Постанова № 31339084, 22.05.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2013 р. Справа№ 910/3635/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Сухового В.Г.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Марвано А.Т.,

від позивача - Олійник М.М., від відповідача - Сидоров П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю «Ді енд ай еволюшн»

на рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2013 року

у справі №910/3635/13 (суддя Власов Ю.Л.)

за позовом сільськогосподарського приватно-орендного підприємства «Березоволуцьке», Полтавська область, Гадяцький район, с. Березова лука,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Ді енд ай еволюшн», м. Київ,

про стягнення 109078,40 грн., -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2013 року СПОП «Березоволуцьке» (далі - позивач) подало до господарського суду міста Києва позов до ТОВ «Ді енд ай еволюшн» (далі - відповідач) про стягнення 109078,40 грн., а саме 108756,60 грн. основного боргу та 321,80 грн. 3% річних. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на наявність у відповідача простроченої заборгованості перед ним згідно договору поставки від 11.05.2012 року №142356.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.03.2013 року у справі №910/3635/13 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з ТОВ «Ді енд ай еволюшн» на користь СПОП «Березоволуцьке» 108756,60 грн. основного боргу, 321,80 грн. 3% річних та судовий збір в сумі 2181,57 грн. При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про наявність у відповідача простроченої заборгованості перед позивачем за поставлений останнім товар згідно укладеного між сторонами спору договору у вказаній позивачем сумі, а також про правомірність нарахування позивачем на суму боргу відповідача 3% річних.

Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ «Ді енд ай еволюшн» подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2013 року у справі №910/3635/13 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити та покласти судові витрати на відповідача. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що строк оплати отриманого від позивача товару не настав, оскільки позивачем не надано суду всіх документів, передбачених п. 2.3. та 8.7. договору.

Позивач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що, згідно ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2013 року у справі №910/3635/13 апеляційну скаргу ТОВ «Ді енд ай еволюшн» на рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2013 року у справі №910/3635/13 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 22.05.2013 року.

В судовому засіданні 22.05.2013 року представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд їх задовольнити. Представник позивача в судовому засіданні 22.05.2013 року заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, просив суд спірне судове рішення залишити без зімн.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 11.05.2012 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки №142365 (далі - договір, а.с. 13-14), згідно умов якого позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти й оплатити соняшник, що відповідає по якості ДСТУ 7011:2009 (далі - товар) у кількості 213400 т. +/- 5.00% за вибором відповідача за ціною 4180,00 грн. за одиницю товару на загальну суму 892012,00 грн. +/- 5,00% у т.ч. ПДВ - 148668,67 грн. +/- 5,00%. Ціна товару визначена сторонами договору є звичайною.

Відповідно до п. 2.1. договору товар за даним договором поставляється відповідачу партіями на умовах FCA франко-перевізник. Місце завантаження СПОП «Березоволуцьке» за адресою: ДП «Державна продовольчо-зернова корпорація України» Гребінківський елеватор пров. Пирятинський, буд. 46, м. Гребінка, Полтавська обл., з подальшою доставкою відповідачем на ПАТ «Вінницький олійно-жировий комбінат» за адресою: Вінниця, вул. Немирівське шосе, 26. Сторони домовились, що правила «Інкотермс» діють лише в частині, що не суперечить умовам даного договору. При виникненні розбіжностей перевагу мають умови договору. Всі ризики стосовно кількості та якості товару, що поставляється на умовах даного договору переходять від позивача до відповідача в пункті завантаження товару, визначеному в даному пункті договору, в момент завантаження товару на автотранспорт відповідача.

Згідно з п. 2.2 договору поставка всієї партії товару за даним договором здійснюється в термін до 31.05.2012 року включно. Датою поставки товару вважається дата завантаження товару на автотранспорт відповідача в пункті завантаження, зазначеному в п. 2.1 договору.

У відповідності до п. 2.3 договору разом з товаром позивач надає відповідачу товарно-транспортну накладну, накладні на товар, оригінал податкової накладної, документ, що підтверджує якість товару, документ, що підтверджує, що товар пройшов експертизу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Як свідчать матеріали справи, позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 751313,20 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреністю на отримання матеріальних цінностей (а.с. 15-20 та 21 відповідно).

Вказані обставини відповідачем не заперечуються.

Згідно з п. 3.1 договору відповідач здійснює оплату за товар у формі безготівкового розрахунку платіжним дорученням шляхом зарахування коштів на поточний рахунок позивача на підставі рахунку-фактури. а згідно п. 3.2 договору оплата за кожну партію товару здійснюється відповідачем протягом 3 банківських днів з моменту завантаження партії товару у автотранспорт відповідача, після отримання на свою адресу відповідачем від позивача рахунку-фактури та документів, вказаних у п. 2.3 та п. 8.7 даного договору.

Згідно з п. 8.7. договору при укладені цього договору, позивач зобов'язується надати відповідачу наступні документи: копія довідки з ЄДРПОУ; копія свідоцтва про реєстрацію с/г підприємств як суб'єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, витяг із статуту підприємства, де вказані керівник та засновники, а також обмеження керівника на підписання документів. У випадку наявності обмежень керівника на підписання документів, що стосуються даного договору, надати копію довіреності, або іншого документу, що дозволяє підписання необхідних документів, наказ про вступ в обов'язки керівника позивача, та протокол про його призначення; копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, а у випадку, якщо державна реєстрація позивача відбулась після 07.05.2011 року - копія витягу з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; довідку з органів податкової служби про відсутність податкової заборгованості по податкам, зборам та платежам зі строком видачі не пізніше 30 днів.

Згідно з п. 5.10 договору при ненаданні документів вказаних в п. 6.7. та 8.1.2. відповідач має право притримати оплату за товар в розмірі 20% до моменту надання зазначених документів.

Відповідачем не надано суду доказів в порядку ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження здійснення розрахунку з позивачем за отриманий від нього товар.

Натомість, матеріали справи свідчать, що 27.07.2012 року між позивачем, ТОВ «Укр-Лан» та відповідачем було укладено договір про переведення боргу №1 (а.с. 22-23), згідно якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, відповідач переводить свій борг (грошове зобов'язання), який виник при виконанні договору поставки №142365 від 11.05.2012 року, укладеного між відповідачем та позивачем (основний договір).

Відповідно до п. 1.2. договору про переведення боргу сторони підтверджують та засвідчують, що відповідно до основного договору відповідач станом на дату підписання даного договору має перед позивачем заборгованість у розмірі 751313,20 грн.

Згідно п. 1.3. договору відповідач переводить на ТОВ «Укр-Лан» борг (грошове зобов'язання) у розмірі 642556,60 грн., що виник на підставі умов договору між позивачем та відповідачем, а ТОВ «Укр-Лан» погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання. З підписанням даного договору сторони засвідчують, що до ТОВ «Укр-Лан» переходить зобов'язання щодо сплати останнім суми виключно в розмірі 642556,60 грн.

Пунктом 4.3. договору переведення боргу сторони погодили, що відповідач повинен самостійно та на умовах основного договору виконати перед позивачем зобов'язання щодо сплати останньому суми в розмірі 108756,60 грн.

24.11.2012 року позивач направив на адресу відповідача претензію від 22.11.2012 року №336 (а.с. 27-28), в якій позивач вимагав в строк 7 банківських днів після отримання цієї претензії перерахувати суму боргу в сумі 108756,60 грн. на банківський рахунок позивача, підписати та повернути на адресу позивача підписаний акт звірки взаєморозрахунків.

Вказану претензію відповідач отримав 27.11.2012 року та направив позивачеві відповідь №1431-21212034697 (а.с. 31-32), в якій заперечив проти задоволення претензії посилаючись на те, що термін оплати товару у відповідності з умовами договору ще не настав в зв'язку з ненаданням позивачем документів, визначених в п. 8.7. договору.

26.12.2012 року позивач направив на адресу відповідача лист №364 (а.с. 33), в якому вимагав розглянути в строк 7 календарних днів після отримання цього листа видаткову накладну №Бе-00000219 від 23.05.2012 року, видаткову накладну №Бе-00000220 від 24.05.2012 року, видаткову накладну №Бе-00000221 від 25.05.2012 року, та акт звірки від 26.12.2012 року та додав до листа видаткові накладні №Бе-00000219 від 23.05.2012 року, №Бе-00000220 від 24.05.2012 року, №Бе-00000221 від 25.05.2012 року; рахунки-фактури №Бе-00000009 від 24.05.2012 року; №Бе-00000007 від 23.05.2012 року; №Бе-00000008 від 24.05.2012 року, податкові накладні №18/2 від 23.05.2012 року, №19/2 від 24.05.2012 року, №20/2 від 25.05.2012 року та акт звірки від 26.12.2012 року і підписати їх. Вказаний лист відповідач отримав 10.01.2013 року, проте залишив його без реагування.

Відповідачем не надано суду доказів в порядку ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження здійснення розрахунку з позивачем за отриманий від нього товар в повному обсязі, а тому висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 108756,60 грн. боргу колегія суддів вважає законним та обґрунтованим.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України). Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання перед позивачем, а також положення наведених норм законодавства України, колегія суддів дійшла до висновку про правомірність стягнення судом першої інстанції з відповідача на користь позивача 321,80 грн. 3% річних. При цьому, судом апеляційної інстанції перевірено розрахунок 3% річних, здійснений позивачем та прийнятий місцевим господарським судом, та встановлено його арифметичну правильність.

При цьому, на переконання колегії суддів, місцевий господарський суд обґрунтовано відхилив доводи відповідача про ненастання строків оплати товару з підстав ненадання позивачем всіх документів, зазначених у п. 2.3., 8.7. договору. За умовами укладеного між сторонами спору договору разом з товаром позивач передає відповідачеві весь обсяг необхідних документів (п. 2.3, п. 2.4, п. 3.2 договору). Факт прийняття товару відповідачем свідчить про прийняття ним, в тому числі, і всіх документів на товар, що передбачені договором. Товар відповідач прийняв без зауважень або заперечень, з вимогами до позивача про надання певних документів не звертався, свою заборгованість перед позивачем визнав в договорі переведення боргу.

Посилання відповідача на п. 8.7. договору як на підставу відсутності у нього обов'язку по сплаті отриманого товару у зв'язку з ненаданням позивачем передбачених цим пунктом документів колегією суддів відхиляються. Пунктом 8.7. договору передбачено надання зазначених документів саме при укладенні договору. Факт підписання сторонами спору договору та його виконання свідчать про отримання відповідачем таких документів. Крім цього, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів щодо повідомлення позивача про притримання оплати товару на підставі п. 5.10 договору, на який він посилається в апеляційній скарзі як на підставу не оплати отриманого товару.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку про те, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні місцевого господарського суду повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2013 року у справі №910/3635/13.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ді енд ай еволюшн» на рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2013 року у справі №910/3635/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2013 року у справі №910/3635/13 залишити без змін.

3. Справу №910/3635/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Агрикова О.В.

Судді Суховий В.Г.

Чорногуз М.Г.