Ухвала суду № 31333093, 21.05.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/1292/13 21.05.2013 21.05.2013 21.05.2013

Провадження №22-ц/784/1337/13 Головуючий у першій інстанції: Коваленко І.В.

Категорія 27 Доповідач в апеляційній інстанції: Самчишина Н.В.

Ухвала

Іменем України

21 травня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої - Шолох З.Л.,

суддів: Серебрякової Т.В., Самчишиної Н.В.,

із секретарем судового засідання - Богуславською О.М.,

за участю:

- представника позивача Ремешевського Є.А.,

- відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_4

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 лютого 2013 року, ухваленого за позовом публічного акціонерного товариства "АКЦЕНТ - БАНК" (далі - Банк) до ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості,

встановила:

24 січня 2013 року Банк звернувся з позовом до ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості.

Позивач зазначав, що 31 травня 2008 року між закритим акціонерним товариством «АКЦЕНТ - БАНК», правонаступником, якого є Банк, та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, за яким останній отримав кредит на придбання товару - мотоциклу у розмірі 8 236 грн. 01 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 30 листопада 2009 року.

Позичальник неналежно виконував зобов'язання, тому станом на 27 грудня 2012 року утворилося 49 570 грн.90 коп. заборгованості, з якої: 8 236 грн. 01 коп. - заборгованість по кредиту, 882 грн. 12 коп. - заборгованості по відсоткам, 1 680 грн. 11 коп. - заборгованості по комісії за користування кредитом, 35 935 грн. 95 коп. - пені, 500 грн. - штрафу (фіксованої частини), 2 336 грн. 71 коп. - штрафу (процентна складова).

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 лютого 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Банку 8 236 грн. 01 коп. заборгованості по кредиту, 882 грн. 12 коп. - по процентам, 1 680 грн. 11 коп. - комісії та 10 798 грн. 24 коп. пені, всього 21 596 грн. 48 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просив його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 31 травня 2008 року на підставі письмової заяви ОСОБА_4 між закритим акціонерним товариством "АКЦЕНТ - БАНК", правонаступником якого є позивач, та відповідачем укладено кредитний договір, за яким Банк надав йому кредит для придбання товару - мотоцикла у сумі 8 236 грн. 01 коп. під 1,00% в місяць до 30 листопада 2009 року (а.с. 6 - 13).

В договорі сторони передбачили, що позичальник доручив Банку, без додаткового узгодження, перерахувати кредитні кошти в день надання кредиту в сумі 6 600 грн. на поточний рахунок продавця з призначенням платежу «Перерахування коштів згідно з рахунком фактурою №1 від 31 травня 2008 року, у т.ч. ПДВ 1 100 грн.», 1 320 грн. - на сплату единоразової винагороди за надання фінансового інструменту за кредитним договором та 316 грн. 01 коп. - страхового платежу.

02 червня 2008 року Банк виконав свої зобов'язання (а.с.66-72).

Проте, відповідач свої зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим, станом на 27 грудня 2012 року утворилось 8 236 грн. 01 коп. - заборгованості по кредиту, 882 грн. 12 коп. - заборгованості по відсоткам, 1 680 грн. 11 коп. - заборгованості по комісії за користування кредитом, 35 935 грн. 95 коп. - пені, 500 грн. - штрафу (фіксованої частини), 2 336 грн. 71 коп. - штрафу (процентна складова) (а.с. 5).

Встановивши, що ОСОБА_4 порушив умови цього договору, не здійснюючи платежі в рахунок погашення кредиту, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про стягнення заборгованості відповідно до положень ст.ст. 526, 536, 610, ЦК України.

Суд першої інстанції обґрунтовано, частково задовольняючи вимоги Банку в частині стягнення пені, на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, зменшив її розмір до рівня заборгованості, оскільки він значно перевищував розмір збитків.

До того ж, колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав, передбачених 549 ЦК України, для стягнення штрафів, у зв'язку із стягненням пені за теж саме порушення зобов'язань.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що сторонами фактично не був укладений письмово кредитний договір, є необґрунтованими.

Так, з матеріалів справи вбачається, що спірний кредитний договір укладено між ЗАТ "АКЦЕНТ - БАНК" та ОСОБА_4 на підставі письмової заяви останнього. При цьому, відповідач ознайомився з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка»), (стандарт) і Тарифами банківських послуг, та погодився з тим, що вказані документи, є складовою частиною кредитного договору (а.с. 6).

Зі змісту зазначеної заяви та Умов, які діяли на час укладення спірного договору вбачається, що вони містять всі істотні умови договору про надання фінансових послуг, передбачені ст. 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", в редакції, яка діяла на момент укладення договору, а саме: назву документа; прізвище, ім'я і по батькові та адресу особи, яка отримує фінансову послугу, найменування фінансової операції, кредитного ліміту, базової відсоткової ставки, порядку погашення боргу; найменування та місцезнаходження банку (Заява); розміру фінансового активу, зазначеного у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків (Заява та п. 4 Умов); строк дії договору; зазначення порядку зміни і припинення дії договору; права та обов'язки сторін (п. 3 Умов); відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору (п. 5 Умов); підписи сторін (Заява).

Зазначені умови кредитного договору відповідають також вимогам глави 71 ЦК України, ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" та Правилам надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, введених постановою НБУ № 168 від 10 травня 2007 року.

Отже, при укладенні вказаного договору сторони дотримались вимог ст. 1055 ЦК України щодо письмової форми кредитного договору.

Посилання ОСОБА_4 в апеляційній скарзі на те, що він кредитні кошти не отримував та не придбав за ці кошти мотоцикл, тому не повинен сплачувати кредитну заборгованість, є необґрунтованим, оскільки із його пояснень в суді апеляційної інстанції вбачається, що в Банк із заявою про розірвання кредитного договору або про відмову від отримання та не перерахування кредитних коштів продавцю та на інші послуги не звертався.

Більш того, згідно наданої ним довідки - рахунку він 02 червня 2008 року він є покупцем мотоциклу, марки ZS125, який не зареєстровано в органах ДАІ (а.с.48).

Інші доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували висновки суду чи доводили б порушення судом вимог цивільного та процесуального законодавства, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення та додаткового рішення суду.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з позивача на користь відповідача не підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги.

Керуючись статями 303, 308, 315, ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча Судді: