Ухвала суду № 31340288, 20.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2013 року м. Київ К/9991/59776/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2012

та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.05.2010

у справі № 2-а-9462/09/1570

за позовом Одеської залізниці

до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Одеська залізниця звернулась до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби № 0000072304/0 від 13.04.2009 та № 0000072304/1 від 30.04.2009.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.05.2010, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2012, позов задоволено; скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з мотивів протиправності їх прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної планової виїзної перевірки Котовської дистанції сигналізації та зв'язку Одеської залізниці з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.12.2008, складено акт №714/23-01/01071634 від 31.03.2009, в якому зафіксовано порушення абз. 1 пп. 1.1, п. д) п. 1.3 ст. 1, пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, пп. 7.1 ст. 7, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, ст. 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: при нарахуванні та виплаті працівникам надбавок до тарифних ставок посадових окладів працівників, направлених на виконання монтажних, налагоджувальних, будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер роботи, у розмірах, визначених законодавством, Котовська дистанція сигналізації та зв'язку Одеської залізниці не відносила на рахунок 372 «Розрахунки з підзвітними особами» та не включала до загального місячного оподаткованого доходу і не оподатковувала податком з доходів фізичних осіб за період з 01.04 по 31.08.2007, включно, суми доходу 53-х своїх працівників, в результаті чого неоподаткований дохід за перевіряємий період склав 5 481,25 грн. Вказане призвело до неперерахування до бюджету податку з доходу фізичних осіб в розмірі 879,94 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки та процедури адміністративного оскарження, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000072304/0 від 13.04.2009 та № 0000072304/1 від 30.04.2009 про визначення суми податкового зобов'язання з прибуткового податку в розмірі 2 639,82 грн., в т.ч.: 879,94 грн. основного платежу та 1 759,88 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що пунктом 4.6 Колективного договору, укладеного між адміністрацією та профспілковим комітетом Котовської дистанції сигналізації та зв'язку Одеської залізниці на 2006-2010 роки, зареєстрованого Управлінням праці та соціального захисту населення Котовського міськвиконкому за № 24 від 26.09.2006, встановлено, що службові поїздки залізничників, постійна робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний характер вважаються відрядженнями, при цьому зберігається діючий порядок обліку виплат за роз'їзний характер робіт. Підтвердженням фактичного знаходження працівників у таких відрядженнях є відомості обліку роз'їздів за формою ФРУ-12, в яких проставляються відповідні відмітки.

Котовською дистанцією сигналізації та зв'язку Одеської залізниці для обліку роз'їздів у всіх випадках використовувалась відомість за формою ФРУ-12, яка передбачена Положенням про порядок і умови відшкодування витрат працівникам залізничного транспорту, робота яких постійно проходить в дорозі або має роз'їзний характер, а також при службових поїздках в межах обслуговуваних дільниць, в тому числі при роз'їздах за межі України.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що за умови визначення в колективному договорі службових поїздок працівників, робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, відрядженням, надбавки до тарифних ставок і посадових окладів таких працівників, що виплачуються у розмірах, передбачених колективним договором або за погодженням із замовником, але не вище граничних норм, визначених у зв'язку з відрядженням (зокрема, добових витрат), не є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до абз. 3 п. 1.1 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» для цілей цього Закону під терміном «заробітна плата» розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Закону України «Про оплату праці» до інших заохочувальних та компенсаційних виплат відносяться виплати у формі винагороди за наслідком роботи за рік, премії за спеціальними системами та положеннями, компенсації та інші грошові та матеріальні виплати, які не передбачені актами діючого законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до п. 3.16 р. 3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713, до фонду оплати праці не належать надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер у розмірах, визначених чинним законодавством.

Пунктом 1 Постанови № 490 від 31.03.1999 «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджуваних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний характер)» встановлено, що підприємства, установи, організації самостійно встановлюють надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником. Граничні розміри надбавок (польового забезпечення) працівникам за день не можуть перевищувати граничні норми витрат, установлених Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України.

Як встановлено в судовому порядку, розмір надбавок за роз'їзний характер роботи, що виплачувався працівникам Котовської дистанції сигналізації та зв'язку Одеської залізниці, визначений колективним договором, та не перевищує граничних добових витрат, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» (чинної на час виникнення спірних правовідносин).

Враховуючи викладене, у разі якщо робота працівника носить роз'їзний (пересувний) характер, виплачені у зв'язку з цим надбавки до заробітної плати мають компенсаційний характер, а відтак не є доходом і не підлягають оподаткуванню незалежно від того, що такі роботи виконуються в межах звичайної трудової функції працівника, а не в межах відряджень.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2012 та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.05.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний