Ухвала суду № 31341154, 20.05.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/1620/13 20.05.2013 20.05.2013 20.05.2013

Провадження №22-ц/784/1551/13 Суддя першої інстанції - Коваленко І.В.

Суддя-доповідач апеляційного суду - Крамаренко Т.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої - Ямкової О.О.,

суддів: Буренкової К.О., Крамаренко Т.В.,

із секретарем: Суслик Є.В.,

за участю: представника відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на ухвалу Ленінського районного суду м. Микола від 5 березня 2013 року по справі

за позовом

ОСОБА_3

до

ОСОБА_4, публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»

(далі - ПАТ «ВТБ Банк») за участю третьої особи - приватного нотаріуса Миколаївського місткого нотаріального округу ОСОБА_5

про

про визнання договору купівлі - продажу та іпотечного договору недійсними,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2012 р. ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_4, ПАТ «ВТБ Банк» про визнання договору купівлі-продажу квартири та іпотечного договору недійсними. Того ж дня позивачкою подано заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 серпня 2012 року на підстави заяви ОСОБА_3 накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 шляхом заборони вчиняти будь - які правочини щодо відчуження нерухомого майна.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 грудня 2012 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати апеляційного суду Миколаївської області від 5 лютого 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

В лютому 2012 року ПАТ «ВТБ Банк» звернулося до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову.

Посилаючись на викладене, заявник просив скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 серпня 2012 р.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 5 лютого 2013 року заяву ПАТ «ВТБ Банк» задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову - заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_4, встановлені ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 серпня 2012 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на незаконність оскаржуваної ухвали просила її скасувати та відмовити у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник ПАТ «ВТБ Банк» просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у серпні 2012 року ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_4, ПАТ «ВТБ Банк» про визнання договору купівлі-продажу квартири та іпотечного договору недійсними.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 серпня 2012 року на підстави заяви ОСОБА_3 накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 шляхом заборони вчиняти будь - які правочини щодо відчуження нерухомого майна (а.с. 48).

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 грудня 2012 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати апеляційного суду Миколаївської області від 5 лютого 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено (а.с.103-14, 129-130).

В силу положень ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу. Якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішеннями законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

В роз'ясненнях, що містяться в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Враховуючи те, що застосування судом заходів забезпечення позову було спрямовано на реальне виконання майбутнього судового рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено, у місцевого суду відпали підстави для збереження заходів забезпечення позову.

За таких обставин, суд вірно застосував положення ч. 6 ст. 154 ЦПК України та скасував заходи забезпечення позову.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не було повідомлено про місце й час розгляду справи не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються зворотними поштовими повідомлення про отримання судових повісток особисто позивачкою (а.с.146, 149).

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на обґрунтовані висновки суду.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали, постановленої з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 5 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча:

Судді: