Ухвала суду № 31340276, 20.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" травня 2013 р. м. Київ К/9991/65320/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства «Одеська залізниця»

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2012

у справі № 2а-13595/09/1570

за позовом Державного підприємства «Одеська залізниця»

до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції у Кіровоградській області

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Одеська залізниця» звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Долинської міжрайонної державної податкової інспекції у Кіровоградській області № 00000102310/2 від 10.09.2009, № 00000102310/3 від 16.11.2009.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.03.2010 позов задоволено; скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2012 постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог, з мотивів правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної планової виїзної перевірки Долинської дистанції сигналізації та зв'язку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 30.12.2008, складено акт № 310-2310-22214463 від 13.04.2009, в якому зафіксовано порушення, зокрема, пп. 2.2.2 п. 2.2 ст. 2, п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про податок на прибуток підприємств», а саме: неподання декларацій по податку на прибуток по допоміжній діяльності Долинської дистанції сигналізації та зв'язку, яка є структурним підрозділом Одеської залізниці, та не декларування валового доходу, отриманого не від господарської діяльності залізничного транспорту (надання послуг телефонного зв'язку стороннім організаціям та населенню), що призвело до заниження податку на прибуток в розмірі 4 361,08 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки та процедури адміністративного оскарження, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 00000102310/2 від 10.09.2009, № 00000102310/3 від 16.11.2009 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 7 906 грн., в т.ч.: 4 361 грн. основного платежу та 3 545 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як встановлено матеріалами справи, Долинська дистанція сигналізації та зв'язку є структурним підрозділом ДП «Одеська залізниця» та діє на підставі Положення, затвердженого начальником ДП «Одеська залізниця» від 12.04.2005, в якому визначено, що вказана Дистанція здійснює свою діяльність у сфері транспортних послуг, а також може здійснювати іншу, не заборонену законодавством діяльність.

Податок на прибуток від основної господарської діяльності Долинської дистанції сигналізації та зв'язку був сплачений ДП «Одеська залізниця».

Спірним в даній справі, як визначили суди попередніх інстанцій, було встановлення суб'єкту сплати податку на прибуток, отриманого не від основної господарської діяльності, а саме: ДП «Одеська залізниця», яка є юридичною особою чи Долинська дистанція сигналізації та зв'язку, як її структурний підрозділ, без права юридичної особи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Долинська дистанція сигналізації та зв'язку не може відноситись до категорії підприємств залізничного транспорту або їх структурних підрозділів, відповідно не може бути самостійним платником податку на прибуток, тому ДП «Одеська залізниця» є єдиним платником податку на прибуток, одержаного від всієї господарської діяльності залізниці та її структурних підрозділів.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення тим, що позивач, як самостійний господарюючий суб'єкт є вільним у виборі видів підприємницької діяльності; структурний підрозділ позивача, здійснюючи господарську діяльність, яка не належить до основної діяльності залізничного транспорту, без декларування доходів, одержуваних від цієї діяльності порушив вимоги пп. 2.2.2 п. 2.2 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що спричинило правомірне нарахування податковим органом податкового зобов'язання.

Однак, суд касаційної інстанції не може погодитись з таким висновком апеляційного адміністративного суду, з огляду на таке.

Згідно з п. 2.2 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці. Перелік робіт та послуг, що належать до господарської діяльності залізничного транспорту, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп. 2.2.2 п. 2.2 ст. 2 цього Закону платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи.

Згідно з п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Надання послуг телефонного зв'язку структурним підрозділом ДП «Одеська залізниця» - Долинська дистанція сигналізації та зв'язку іншим суб'єктам господарювання та населенню є господарською діяльністю залізничного транспорту відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

За змістом пп. 2.1.3 п. 2.1 ст. 2 цього Закону платниками податку є: філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку (з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами), що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади. Платник податку, який має такі філії, може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.1998 № 173 затверджено Перелік робіт (послуг), що належать до основної діяльності залізничного транспорту та Порядок розподілу доходних надходжень від основної діяльності залізничного транспорту, зі змісту яких вбачається, що основним критерієм виокремлення основної діяльності залізничного транспорту від загальної господарської діяльності є мета цієї діяльності - забезпечення виконання єдиного перевізного процесу або одержання прибутку.

Аналіз вищезгаданих норм дає підстави вважати, що визначення в питанні суб'єкта (платника) податку закон пов'язує з отриманням прибутку від господарської чи не від господарської діяльності та організаційної визначеності самого управління залізниці. Відповідно, закон не пов'язує вирішення цього питання з терміном «основна» діяльність залізничного транспорту.

Тобто, надання послуг структурним підрозділом позивача, визначених в акті перевірки, є господарською діяльністю залізничного транспорту і платниками податку на прибуток, який одержаний від такої діяльності є управління залізниці.

Викладене дає підстави для висновку, що ДП «Одеська залізниця» правомірно прийняла рішення щодо сплати консолідованого податку, тому спірне податкове повідомлення-рішення про застосування до структурного підрозділу податкового зобов'язання з податку на прибуток є неправомірним.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За таких обставин, касаційна скарга Одеської залізниці підлягає задоволенню, постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2012 - скасуванню, а постанова Одеського окружного адміністративного суду від 02.03.2010 - залишенню в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Одеська залізниця» задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2012 скасувати та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.03.2010.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний