Ухвала суду № 31340287, 13.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" травня 2013 р. м. Київ К-42345/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.11.2008

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.06.2009

у справі № 2-а-10573/08

за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля»

до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Добропіллявугілля» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 0002451540/0 від 15.06.2007.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.11.2008, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.06.2009, позов задоволено повністю; визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції № 0002451540/0 від 15.06.2007, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем: податок на прибуток у розмірі 3 530 694,02 грн.

Добропільська об'єднана державна податкова інспекція подала касаційну скаргу, у відповідності до якої, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.11.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.06.2009 та ухвалити нове судове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Оскільки в судове засідання касаційної інстанції 13.05.2013 представники сторін не з'явились, справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до п.2 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне:

- Добропільською об'єднаною державною податковою інспекцією проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету позивачем за період з 28.07.2005 по 06.06.2007, в ході якої було встановлено порушення позивачем строків сплати податкових зобов'язань по податку на прибуток;

- за результатами перевірки відповідачем складено Акт № 374/15-0/32186934 від 06.06.2007;

- за наслідками вказаної перевірки Добропільською об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002451540/0 від 15.06.2007, яким позивачу на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 400 календарних дня граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 7 061 388,04 грн. нараховано штраф у розмірі 50% у сумі 3 530 694,02 грн.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що у позивача протягом тривалого часу відбулися декілька процедур реорганізації шляхом виділення як відокремленого підрозділу в юридичну особу спочатку ДП «Донецька вугільна коксівна компанія», потім ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» з правонаступництвом усіх прав та обов'язків відповідно до розподільчих балансів, в тому числі, заборгованості по податку на прибуток. У відповідності до акту перевірки № 374/15-0/32186934 від 06.06.2007 підставою узгодженості податкових зобов'язань по податку на прибуток відповідач вважає рішення про правонаступництво від 27.07.2005 у вигляді акту інвентаризації.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованим застосування податковим органом до позивача штрафних санкцій на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з чим погоджується суд касаційної інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до положень пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» даною нормою встановлена відповідальність за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, відповідно до якої платник податку зобов'язаний сплатити штраф, зокрема, при затримці більше 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Підстави узгодження податкових зобов'язань та терміни їх сплати визначені, зокрема, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Внаслідок правонаступництва нові терміни сплати узгодженого податкового зобов'язання не встановлюються та не визначаються. Норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не передбачають такої підстави узгодження податкового зобов'язання як прийняття рішення про правонаступництво.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що, застосовуючи штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання згідно рішення про правонаступництво, відповідачем не доведено, по яких саме узгоджених податкових зобов'язаннях (визначених у деклараціях, податкових повідомленнях-рішеннях) виник і обліковується погашеним податковий борг, а відсутність документів, що засвідчують виникнення у позивача податкового зобов'язання, унеможливлює встановлення узгодженої суми податкових зобов'язань за кожний звітний податковий період, граничні строки їх сплати, кількість днів затримки, розмір штрафу та його суму.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку щодо недоведеності відповідачем наявності правопорушення, за яке податковим органом до позивача застосовані штрафні санкції, а тому податкове повідомлення-рішення правомірно було визнано недійсним.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судом першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального права.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.11.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.06.2009 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний