Постанова № 31324018, 08.05.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2013 року 15:17Справа № 808/2654/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Стрельнікової Н.В.,

при секретарі Чистяковій К.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства «Пара», м. Запоріжжя,

до: Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі

м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, м. Запоріжжя,

про скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників сторін:

від позивача: Рухадзе Р.П., за довіреністю №1-19/03 від 13.03.2013,

Косаренко С.В., рішення №1-К від 29.03.2005,

від відповідача: Коваленко С.В., за довіреністю №3670/10-014 від 20.11.2012,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Пара» (далі - позивач, ПП «Пара») звернулося із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя), в якому просить суд скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №0000202214/1146 від 11.02.2013р. на загальну суму 3152 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зокрема зазначає, що господарська діяльність між позивачем та ТОВ «ПКЦ Моторс Сим» реально здійснювалась, що підтверджується наявністю контрагента позивача в ЄДР та відповідними первинними документами. Також позивач посилається на відсутність кримінальної справи щодо ТОВ «ПКЦ Моторс Сим» за ухилення від сплати податків, що свідчить на думку позивача про законність спірних господарських операцій.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, зазначених у позові, наполягають на задоволенні позову та скасуванні оскаржуваного рішення.

Відповідач адміністративний позов не визнає, у письмових запереченнях на позовну заяву вих. № 2910/10-014 від 24.04.2013р. зазначає, що при проведенні перевірки було встановлено, що постачальниками ПП «Пара» є підприємства, за рахунок яких сформовано ризиковий податковий кредит, а саме - за лютий 2012р. є ТОВ ПКЦ «Моторс Сим», в ході відпрацювання якого не можливо зробити висновок щодо підтвердження реальності здійсненна фінансово-господарських операцій.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заперечення проти позову з підстав, викладених вище.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до наказу ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя №22 від 16.01.2013 року посадовими особами ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя у період часу з 17.01.2013р. по 18.01.2012р. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «пара» з питань документального підтвердження господарських відносин з платниками податків ТОВ «ПКЦ Моторс Сим», ТОВ «Реалтранс Груп», їх реальності та повноти відображення в обліку за період лютий, квітень 2012р., за результатами якої складено акт № 6/22-1421/32068227 від 18.01.2013р. (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення вимог п.п. 14.1.36, 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, п. 198.3 ст. 198, ст.ст. 200, 201 ПК України, Наказу Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011р. №41 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання», внаслідок чого позивачем зокрема завищено податковий кредит за лютий 2012р. на загальну суму 3152 грн., який сформовано від контрагента ТОВ ПКЦ «Моторс Сим», що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ (р. 19 податкової декларації з ПДВ за лютий 2012р.) на загальну суму 3152 грн.

11.11.2013 р. на підставі акта перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000202214/1146, яким ПП «Пара» було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2012р. у розмірі 3152,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПП «Пара» звернулося до суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до ваги лише ті первинні документи, які складені разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товару (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг, або разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

У акті перевірки висновок щодо заниження відповідачем податкових зобов'язань, внаслідок якого було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, ґрунтується на твердженні відповідача про те, що операції з придбання позивачем у ТОВ «ПКЦ «Моторс Сим» послуг не мали реального товарного характеру.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України вих. № 1936/11/13-11 від 01.11.11, для з`ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011, судам слід враховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Як зазначено у акті перевірки, не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи, позивачем було включено до складу податкового кредиту за лютий 2012р. суми податку на додану вартість за наступними накладними:

- податкова накладна №607 від 06.02.2012, виписана ТОВ «ВКЦ «Моторс Сим» про придбання послуг із заміни та регулювання дверей у відд. банку на суму 4968,00 грн. у тому числі ПДВ 828 грн.,

- податкова накладна № 2005 від 20.02.2012, виписана ТОВ «ВКЦ «Моторс Сим», про придбання послуг з виготовлення та монтажу нащільників зі сталі на суму 13944,17 грн., у тому числі ПДВ 2324,03 грн.,

Розрахунки між позивачем та ТОВ «ВКЦ «Моторс Сим» проведені у повному обсязі.

Відповідачем була надана суду копія акту про неможливість проведення зустрічної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «ПКЦ «Моторс Сим» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за лютий, березень 2012р. №175/221/32565162 від 03.05.2012р., складеного Основ'янською МДПІ у м. Харкові ДПС у Харківській області. Зі змісту зазначеного акту перевірки вбачається, що ТОВ «ПКЦ «Моторс Сим» за юридичною адресою відсутнє, фактичне місцезнаходження підприємства встановити неможливо. Основні фонди у ТОВ «ПКЦ Моторс Сим» відсутні. Звіт 1ДФ за 1 квартал 2012р. не надано, згідно звітів за формою 1-ДФ за 4 квартал 2011 року кількість працюючих складає 1 особа. В зв'язку з наведеним встановлено, що у ТОВ «ПКЦ «Моторс Сим» матеріальна база відсутня, відсутні виробничі потужності та трудові ресурси.

Видами діяльності позивача згідно довідки №658437 з ЄДРПОУ є зокрема будівництво житлових і нежитлових будівель, інші роботи із завершення будівництва, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами, та санітарно-технічним обладнанням.

У судових засіданнях представники позивача суду щодо використання придбаних у ТОВ «ПКЦ «Моторс Сим» послуг у власній господарській діяльності пояснили, що послуги з виготовлення та монтажу нащільників зі сталі були придбані позивачем у ТОВ «ВКЦ «Моторс Сим» для виконання позивачем своїх зобов'язань перед ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» за договором підряду. Однак, як вбачається з наданої позивачем суду копії акту здачі-прийняття робіт від 22.03.2012р. по договору №П 02-03/12 від 02.02.2012р., зазначений акт складений та підписаний безпосередньо позивачем (виконавець) та ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» (замовник) про те, що виконавцем були проведені роботи з монтажу нащільника на температурний шов у торгівельному гіпермаректу «Ашан» м. Запоріжжя загальною довжиною 43 м за договором №п 02-03/12 від 02.02.2012, загальна вартість робіт та матеріалів 21397,50 грн, ПДВ - 4279,50 грн. При цьому у акті здачі-прийняття робіт №2801 від 28.02.2012р. складеного та підписаного позивачем (замовником) та ТОВ «ВКЦ Моторс Сим» (виконавцем) щодо виконання робіт з виготовлення та встановлення в торговому залі гипермаркету «Ашан» на суму 13944,17 грн., в т.ч. ПДВ 2324,03 грн. не зазначений обсяг виконаних робіт. Також позивачем суду надана копія договору підряду №П 20-04/12 від 13.04.2012р., укладеного між ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» (Замовник) та позивачем (Підрядник), відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується за завданням Замовника виконати роботи з монтажу нащільника на температурний шов власними силами і засобами зі своїх матеріалів в торговому залі загальною довжиною 42 м. Також п. 1.5 зазначеного договору передбачено, що підрядник підтверджує, що має всі необхідні документи, в тому числі дозволи, ліцензії та ін., для виконання робіт, передбачених даним Договором.

Вищенаведене дозволяє дійти висновку про не підтвердження факту здійснення відповідних господарських операцій між позивачем та ТОВ «ПКЦ «Моторс Сим» та про те, що роботи з встановлення нащільника у гипермаркеті «Ашан» проводилися та могли бути проведені саме позивачем, а не ТОВ «ПКЦ «Моторс Сим».

Щодо послуг по заміні та регулюванню дверей у відділенні банку суд зазначає наступне. На підтвердження використання зазначених господарських операцій у власній господарській діяльності позивачем був наданий суду акт від 03.02.2012 №01 форми № КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт, які начебто виконувались ТОВ «ПКЦ «Моторс Сим», однак у зазначеному акті замовником зазначено ПАТ «Укрсоцбанк» а підрядником ПП «Пара» і будь-який субпідрядник не зазначений, що свідчить про те, що роботи виконувались позивачем.

Сукупність вищенаведених обставин підтверджує правомірність висновку відповідача про відсутність реального характеру досліджених операцій та відповідно - відсутність права позивача на врахування таких операцій при визначенні об'єкта оподаткування податком на додану вартість. Отже спірне податкове повідомлення-рішення є законним і обґрунтованим та скасуванню не підлягає.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наведених вище обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність прийнятого ним рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Пара» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова буде складена в повному обсязі у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.

Суддя Н.В. Стрельнікова