Ухвала суду № 31316475, 16.05.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 р.Справа № 816/322/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Шабанової С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2013р. по справі № 816/322/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Псьол ЛТД"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Псьол ЛТД", звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000652301/10 від 22 січня 2013 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2013р. по справі №816/322/13-а вимоги позивача були задоволені. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби № 0000652301/10 від 22 січня 2013 року.

Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2013р. по справі №816/322/13-а відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Позивач вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2013р. по справі №816/322/13-а прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача та представників сторін колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваного повідомлення - рішення був акт перевірки позивача працівниками відповідача № 35/22.2-11/31913519 від 08.01.2013 року, в якому зроблені висновки про порушення вимог податкового законодавства, а саме пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.138.1, 138.11 ст.138 Податкового кодексу України в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності на загальну суму 7529671 грн. (за 4 квартал 2011 року) занижено доходи на загальну суму 4107093,06 грн., завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період із 01.07.2011 року по 30.09.2012 року на загальну суму 3422577,55 грн.

Зазначені порушення, на думку відповідача, мали місце при здійсненні господарських операцій позивача з ТОВ "Ространснафтопродукт".

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

В акті перевірки № 35/22.2-11/31913519 від 08.01.2013 року податковий орган посилається на акт про неможливість проведення зустрічної перевірки від 17.09.2012 року № 614/3/22-80-35234346 ТОВ "Ространснафтопродукт" ( код за ЄДРПОУ 35234346) за період червень - грудень 2011 року січень - липень 2012 року ДПІ у Голосіївському районі м.Києва. Відповідно до даного акту встановлено наявність ознак "фіктивності" та відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ "Ространснафтопродукт" та не підтверджено взаємовідносин з ТОВ "Псьол ЛТД".

На підставі акту про неможливість проведення зустрічної перевірки від 17.09.2012 року № 614/3/22-80-35234346 ТОВ "Ространснафтопродукт", Кременчуцькою ОДПІ зроблено висновок, що фінансово - господарські операції ТОВ "Ространснафтопродукт" та контрагентів - покупців за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів (робіт, послуг); усі операції надання товарів (робіт, послуг) ТОВ "Ространснафтопродукт" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є недійсними по ланцюгу до "вигодонабувача"; ТОВ "Ространснафтопродукт" здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб; укладені договори між ТОВ "Псьол ЛТД" та ТОВ "Ространснафтопродукт" носять фіктивний характер, а податковий кредит та витрати сформований даними контрагентами не дійсні; факт придбання товару у ТОВ "Ространснафтопродукт" не підтверджується, тому оприбуткований ТОВ "Псьол ЛТД" товар на суму 4107093,06 грн. фактичний продавець якого згідно первинних документів, не встановлено, то такі товари на підприємстві ТОВ "Псьол ЛТД" залишились безоплатно отриманими.

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи. Відтак, вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді вважається іншим доходом і оподатковується у загальновстановленому порядку відповідно до податкового законодавства.

Відповідно до п.138.1 ст. 138 Податкового Кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового Кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.п. 139.1.9. п.139.1 ст. 138 Податкового Кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до матеріалів справи 18 жовтня 2011 року ТОВ "Псьол ЛТД" укладено договір з ТОВ "Ространснафтопродукт" № 18/10 (т.1 а.с.74 - 80), згідно з умовами якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти й оплатити нафтопродукти в кількості , асортименті, по ціні, в термін відповідно до Договору і Додатків до нього. До договору №18/10 від 18.10.2011 року були укладені Додаток №1 (додаткова угода №1 від 19.10.2011 року) та Додаток №2 (додаткова угода "2 від 02.11.2011 року) до договору. (т.1 а.с.81 -81 - 83).

На підтвердження виконання вказаного договору, факту здійснення поставки товару та оплати поставки нафтопродуктів на загальну суму 4107093,06 грн. позивачем надано податкові накладні №19 від 31.10.2011 року - бензин неетиловий RON 95 на суму 2770116,48 грн. (а.с.98 т.1), № 6 від 30.11.2011 року - бензин неетиловий RON 95 на суму 1114147,17 грн. (а.с.103 т.1 ), видаткові накладні № РН - 0000382 від 24.10.2011 року (а.с.94 т.1), № 0000371 від 23.10.2011 року (а.с. 92 т.1), № 0000389 від 09.11.2011 року (а.с.99 т.1). Транспортування товару відбулося залізничним транспортом, що підтверджується залізничними накладними від 25.10.2011 року та від 09.11.2011 року, які наявні в матеріалах справи.

На підтвердження оплати придбаного товару ТОВ "Псьол ЛТД" надано платіжні доручення № 7871 від 27.10.2011 року, № 7873 від 27.10.2011 року № 7890 від 28.10.2011 року № 7953 від 31.10.2011 року, № 7959 від 31.10.2011 року №7762 від 25.10.2011 року № 7872 від 27.10.2011 року № 7874 від 27.10.2011 року, № 7954 від 31.10.2011 року, № 7958 від 31.10.2011 року, № 8185 від 10.11.2011 року , № 8250 від 11.11.2011 року, № 8284 від 14.11.2011 року (а.с. 104 - 116 т.1).

На придбаний товар позивачем надані сертифікати відповідності та паспорти якості (а.с.31 - 36 т.1), витяг з книги обліку довіреностей та акти приймання нафти та нафтопродуктів (а.с.43-48 т.1), витяг з журналу обліку надходження нафти і нафтопродуктів, зворотній бік відомості по рахунку за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року, прибуткові ордери № 00296 від 28.10.2011 року № 00303 від 30.10.2011 року, накладні та товаро - транспорті накладні на відпуск нафтопродуктів на підтвердження використання придбаного товару у господарській діяльності, оскільки даний товар в подальшому був реалізований.

Частиною 1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.1999 року (далі - Закон № 996) встановлює, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це можливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 2 Закону № 996 передбачено, що сфера дії цього закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Обов'язковість підтвердження господарських операцій первинними документами встановлена також п.1.2 та 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року № 168/704.

При цьому, відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року за № 742/11/13-11 зазначено, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів. Верховний суд України звертає увагу на необхідність з'ясування судами при розгляді справ на те, чи мали операції з придбання та реалізації товарів реальний характер, як перевозились і зберігались товари, чи були такі операції взагалі можливі з урахуванням оперативності їх проведення та інше.

Матеріалами справи підтверджено факт поставки ТОВ "Ространснафтопродукт" товару для подальшої його реалізації позивачем.

При цьому первинні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача, які надані ним, відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", виписані підприємством, яке станом на момент спірних правовідносин є платниками податку на прибуток, що не заперечується відповідачем, під час здійснення господарських операцій перебувало на обліку в органах ДПІ.

Таким чином позивачем доведена реальність (товарність) господарських операцій з ТОВ "Ространснафтопродукт" з придбання паливно - мастильних матеріалів.

Стосовно посилань податкової інспекції на нікчемність договору укладеного з ТОВ "Ространснафтопродукт" про поставку товару.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджено належним чином оформленими первинним документами бухгалтерського обліку реальність здійснення господарських операцій між ТОВ "Псьол ЛТД" та ТОВ "Ространснафтопродукт" на підставі договорів поставок.

При розгляді даної справи не встановлено наявності вироків судів, що набрали законної сили та відповідно до яких виявлено ознаки узгоджених кримінально-караних діянь у діях посадових осіб ТОВ "Ространснафтопродукт".

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Булвес" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, адже загальним принципом юридичної відповідальності є вина особи в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

Оскільки відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів в підтвердження того, що зазначені договори суперечить вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а також, що вони не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлених ними, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку щодо хибності доводів податкової інспекції про нікчемність даних правочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано належних доказів правомірності свого рішення.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2013р. по справі № 816/322/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Тацій Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.

Повний текст ухвали виготовлений 21.05.2013 р.