Постанова № 31339054, 22.05.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2013 р. Справа№ 5023/5904/12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Сухового В.Г.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Марвано А.Т.,

від позивача - не з'явились, від відповідача - Стаценко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Управління будівельно-монтажних робіт «Укргазспецбудмонтаж»

на рішення господарського суду міста Києва від 04.03.2013 року

у справі №5023/5904/12 (суддя Балац С.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтогазресурс», Харківська область, Красноградський район, с. Наталине,

до публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування», м. Київ,

про стягнення 285737,53 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2012 року ТОВ «Укрнафтогазресурс» подало до господарського суду Харківської області позов до ПАТ «Укргазвидобування» про стягнення з ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» в особі Управління будівельно-монтажних робіт «Укргазспецбудмонтаж» 285737,53 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на наявність у відповідача боргу перед ним згідно договору від 16.10.2008 року №231/08 в сумі 285737,53 грн..

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.12.2012 року порушено провадження у справі №5023/5904/12.

Згідно з п. 1.2 Положень про філію управління будівельно-монтажних робіт «Укргазспецбудмонтаж» ПАТ «Укргазвидобування» остання не є юридичною особою.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.01.2013 року, в порядку ст. 17 Господарського процесуального кодексу України, передано справу №5023/5904/12 за підсудністю до господарського суду міста Києва, оскільки належний відповідач - ПАТ «Укргазвидобування», зареєстровано та знаходиться у місті Києві.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.02.2013 року справу №5023/5904/12 прийнято до провадження.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.03.2013 року у справі 5023/5904/13 позов задоволено частково. Припинено провадження у даній справі в частині стягнення з ПАТ «Укргазвидобування» суми основної заборгованості у розмірі 24110,00 грн. Присуджено до стягнення з ПАТ «Укргазвидобування» на користь ТОВ «Укрнафтогазресурс» 261627,53 грн. основного боргу, 5714,75 грн. судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру. В іншій частині позову відмовлено. При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про наявність у відповідача боргу перед позивачем. При цьому, судом першої інстанції враховано факт часткової сплати відповідачем боргу під час розгляду спору в суді в сумі 24110,00 грн., наслідком чого стало припинення провадження у справі в цій частині.

Не погодившись із вказаним рішенням, ПАТ «Укргазвидобування» в особі філії Управління будівельно-монтажних робіт «Укргазспецбудмонтаж» подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 04.03.2013 року і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Укрнафтогазресурс» до ПАТ «Укргазвидобування» про стягнення 261627,53 грн. відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи.

Позивач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що, згідно ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2013 року у справі №5023/5904/12 апеляційну скаргу ПАТ «Укргазвидобування» в особі філії Управління будівельно-монтажних робіт «Укргазспецбудмонтаж» на рішення господарського суду міста Києва від 04.03.2013 року у справі №5023/5904/12 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 22.05.2013 року.

В судовому засіданні 22.05.2013 року представник відповідача підтримала вимоги апеляційної скарги та просила їх задовольнити. В судове засідання 22.05.2013 року представники позивача не з'явились, позивач про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Приймаючи до уваги обізнаність позивача про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів, враховуючи положення ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, дійшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 16.10.2008 року між ТОВ «Укрнафтогазресурс» (далі - позивач) та ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз Україна», яку замінено її правонаступником - ПАТ «Укргазвидобування», в особі філії управління будівельно-монтажних робіт «Укргазспецбудмонтаж», (далі - відповідач) було укладено договір на надання послуг №231/08 (далі - договір, а.с. 9-10), згідно п. 1.1 та п. 1.2 якого відповідач зобов'язався надавати позивачеві послуги автотранспорту і спецтехніки по його заявці, а відповідач зобов'язався приймати надані послуги та оплачувати їх згідно актів на виконані роботи.

Вартість робіт визначається згідно калькуляції на виконувані механізовані роботи, які затверджуються сторонами договору (п. 2.1 договору).

12.01.2009 року укладено додаткову угоду №1 до договору (а.с. 12), згідно якої п. 2.1 договору викладено у наступній редакції: «Відповідач зобов'язується компенсувати позивачеві підтвердженими відповідними документами витрати на оплату роботи в надурочний час і оплату роботи у святкові дні і неробочі дні згідно чинного законодавства».

Додатком №1 до договору сторонами визначено тарифи на погодинні послуги автотракторної техніки (а.с. 11).

Згідно з п. 2.4 договору загальна вартість робіт становить не більше 5000000,00 грн.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до п. 2.2 договору в кінці кожного поточного місяця складається акт на виконані механізовані роботи, який підписується позивачем та відповідачем разом. Акт на виконані механізовані роботи є основою для проведення банківських операцій при розрахунку між сторонами.

Позивач надав відповідачеві послуги, загальна вартість яких складає 408515,44 грн., що підтверджується наступними актами здачі-приймання робіт: від 31.12.2009 року №ОУ-0000199, від 25.01.2010 року №ОУ-000009, від 29.01.2010 року №ОУ-0000012, від 28.02.2010 року №ОУ-0000027, від 15.03.2010 року №ОУ-0000038, від 31.03.2010 року №ОУ-0000051, від 30.04.2010 року №ОУ-0000068 (а.с. 13-19).

Вказані акти підписано представниками сторін без зауважень або застережень, містять відтиски печаток сторін.

У відповідності до п. 2.3 договору оплата проводиться 100% по безготівковому розрахунку.

Пунктом 6.2 договору встановлено, що договір починає свою дію з моменту підписання його сторонами і діє, зокрема, у питанні розрахунків - до повного виконання зобов'язання.

Як стверджує позивач та не заперечується відповідачем, останній сплатив позивачеві за надані послуги 122777,91 грн.

Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем склала 285737,53 грн., про що сторонами спору 01.01.2013 року складено акт звірки взаєморозрахунків (оригінал, а.с. 91).

Однак, під час розгляду справи судом першої інстанції, 04.03.2013 року відповідачем надано суду платіжне доручення від 12.02.2013 року №149 (а.с. 114), згідно з яким останній перерахував на користь позивача 24110,00 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.

Враховуючи факт часткової сплати відповідачем на користь позивача суми боргу в розмірі 24110,00 грн. вже після звернення останнього до господарського суду із позовом у даній справі, колегія суддів дійшла до висновку про правомірність припинення судом першої інстанції провадження у справі в частині стягнення 24110,00 грн. за відсутності предмету спору на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, борг відповідача перед позивачем склав 261627,53 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З укладено між сторонами спору договору вбачається, що сторони спору в договорі не визначили строку розрахунків відповідача з позивачем за надані останнім послуги.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направив відповідачеві претензію від 05.12.2012 року №511 із вимогою про сплату заборгованості у розмірі 285737,53 грн. (а.с. 23-24). Факт отримання вказаної претензії відповідачем 11.12.2012 року підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 25).

Вказана претензія залишена відповідачем без задоволення, матеріали справи відповіді на претензію не містять.

Відповідачем не надано суду доказів в порядку ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження здійснення розрахунку з позивачем за надані останнім послуги в повному обсязі, а тому висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 261627,53 грн. боргу колегія суддів вважає законним та обґрунтованим.

Посилання відповідача на те, що він має право оплачувати свою грошову заборгованість перед позивачем у будь-який час до моменту розірвання договору, оскільки загальна вартість робіт за договором становить не більше 5000000,00 грн., колегією суддів відхиляються як такі, що не ґрунтуються на нормах матеріального права або умовах укладеного між сторонами спору договору.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку про те, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні місцевого господарського суду повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду міста Києва від 04.03.2013 року у справі №5023/5904/12.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Управління будівельно-монтажних робіт «Укргазспецбудмонтаж» на рішення господарського суду міста Києва від 04.03.2013 року у справі №5023/5904/12 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 04.03.2013 року у справі №5023/5904/12 залишити без змін.

3. Справу №5023/5904/12 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Агрикова О.В.

Судді Суховий В.Г.

Чорногуз М.Г.