Рішення № 31338447, 30.04.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2601/23435/12

Провадження №: 2/752/1089/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2013 року Голосіївський районний суд м Києва в складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.

при секретарі Скварчінській В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом публічного акціонерного товариства «Прокредит Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення суми заборгованості за кредитним договором,

встановив:

21.12.2009 року ПАТ «ПроКредит Банк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що 10.09.2008 року між ЗАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1.40657 про надання кредиту в розмірі 50 000, 00 грн., строком на 12 місяців зі сплатою 30% річних. Позичальник зобов»язався своєчасно погашати кредит та сплачувати відсотки за користування кредитними коштами шляхом внесення щомісячних платежів у строки та розмірах визначених графіком повернення кредиту та відсотків, який є додатком №1 до кредитного договору, а у випадку прострочення встановлених строків виконання зобов»язань сплатити пеню у розмірі 0,5% від непогашеної заборгованості, але не менше ніж 15,00 грн. у еквіваленті кредиту за кожний календарний день прострочення, включаючи день повного погашення заборгованості. Починаючи з 31 календарного дня прострочення, розмір пені збільшується до 1% за умови подання кредитором відповідного повідомлення позичальнику про таке збільшення.

У зв»язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_1 умов кредитного договору, станом на 19.11.2009 року заборгованість останнього по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені за кредитним договором №1.40657 від 10.09.2008 року становить 103 490, 78 грн. з яких: борг по капіталу - 42 928, 55 грн.; борг по процентах - 12 728, 86 грн.; пені - 47 833, 37 грн..

З метою забезпечення виконання зобов"язань ОСОБА_1 за кредитним договором №1.40657 від 10.09.2008 року, укладеним із ЗАТ «ПроКредит Банк», останнім та ОСОБА_2 10.09.2008 року укладено договір поруки №1.40657 ДП1, за яким поручитель зобов"язався відповідати перед ЗАТ «ПроКредит Банк» за зобов»язаннями ОСОБА_1 в повному обсязі.

Посилаючись на те, що позичальник ОСОБА_1 не виконує свої зобов"язання за кредитним договором у добровільному порядку, невиконання позичальником та його поручителем вимоги про дострокове повернення кредиту, просило стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором у розмірі 103490, 78 грн., відшкодувати судові витрати по сплаті судового збору та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

До початку судового розгляду справи позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, що стосується стягнення заборгованості з відповідачів, розмір якої станом на 04.03.2013 року становить 133 397, 67 грн., яка складається з: боргу по капіталу - 42 928, 55 грн.; боргу по процентах за графіком - 5 717, 25 грн.; боргу по процентах за фактичне користування простроченим капіталом - 36 918, 50 грн., пені - 47 833, 37 грн..

У судовому засіданні представник позивача, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник, позовні вимоги не визнали, просили відмовити в їх задоволенні щодо ОСОБА_2, як поручителя позичальника ОСОБА_1, посилаючись на те, що позивач умисно не повідомив поручителя про невиконання зобов»язань за кредитним договором позичальником чим позбавив поручителя можливості виконати свої зобов»язання, внаслідок чого його зобов»язання за договором поруки є припиненими.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні відсутній, про його дату, час та місце повідомлявся судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, однак судові повістки направлено на адресу суду з відміткою відділу зв»язку про закінчення терміну зберігання, що за правилами п. 5 ст. 74 ЦПК України є підставою для висновків суду про повідомлення сторони.

З огляду на викладене, врахувавши думку учасників судового розгляду справи, суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача ОСОБА_1.

Вислухавши учасників судового розгляду справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши все в сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 10.09.2008 року між ЗАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1.40657 (а.с. 7-8).

На виконання умов зазначеного договору ЗАТ «ПроКредитБанк» 10.09.2008 року видано ОСОБА_1 грошові кошти готівкою в сумі 48 856, 00 грн. за мінусом комісії за надання кредиту в розмірі 1,5% від суми кредиту (а.с.12-13).

Відповідно до умов кредитного договору №1.40657, укладеного 10.09.2008 року, позичальник ОСОБА_1 отримав кредитні кошти строком на 12 місяців для задоволення особистих неспоживчих потреб, які зобов»язався повернути до 15.09.2009 року внесенням щомісячних платежів у строки та розмірах визначених графіком на погашення кредиту та сплату відсотків за користування кредитними коштами з розрахунку 30 % річних.

Відповідно до статей 1049,1050,1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Зобов»язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Звертаючись в суд з позовом, позивач стверджує, що ОСОБА_1 не виконує свої зобов»язання щодо погашення кредиту та сплати відсотків. За проведеним позивачем розрахунком станом на 04.03.2013 року борг ОСОБА_1 за кредитним договором №1.40657 від 10.09.2008 року становить 133 397, 67 грн., який складається з: боргу по капіталу - 42 928, 55 грн.; боргу по процентах за графіком - 5 717, 25 грн.; боргу по процентах за фактичне користування простроченим капіталом - 36 918, 50 грн., пені - 47 833, 37 грн. (а.с128).

Оскільки відповідач ОСОБА_1 не виконує взяті на себе зобов"язання за кредитним договором, будь-які заперечення з приводу наведеного позивачем розрахунку його заборгованості за кредитним договором у суду відсутні, а тому зазначені обставини є підставою для задоволення заявлених до останнього позивачем позовних вимог у повному обсязі.

Проте, як видно з наведеного позивачем розрахунку заборгованості відповідача ОСОБА_1 кредитор просить стягнути з позичальника відсотки за користування кредитом, які складаються з боргу по процентах за графіком у розмірі - 5 717, 25 грн., боргу по процентах за фактичне користування простроченим капіталом у розмірі - 36 918, 50 грн.., що разом складає 42 635, 75 грн.. З підстав порушення строків погашення кредиту позивачем нараховано пеню в розмірі 47 833, 37 грн..

За правилами статтей 549,551,23 ЦК України, неустойкою (штрафом,пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання; розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення для справи; збитками є - втрати, яких особа зазнала у зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зроблений позивачем розрахунок свідчить, що заборгованість позичальника за відсотками, які кредитор мав отримати, передаючи грошові кошти в кредит складає 42 635, 75 грн., що є збитками від діяльності щодо надання кредитних послуг, а нарахований позивачем розмір штрафних санкцій з підстав порушення умов кредитного договору складає 47 833, 37 грн., що перевищує розмір збитків, що за правилами ч. 3 ст. 551 ЦК України є однією з двух підстав для його зменшення за рішенням суду.

Отже суд приходить до висновку, що на задоволення вимог ПАТ «ПроКредит Банк» стягненню підлягає заборгованість за кредитним договором №1.40657 від 10.09.2008 року в розмірі 128 200, 05 грн. (що складається з заборгованості по капіталу - 42 928, 55 грн.; боргу по процентах за графіком - 5 717, 25 грн.; боргу по процентах за фактичне користування простроченим капіталом - 36 918, 50 грн.; пені - 42 635, 75 грн., яка буде відповідати розміру збитків).

Що ж стосується позовних вимог, заявлених позивачем до ОСОБА_2, як поручителя ОСОБА_1, то вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.09.2008 року між ЗАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № №1.40657- ДП 1, за яким останній зобов"язався відповідати перед ЗАТ «ПроКредит Банк» за виконання ОСОБА_1 його зобов"язань, за кредитним договором №1.40657 від 10.09.2008 року у повному обсязі (а.с.11).

Правилами ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов"язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п.1.1. , п.1.2., п.3.1. умов зазначеного договору поруки ОСОБА_2 як поручитель: на добровільних засадах взяв на себе зобов»язання перед кредитором відповідати за зобов»язаннями ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору №1.40657 від 10.09.2008 року в повному обсязі цих зобов»язань; протягом трьох банківських днів з дня одержання повідомлення від кредитора про порушення позичальником взятих себе зобов»язань за кредитним договором по поверненню кредиту, сплати нарахованих відсотків за користування кредитом зобов»язується погасити суму заборгованості по кредитному договору; договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та припиняє свою дію з моменту припинення забезпеченого ним зобов»язання.

Звертаючись в суд з позовом, про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у солідарному порядку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №1.40657 від 10.09.2008 року позивач стверджує про направлення ним 04 лютого 2009 року на адресу поручителя, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання ОСОБА_2, вимогу про виконання останнім зобов»язань за зазначеним вище договором поруки. Зазначене повідомлення не було отримано ОСОБА_2, повідомлення було повернуто адресату 18.03.2009 року з відміткою відділу зв»язку про відсутність адресата.

Докази на підтвердження направлення позивачем 04.02.2009 року вимоги про виконання зобов»язань за кредитним договором позичальнику ОСОБА_1 позивачем суду не надано.

За правилами ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання не пред»явить вимоги до поручителя.

Відповідно до роз»ясень, що містяться в п. 24 Постанови №5 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання не пред»явить вимоги до поручителя. При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов»язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов»язань за цим договором строк пред»явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов»язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов»язання у повному обсязі або у зв»язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу. Пред»явлення вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред»явлення до нього позову. При цьому в разі пред»явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання.

З огляду на те, що у зазначеному вище договорі поруки не визначено строк його дії в порядку передбаченому ст. 252 ЦК України, а право на пред»явлення вимоги поручителю (у відповідності до умов договору поруки) у кредитора виникло після спливу трьох днів з 18.03.2009 року, тобто з моменту повернення вимоги про виконання зобов»язань ОСОБА_1 за кредитним договором №1.40657, яка була направлена його поручителю ОСОБА_2, то право на пред»явлення вимоги поручителю кредитор мав би використати до 22 вересня 2009 року, однак останній таким правом не скористався, а тому правовідносини між банком та поручителем є припиненими, що і є підставою для відмови в задоволенні вимог заявлених до ОСОБА_2

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ необхідно покласти на відповідача ОСОБА_1.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525,526,530,553,554,559,1050,1054 ЦК України, ст.ст. 10,11,60,88,208,213,218 ЦПК України, суд

вирішив:

позов ПАТ «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження - м. Васильків Київської області, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» ( р/р 290960001,980 у ЗАТ ПроКредит, МФО 320984, ідентифікаційний код №21677333) заборгованість за кредитним договором №1.40657 від 10.09.2008 року в розмірі 128 200, 05 грн. (що складається з заборгованості по капіталу - 42 928, 55 грн.; боргу по процентах за графіком - 5 717, 25 грн.; боргу по процентах за фактичне користування простроченим капіталом - 36 918, 50 грн.; пені - 42 635, 75 грн).

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження - м. Васильків Київської області, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» ( р/р 290960001,980 у ЗАТ ПроКредит, МФО 320984, ідентифікаційний код №21677333) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 282, 00 коп., з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120, 00 грн., всього 1 402 (одну тисячу чотириста дві) грн. 00 коп..

У задоволенні позовних вимог ПАТ «ПроКредит Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №1.40657 від 10.09.2008 року відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разу подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м.Києва через Голосіївський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: