Рішення № 31294482, 17.05.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2013 р. Справа № 911/790/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Фізичної особи-підприємця Ковальчука Олега Івановичадо Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»про стягнення 155 991, 37 грн.за участю представників:

позивача:Хміль О.М., Ковальчук О.І.відповідача:не з'явилися

суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 155 911, 37 грн. за договором про надання послуг № 19-1334/2 від 03.09.2012 р., з яких: 154 000, 00 грн. - основного борг і 1 991, 37 грн. - інфляційних втрат та 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за наданні послуги.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.03.2013 р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 29.03.2013 р.

До господарського суду Київської області від позивача надійшов супровідний лист б/н від 29.03.2013 р. (вх. № 8497 від 29.03.2013 р.), до якого додані документи для приєднання до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.03.2013 р. відкладено розгляд справи на 19.04.2013 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача та неналежним виконанням сторонами вимог суду.

19.04.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення по справі б/н від 19.04.2013 р. (вх. № 10028 від 19.04.2013 р. та № 10029 від 19.04.2013 р.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.04.2013 р., за клопотанням представника позивача, продовжено строк вирішення спору у справі № 911/790/13-г на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 17.05.2013 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача та невиконанням ним вимог суду.

До господарського суду Київської області від позивача надійшла заява б/н від 19.04.2013 р. про збільшення позовних вимог в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (вх. 10027 від 19.04.2013 р.), у якій останній просить суд збільшити позовні вимоги та стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 241 703, 14 грн.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.

Пунктом 2.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що у разі коли позивач на підставі ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до прийняття рішення зі справи збільшив розмір позовних вимог чи до початку розгляду справи по суті змінив предмет або підставу позову, в зв'язку з чим зросла ціна позову, він відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» повинен сплатити недоплачену в зв'язку з цим суму судового збору до звернення з відповідною заявою до господарського суду. Якщо до останньої не додано доказів такої доплати, заява повертається без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, що згідно з частиною третьою згаданої статті Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає позивачеві повторно звернутися до господарського суду з відповідною заявою після доплати ним необхідної суми судового збору; у цьому випадку до відповідного звернення суд здійснює розгляд раніше заявленої позовної вимоги (позовних вимог), якщо позивач не відмовився від неї.

Як вбачається з матеріалів заяви б/н від 19.04.2013 р. про збільшення позовних вимог, позивачем до неї не надано жодних документів, які підтверджують доплату судового збору за збільшення позовних вимог.

За таких обставин, заява б/н від 19.04.2013 р. про збільшення позовних вимог в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (вх. 10027 від 19.04.2013 р.) і додані до неї документи підлягають поверненню позивачу без розгляду.

Таким чином, судом розглядаються вимоги, що були заявлені позивачем у позовній заяві, а саме про стягнення з відповідача 155 911, 37 грн. за договором про надання послуг № 19-1334/2 від 03.09.2012 р., з яких: 154 000, 00 грн. - основного борг і 1 991, 37 грн. - інфляційних втрат та 3 % річних.

Присутні у судовому засіданні представники позивача повністю підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 17.05.2013 р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

03.09.2012 р. між сторонами укладено договір про надання послуг № 19-1334/2, за умовами якого позивач приймає на себе зобов'язання організувати здійснення транспортного обслуговування по перевезенню співробітників відповідача, за встановленими маршрутами згідно з розкладом та додатковими письмовими замовленнями, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.

Відповідно до п. 1.2 договору транспортні послуги надаються відповідно до умов цього договору, а також затверджених правил та процедур відповідача.

Згідно з п. 2.1.8 договору позивач зобов'язаний надавати послуги з перевезення виключно співробітникам відповідача при пред'явленні ними службових посвідчень.

Пунктом 2.3.6 передбачено, що відповідач зобов'язаний оплатити якісно надані позивачем транспортні послуги в порядку, розмірах та строки, визначені цим договором.

Відповідно до п. 3.1 договору оплата транспортних послуг здійснюється протягом 10 банківських днів на підставі отриманого рахунку-фактури та акту наданих послуг, підписаного сторонами.

Згідно з п. 3.2 договору вартість наданих послуг визначається згідно з додатком № 3 до цього договору.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що оплата за надані транспортні послуги здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України - гривні на поточний рахунок позивача, вказаний в цьому договорі.

У відповідності до п. 4.1 договору за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до цього договору та чинного законодавства України.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що договір набуває чинності з дати підписання обома сторонами та діє протягом 1 календарного року. Строк дії договору може бути продовжений сторонами за умови підписання відповідної додаткової угоди.

На виконання умов договору про надання послуг № 19-1334/2 від 03.09.2012 р. позивачем були наданні відповідачу транспортні послуги за жовтень 2012 року та листопад 2012 року на загальну суму 154 000, 00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000281 від 20.10.2012 р., № ОУ-0000289 від 31.10.2012 р., № ОУ-0000299 від 10.11.2012 р. та № ОУ-0000302 від 21.11.2012 р., які підписані в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на оплату наданих транспортних послуг були виставлені відповідачу рахунки-фактури № СФ-0000290 від 31.10.2012 р. на суму 41 800, 00 грн., № СФ-0000283 від 20.10.2012 р. на суму 37 300, 00 грн., № СФ-0000300 від 10.11.2012 р. на суму 37 200, 00 грн., № СФ-0000304 від 21.11.2012 р. на суму 37 700, 00 грн. Загальна сума наданих транспортних послуг за зазначеними рахунками становить 154 000, 00 грн.

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за надані позивачем послуги не розрахувався, що і стало підставою для звернення останнього з позовом до суду.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками він є договором про надання послуг, а тому до нього застосовуються положення законодавства про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, належних та допустимих доказів, які підтверджують виконання ним зобов'язань щодо сплати вартості наданих транспортних послуг за договором про надання послуг № 19-1334/2 від 03.09.2012 р. суду не надав.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 154 000, 00 грн. основного боргу за договором про надання послуг № 19-1334/2 від 03.09.2012 р. є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення оплати за надані транспортні послуги в строк встановлений договором, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3 % річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати за період 18.03.2012 р. по 04.02.2013 р. складають 578, 40 грн., 3 % річних з простроченої суми за період з 18.03.2012 р. по 04.02.2013 р. складають - 1 414, 17 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору оплата транспортних послуг здійснюється протягом 10 банківських днів на підставі отриманого рахунку-фактури та акту наданих послуг, підписаного сторонами.

З огляду на вищезазначений пункт договору, право на нарахування інфляційних втрат та 3 % річних за порушення відповідачем строків сплати за наданні послуги, наприклад, за рахунком-фактурою № СФ-0000283 від 20.10.2012 р. та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000281 від 20.10.2012 р. виникає з 03.11.2012 р., а відтак враховуючи строки та порядок сплати за наданні послуги, визначені п. 3.1 договору, а також заявлений позивачем період нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, суд здійснив власний розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних за період з 03.11.2012 р. по 04.02.2013 р. (щодо кожного із заявлених до стягнення рахунків-фактур та актів наданих послуг), відповідно до якого інфляційні втрати та 3 % річних підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 536, 90 грн. та відповідно 862, 43 грн.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання послуг №19-1334/2 від 03.09.2012 р. підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 155 399, 33 грн., з яких: 154 000, 00 грн. - основного боргу, 536, 90 грн. - інфляційних втрат та 862, 43 грн. - 3 % річних.

Судовий збір, відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 33, 49, 63, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Заяву Фізичної особи-підприємця Ковальчука Олега Івановича б/н від 19.04.2013 р. (вх. 10027 від 19.04.2013 р.) про збільшення позовних вимог в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України разом з доданими до неї документами (всього на 5 аркушах) повернути без розгляду.

2. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Ковальчука Олега Івановича задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» (08324, Київська область, Бориспільський район, село Гора, ідентифікаційний код - 20048090) на користь Фізичної особи-підприємця Ковальчука Олега Івановича (02068, місто Київ, вулиця Анни Ахматової, будинок 8, квартира 221, ідентифікаційний номер - 2535113353) 154 000 (сто п'ятдесят чотири тисячі) грн. 00 коп. - основного боргу, 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 90 коп. - інфляційних втрат, 862 (вісімсот шістдесят дві) грн. 43 коп. - 3 % річних та 3 107 (три тисячі сто сім) грн. 99 коп. - судового збору.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 20.05.2013 р.

Суддя Т.В. Лутак