 року; 1316316,00грн.-сума від'ємного значення попереднього податкового періоду, а до бюджетного відшкодування заявлено 984397,00 грн.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.02.2010 № 0000042304/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 81034,66 грн.

Суд апеляційної інстанції не надає оцінку висновкам суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову щодо правомірності заявлення сум бюджетного відшкодування в розмірі 25588,34грн., оскільки відповідно до приписів частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У порушенні вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, зокрема, відповідачем не доведено відсутність податкових накладних, на підставі яких було сформовано податковий кредит за листопад 2009 року, а надані позивачем письмові пояснення, є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінюючи дії Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд повинен керуватися вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Отже, "у межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

Отже, "у спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення діяв в не порядку статті 19 Конституції України, тобто, не на підставі діючого законодавства України.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції, а повністю повторює зміст акту документальної перевірки та заперечення відповідача проти позову.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.11.2011 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.11.2011 у справі № 2а-3051.1/10/12/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко