Рішення № 31331434, 24.04.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження: № 22-ц/790/2754/2013р Гол. 1 інст. - В.А. Журавель.

Справа: № 2035/1957/12р. Доповідач - Міненкова Н.О.

Категорія: визнання договору недійсним.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого-судді: Міненкової Н.О.

суддів: Ларенка В.І.

Бородіна М.М.

при секретарі - Галушко Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25 лютого 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІП Експерт» про визнання договору недійсним,-

в с т а н о в и л а

в липні 2012 року до суду звернулася ОСОБА_4 і просила визнати недійсним договір купівлі - продажу автомобіля БМВ моделі 525 ХІ 2006 року випуску, укладений 16 травня 2012 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5. В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що вона є власницею вказаного автомобіля, восени 2012 року, маючи намір придбати інший автомобіль вона вирішила продати спірний автомобіль, у зв'язку з чим 04 жовтня 2012 року оформила у нотаріальній конторі генеральну довіреність на ОСОБА_3 Усно вони домовилися, що перед продажем автомобіля буде проведений ремонт автомобіля, щоб збільшити його купівельну вартість. Домовленість щодо виконання робіт по ремонту автомобіля та оплату цих послуг була виконана сторонами і у позивачки відпала нагальна потреба у реалізації автомобіля і протягом року автомобіль експлуатувався позивачкою. Восени 2011 року син позивачки звернувся до відповідача з проханням відремонтувати автомобіль за обумовлену плату і передав автомобіль відповідачу. Але протягом обговореного строку відповідач автомобіль не повернув і став уникати зустрічей з позивачкою, у зв'язку з чим вона 26 січня 2012 року скасувала генеральну довіреність, про що відповідача неодноразово повідомляв її син по телефону. Лише в травні 2012 року позивачці стало відомо, що ОСОБА_3 16 травня 2012 року зняв спірний автомобіль з обліку та здійснив його відчуження, але грошові кошти від його продажу не повернув.

ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечував. Посилався на усну домовленість з позивачкою щодо продажу автомобіля. Гроші в сумі 20000 дол. США він передав при підписанні генеральної довіреності. 16 травня 2012 року він оформив автомобіль на ОСОБА_5, у зв'язку з тим, що гроші за автомобіль передавала вона. Про скасування довіреності йому не було відомо. Автомобіль до виникнення спору в суді весь час знаходився у нього, він ним користувався, а потім на підставі довіреності продав ОСОБА_5 На час розгляду справи спірний автомобіль був забраний зі стоянки позивачкою і на теперішній час знаходиться у представника позивачки гр. ОСОБА_6, а тому вважає, що безпідставно було порушено право власності ОСОБА_5

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25 лютого 2013 року позовні вимоги задоволені.

Не погодився з рішенням ОСОБА_3 й у апеляційній скарзі просить його скасувати як необґрунтоване і незаконне, вважає, що судом не досліджені обставини скасування довіреності та належного повідомлення відповідача про це.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 249 ЦК особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність.

Тобто, скасування довіреності має юридичне значення для представника і третіх осіб лише тоді, коли вони були сповіщені про це. Скасування довіреності є одностороннім правочином.

Оскільки йдеться про односторонній правочин, згоди іншої сторони( представника) на скасування довіреності не вимагається.

Разом з тим в особи, яка видала довіреність і згодом скасувала її, виникає обов'язок негайно сповістити про скасування довіреності представника, а також відомих їй третіх осіб.

При вирішенні питання про наслідки невиконання представлюваною особою обов.язку щодо повідомлення тягар доказування його виконання має покладатися на цю особу.

Суд першої інстанції обґрунтував заперечення відповідача про те, що йому не було відомо про скасування довіреності тим, що ці заперечення спростовуються показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, що були дані в судовому засіданні. Інших доказів на підтвердження належного повідомлення відповідача про скасування довіреності в матеріалах справи не має .

Між тим, судова колегія вважає, що згідно зі ст. 58,59 ЦПК обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Судова колегія вважає, що посилання як на доказ на показання свідка ОСОБА_7, який є сином позивачки і фактично заінтересований у задоволенні позову його матері, а свідок ОСОБА_8 в своїх поясненнях посилався на те, що про спір між сторонами по справі йому відомо зі слів свідка ОСОБА_7

Як вбачається з відповіді заступника начальника головного управління юстиції в Харківській області на запит ОСОБА_3 та його представника, якихось письмових доказів щодо повідомлення ОСОБА_3 ОСОБА_4 чи нотаріусом в нотаріальній конторі не має. Довідку про скасування довіреності ОСОБА_3 отримав у нотаріальній конторі лише за вимогою 29 листопада 2012 року.

Відповідно до ч.3 ст. 249 ЦК права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про задоволення позовних вимог, у зв'язку з тим, що ні в суді першої інстанції ні в суді апеляційної інстанції не були надані належні докази щодо негайного повідомлення відповідача про скасування довіреності.

При таких обставинах висновок суду про задоволення позовних вимог не можна визнати обґрунтованим та таким що відповідає вимогами закону.

Керуючись ст. 209,303,304,307,309,313,317,319 ЦПК України судова колегія

В И Р І Ш И Л А

апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25 лютого 2013 року скасувати та постановити нове.

Відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог.

Рішення набирає законної сили після його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя -

Судді -