Ухвала суду № 31339060, 12.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 квітня 2013р. Справа №804/5034/13-а

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Потолова Г.В., розглянувши адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Дніпрометробуд» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, третя особа: Державне підприємство «Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену», про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Дніпрометробуд» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська №0001012302 від 31.07.2012р., яким позивачу збільшено податок на прибуток на суму 1'913'610грн. 00коп.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Так, відповідно до ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно Закону України «Про судовий збір», який визначає правові засади справлення судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначено, що судовий збір у відповідному розмірі сплачується як за вимоги немайнового так і майнового характеру.

При цьому, згідно листа Вищого адміністративного суду України від 18.01.2012р. №165/11/13-12 адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Тобто, вимоги позивача, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Отже, при подачі позовної заяви судовий збір сплачено позивачем в сумі 34,41грн., тобто за вимоги немайнового характеру.

В порушення приписів зазначеного Закону України та ч.3 ст.106 КАС України позивачем не надано доказів про сплату судового збору у відповідному розмірі станом на час звернення до суду (09.04.2013р.).

Одночасно суд звертає увагу, що надана до позовної заяви квитанція №663.5688 від 09.04.2013р., не може вважатися доказом сплати судового збору у розумінні ст.ст.58, 69-71, 106 КАС України, оскільки сплата здійснена за невідомими банківськими реквізитами та відсутня позначка банківської установи про зарахування суми до Державного бюджету, що унеможливлює встановити дійсність сплати.

З 06.02.2012р. судовий збір сплачується за наступними банківськими реквізитами: отримувач: УДКСУ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ (отримувача): 37989253, рахунок: 31210206784008 за кодом бюджетної класифікації 22030001, банк: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ, МФО: 805012, про що міститься відповідна інформація в приміщенні суду.

Відповідно до ч.4 ст.106 КАС України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Частиною 5 ст.106 КАС України визначено, якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Суд звертає увагу, що надана до позовної заяви копія довіреності №6 від 10.01.2013 року не може вважатися належним доказом у розумінні ст.ст.58, 69-71, 106 КАС України, оскільки відповідно до ч.1 ст.58 КАС України повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи.

Пунктом 1 ч.1 ст.107 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Відповідно до ч.1 ст.48 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Частина 3 статті 48 КАС України, передбачає, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Відповідно до ч.7 ст.56 КАС України, законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

В даному випадку до позовної заяви не додано документу, з якого можна дійти висновку щодо підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності особи, яка підписала адміністративний позов.

Такими документами, в тому числі, можуть бути статутні та реєстраційні документи, наказ, розпорядження, оригінал довіреності, тощо.

У відповідності до ч.2 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Всупереч зазначеним вимогам позивачем не надано довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо реєстрації підприємства станом на час звернення до суду. У зв'язку з чим суд позбавлений можливості дійти висновку щодо підтвердження чи спростування реєстрації позивача, в тому числі, наявності у останнього статусу юридичної особи.

Крім того, письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії.

Належність засвідчення копій передбачена Національним стандартом України Державної уніфікованої системи документації «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003» затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003р. №55, а саме, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи: постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності. Цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів. Згідно п.5.27 вказаної системи передбачено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Всупереч приписам ст.ст.53, 106 КАС України позивачем не визначено статусу третьої особи, оскільки згідно ст.54 КАС України це може вплинути на права та обов'язки останньої.

Також, з врахуванням приписів ст.106 КАС України позовна заява повинна відповідати вимогам ст.105 КАС України, а повноваження суду при вирішенні справи визначені ст.162 КАС України.

Визначені питання відносяться саме до повноважень позивача, а тому не можуть бути невідомі останньому. Отже, позивач має можливість надати такі докази самостійно.

Відповідно до ст.122 КАС України за загальним правилом адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі.

Визначені недоліки позовної заяви неможливо усунути в ході розгляду адміністративної справи.

За викладених обставин, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви з урахуванням ст.ст.106, 108 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.106, 108, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Дніпрометробуд» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, третя особа: Державне підприємство «Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену», про визнання нечинним податкове повідомлення-рішення, залишити без руху.

Позивачеві в 15-денний строк з дня отримання цієї ухвали усунути визначені недоліки позовної заяви.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали, виготовленої у повному обсязі.

Суддя Г.В. Потолова