Ухвала суду № 31337601, 21.05.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2506/5784/2012 Провадження № 22-ц/795/1114/2013 Головуючий у I інстанції -Супрун О. П. Доповідач - Бечко Є. М.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

у складі: головуючого - судді Бечка Є.М.,

суддів - Хромець Н.С., Лакізи Г.П.,

при секретарі - Рудик І.І.,

за участю - пр-ка позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди квартири та виселення,-

В с т а н о в и в:

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 листопада 2012 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Розірвано договір оренди квартири у приватної особи від 21 жовтня 2009 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2. Виселено ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення. Вирішено питання про стягнення судового збору, в решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати вказане рішення і ухвалити нове рішення по суті справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що не відповідає обставинам справи, які мають значення для даної справи, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує на те, що ним сумлінно та добросовісно виконуються всі пункти договору оренди житла, і тому вважає, що основною причиною розірвання договору оренди є незначний розмір орендної плати, яка складає 560 грн. а не необхідність використання позивачем даної квартири для власного проживання. Апелянт зазначає, що в даному договорі оренди житла встановлений строк його дії до 22 жовтня 2014 року, тому у відповідності до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Апелянт вказує, що при підписанні оспорюваного договору орендодавець була обізнана про те, що разом з ним у квартирі буде проживати його цивільна дружина і коли кожного півріччя орендодавець приїздила отримувати кошти за оренду та перевіряти квитанцій по оплаті комунальних послуг, вона бачила цивільну дружину і від неї не надходило вимог про письмове попередження.

В письмових заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просить відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_2 та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що необхідність наймодавця та членів її сім'ї у користуванні спірним житлом в період проведення ремонту будинку є реальною, а тому позовні вимоги в частині розірвання договору оренди квартири підлягають задоволенню. Згідно ч.1 ст. 826 ЦК України, у разі розірвання договору найму житла наймач та інші особи, які проживали у помешканні, підлягають виселенню з житла на підставі рішення суду, без надання їм іншого житла, тому суд знаходить підстави для задоволення позовних вимог в частині виселення відповідача.

Апеляційний суд погоджується з даним висновком суду першої інстанції, так як він відповідає наявним матеріалам та обставинам справи.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 319, ч.1 ст. 321 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 1 ст.383 ЦК України передбачено право власника житлового будинку, квартири використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Відповідно до ст. 810 ЦК України, за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла ( наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні( наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату. Договір найму укладається у письмовій формі (ст. 811 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 24.05.2001 року квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної, спільної власності ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в рівних частинах (а.с.7).

21.10.2009 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали договір оренди квартири у приватної особи. Відповідно до умов даного договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування квартиру АДРЕСА_1. Згідно п. 2 Договору оренди термін оренди - з 22.10.2009 року та, у відповідності до ст. 821 ЦК України складає 5 років, термін оренди може бути скорочений лише за згодою сторін ( а.с.3).

Відповідно до ч.3 ст.825 ЦК України договір найму частини будинку, квартири, кімнати( частини кімнати) може бути розірваний на вимогу наймодавця у разі необхідності використання житла для проживання самого наймодавця та членів його сім'ї. Наймодавець повинен попередити наймача про розірвання договору не пізніше ніж за два місяці.

10.04.2012 року ОСОБА_5 звернулася до ОСОБА_2 з листами - попередженнями про необхідність звільнити житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_1, оскільки дане житло необхідно їй та членам її сім'ї для проживання на період проведення капітального ремонту у житловому будинку АДРЕСА_2, де проживає її сім'я постійно ( а.с.8-11). Листи отримано відповідачем 12.04.2012 року та 03.05.2012 року, проте по даний час він не звільнив квартиру і продовжує проживати в ній, порушуючи при цьому права позивача.

У договорі найму житла мають бути вказані особи, які проживатимуть разом із наймачем, ці особи набувають рівних з наймачем прав та обов'язків щодо користування житлом ( ст.816 ЦК України). Як вбачається з матеріалів справи у спірній квартирі постійно проживає цивільна дружина відповідача, проте доказів згоди наймодавця на це до суду не було надано. Отже, відповідач, дозволивши вселення іншої особи до найманої ним квартири без згоди ОСОБА_3 порушив вимоги ч.1 ст. 817 ЦК України. Однак вказана обставина не вказана позивачем як підстава позову.

Відповідно до ст. 826 ЦК України, у разі розірвання договору найма житла наймач та інші особи, які проживали у помешканні, підлягають виселенню з житла на підставі рішення суду, без надання іншого житла.

За таких обставин, судом першої інстанції правильно застосовано правові наслідки розірвання договору найму, а саме виселення відповідача з помешкання без надання іншого житла.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування рішення суду першої інстанції, не містять ніяких доказів на підтвердження того, що позивач не правомірно заявляє вимоги про розірвання договору оренди житла.

Згідно ст. 10 п. 3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: