Постанова № 31339079, 22.05.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2013 р. Справа№ 910/2188/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Сухового В.Г.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Марвано А.Т.,

від позивача - Пількевич Л.В., від відповідача - Магратій Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

комунального підприємства «Київпастранс»

на рішення господарського суду міста Києва від 18.03.2013 року

у справі №№910/2188/13 (суддя Самсін Р.І.)

за позовом приватного акціонерного товариства

«Український страховий дім», м. Київ,

до комунального підприємства «Київпастранс», м. Київ,

про відшкодування шкоди в порядку регресу (2737,68 грн.),-

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2013 року ПАТ «Український страховий дім» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до КП «Київпастранс» про відшкодування шкоди в порядку регресу (2737,68 грн.).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), під час якої автомобіль, що належить відповідачу, під керуванням водія Форіса І.О., завдав механічних пошкоджень автомобілю ВАЗ 21154, д.н.з. АІ7875ВІ. Позивачем відповідно до договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №НТ-09 №295 Кв від 06.02.2009 року було визначено суму страхового відшкодування в розмірі 2737,68 грн. Постановою Подільського районного суду міста Києва від 28.08.2009 року Форіса І.О. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення. Позивач, керуючись ст. ст. 993, 1187 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача в якості відшкодування шкоди в порядку регресу суму страхового відшкодування.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.03.2013 року у справі №910/2188/13 позов ПАТ «Український страховий дім» задоволено повністю. Присуджено до стягнення з КП «Київпастранс» на користь ПАТ «Український страховий дім» 2737,68 грн. як відшкодування шкоди в порядку регресу, 1720,50 грн. судових витрат. При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про те, що наявність у відповідача обов'язку відшкодувати позивачеві в порядку регресу 2737,68 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням, КП «Київпастранс» подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.03.2013 року у справі №910/2188/13 повністю та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити та стягнути з ПАТ «Український страховий дім» на користь КП «Київпастранс» в особі Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо 860,25 грн. судового збору. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи. Також, як стверджує відповідач, його представником в судовому засіданні господарського суду міста Києва від 18.03.2013 року заявлялось усне клопотання про застосування до спірних правовідносин наслідків спливу строку позовної давності, яке судом залишено без уваги.

Позивач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що, згідно ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2013 року у справі №№910/2188/13 апеляційну скаргу КП «Київпастранс» на рішення господарського суду міста Києва від 18.03.2013 року у справі №910/2188/13 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 22.05.2013 року.

В судовому засіданні 22.05.2013 року представник відповідача підтримала вимоги апеляційної скарги та просила суд їх задовольнити. Представник позивача в судовому засіданні 22.05.2013 року заперечила проти задоволення вимог апеляційної скарги, просила суд спірне судове рішення залишити без змін.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, згідно з договором добровільного страхування наземних транспортних засобів №НТ-09 №295 Кв від 06.02.2009 року у ПАТ «Український страховий дім» (страховик) застраховано автомобіль ВАЗ 21154, д.н.з. АІ7875ВІ, страхувальником по договору є Романчук Олег Анатолійович, вигодонабувачем - ВАТ КБ «Надра» (а.с. 5-9).

29.07.2009 року в місті Києві по вул. Сирецькій 25 відбулась дорожньо-транспортна пригода (ДТП) - зіткнення транспортного засобу тролейбусу ЮМЗ-Т2, д.н.з. 4228, яким керував Форіс Ігор Олександрович, із автомобілем ВАЗ 21154, д.н.з. АІ7875ВІ, під керуванням Романчука Олега Анатолійовича, що підтверджується довідкою УДАІ ГУ МВС України у місті Києві (а.с. 19).

ДТП сталася в результаті порушення водієм Форісом І.О. вимог п. 13.3 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Подільського районного суду міста Києва від 28.08.2009 року у справі №3-6141/09р. (а.с. 20).

Відповідно до звіту №4436 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного 14.08.2009 року суб'єктом оціночної діяльності - оцінювачем ТОВ «Естімейт» Бережнюком О.В. (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів №3030 від 16.06.2005 року) загальний розмір матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу ВАЗ 21154, д.н.з. АІ7875ВІ. в результаті його пошкодження при ДТП, складає 3779,86 грн. (а.с. 22-33).

Згідно страхового акту №НТ-09/295/Кв/1 від 07.09.2009 року (а.с. 12-13) визначено до виплати суму страхового відшкодування в розмірі 2737,68 грн.

За заявою страхувальника від 23.12.2009 року (а.с. 17) та на підставі наказу на виплату страхового відшкодування (а.с. 14) 2737,68 грн. зараховано в оплату платежів позивачеві, що вбачається з картки рахунку №68.5.31 за 01.01.2009 року-31.03.2011 року КФ ЗАТ «Український страховий дім» (а.с. 38).

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Як вірно вказав суд першої інстанції, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою №1005 від 26.04.2011 року (а.с. 39-40), яка відповідачем залишена без задоволення та реагування.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною першою ст. 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відтак, на переконання колегії суддів, в підтвердження висновків суду першої інстанції, КП «Київпастранс» є відповідальною особою за завдані збитки його працівником - Форісом І.О., внаслідок експлуатації транспортного засобу тролейбусу ЮМЗ-Т2, д.н.з. 4228, в сумі 2737,68 грн., а тому висновок місцевого господарського суду про стягнення з відповідача на користь позивача 2737,68 грн. є законним та обґрунтованим.

Твердження відповідача про те, що його представником в судовому засіданні господарського суду міста Києва від 18.03.2013 року заявлялось усне клопотання про застосування до спірних правовідносин наслідків спливу строку позовної давності, яке судом першої інстанції залишено без уваги, колегією суддів відхиляються. Так, матеріали справи такої заяви не містять, в протоколі засідання господарського суду міста Києва від 18.03.2013 року у даній справі така заява представника відповідача не відображена, зауважень на протокол судового засідання від 18.03.2013 року в порядку ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України відповідачем не подавалось, а згідно п. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Посилання відповідача на те, що позивачем не надано суду доказів відшкодування завданої Романчуку О.А. шкоди, оскільки картка рахунку №68.5.31 за 01.01.2009 року-31.03.2011 року КФ ЗАТ «Український страховий дім» не підтверджує факту оплати ремонту ВАЗ 21154, д.н.з. АІ7875ВІ, спростовуються матеріалами справи, а саме заявою страхувальника від 23.12.2009 року (а.с. 17) та наказом на виплату страхового відшкодування (а.с. 14).

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами чинного матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається. Решта доводів скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду міста Києва від 18.03.2013 року у справі №910/2188/13.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу комунального підприємства «Київпастранс» на рішення господарського суду міста Києва від 18.03.2013 року у справі №910/2188/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 18.03.2013 року у справі №910/2188/13 залишити без змін.

3. Справу №910/2188/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Агрикова О.В.

Судді Суховий В.Г.

Чорногуз М.Г.