Рішення № 31294465, 17.05.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-23-25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2013 р. Справа № 911/1458/13

За позовом Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Українська страхова група"

до Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Провіта"

про стягнення 20 304,74грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача не з'явилися;

від відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „Українська страхова група" (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Провіта" (далі - відповідач) про стягнення 20 304,74грн. матеріальної шкоди в порядку регресного відшкодування.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 07.12.2012р. о 10-00 год. в м. Донецьк на перехресті пр. Миру та вул. Набережної, внаслідок порушення водієм Птіциним Олегом Леонідовичем п.п. 10.1., 16.11. Правил дорожнього руху України при керуванні автомобілем Mercedes - Benz, державний номерний знак АН 4908 АМ, цивільна відповідальність якого була застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/9956573 у Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Провіта" відбулася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено автомобіль Mitsubishi Lancer, державний номерний знак АН 8305 ОС, власником якого є Морнєв Є.Г. Автомобіль Mitsubishi Lancer був застрахований позивачем за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами № 28-0520-12-00043 від 01.03.2012р. Для визначення вартості ремонту Mitsubishi Lancer, державний номер АН 8305 ОС було проведено дослідження вартості ремонту пошкодженого автомобіля, за результатами якого було складено ремонтну калькуляцію № ССКА-1557 від 26.12.2012р. Позивач у відповідності з договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами № 28-0520-12-00043 від 01.03.2012р. виплатив страхувальнику страхове відшкодування у сумі 20 304,74грн. З огляду на наведене, позивач просить стягнути з відповідача 20 304,74грн. (23 125,94грн. - 2 821,20грн., франшиза за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами № 28-0520-12-00043 від 01.03.2012р.) в якості матеріальної шкоди в порядку регресного відшкодування.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.04.2013р. порушено провадження у справі № 911/1458/13, розгляд справи призначено на 17.05.2013р.

25.04.2013р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява № 11/5341 від 23.04.2013р. (вх. № 10569 від 26.04.2013р.), згідно якої останній підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив розглянути справу без його участі, яку задоволено судом в частині розгляду справи без участі позивача.

Відповідач в судове засідання 17.05.2013р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2012р. між Приватним акціонерним товариством „Страхова компанія „Українська страхова група" (Страховик) та Морнєвим Євгеном Геннадійовичем (Страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами № 28-0520-12-00043, за умовами якого страховик зобов'язався при настанні страхового випадку відшкодувати страхувальнику нанесений збиток на умовах цього договору.

Згідно п. 4. договору застрахований транспортний засіб Mitsubishi Lancer, реєстраційний номер АН 8305 ОС.

Відповідно до п. 10. договору строк дії договору з 12.03.2012р. по 11.03.2013р.

07.12.2012р. о 10-00 год. у м. Донецьк на перехресті пр. Миру та вул. Набережної, сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП), за участю транспортних засобів: Mercedes - Benz, державний номерний знак АН 4908 АМ під керуванням Птіцина О.Л. та автомобіля Mitsubishi Lancer, державний номерний знак АН 8305 ОС, під керуванням власника Морнєва Є.Г.

Постановою Ленінського районного суду м. Донецька від 18.01.2013р. у справі № 3/260/50/2013р. (а.с. 20) Птіцина О.Л. визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення на нього штрафу у розмірі 340грн.

Для визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля проведено дослідження вартості матеріального збитку, за результатами якого складено ремонтну калькуляцію № ССКА-1557 від 26.12.2012р. (а.с. 26), згідно якого вартість відновлювального ремонту автомобіля склала 36 709,31грн.

10.01.2013р. позивачем було складено страховий акт № ССКА-1557 від 10.01.2013р. (а.с. 30), за яким вказана дорожньо-транспортна пригода визнана страховим випадком та встановлено суму завданої шкоди, яка підлягає страховому відшкодуванню: 20 304,74грн. (23 125,94грн., розмір матеріального збитку з врахуванням зносу деталей, що замінюються - 2 821,20грн., франшиза за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами № 28-0520-12-00043 від 01.03.2012р.).

На виконання договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами № 28-0520-12-00043 від 01.03.2012р. та страхового акту № ССКА-1557 від 10.01.2013р. позивачем страхувальнику, в якості оплати ремонту пошкодженого автомобіля Mitsubishi Lancer, державний номерний знак АН 8305 ОС, було виплачено страхове відшкодування у розмірі 20 304,74грн., що підтверджується платіжним дорученням № 371 від 11.01.2013р. (а.с. 33).

Судом також встановлено, що цивільно-правову відповідальність Птіцина Олега Леонідовича (винуватця ДТП) застраховано у відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Провіта" (поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/9956573, діючий на 07.12.2012р.).

05.02.2013р. позивач звернувся до відповідача з заявою на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу № 11/4718 від 05.02.2013р. (а.с. 34-35), згідно якої просив останнього здійснити відшкодування шкоди у розмірі 20 304,74грн., яка 07.02.2013р. отримана представником відповідача - Осадчою, що підтверджується підписом останньої на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 36).

Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Предметом позову є вимога про стягнення 20 304,74грн. матеріальної шкоди в порядку регресного відшкодування.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 27 Закону України „Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною першою статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Крім того, статтею 38 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України).

Приписи статті 1166 Цивільного кодексу України передбачають загальні підстави деліктної відповідальності за завдану майнову шкоду, наявність яких необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди. Такими підставами є: протиправність дій особи, збитки (майнова шкода, якої зазнала потерпіла сторона), причинно-наслідковий зв'язок між діями та наслідками (а саме, збитками), вина особи, яка вчинила правопорушення.

У разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки їх володільцям питання про її відшкодування вирішується за принципом вини. Так за правилами ч. 1 ст. 1188 ЦК України, якщо шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоду, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд встановив, що на момент скоєння ДТП водієм автомобіля Mercedes - Benz, державний номерний знак АН 4908 АМ, був Птіцин О.Л., цивільна відповідальність якого була застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/9956573 у Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Провіта"; наявність завданої шкоди, яка є наслідком протиправних, винних дій Птіцина О.Л., який керував автомобілем Mercedes - Benz, державний номерний знак АН 4908 АМ на момент скоєння ДТП у розмірі 23 125,94грн., що підтверджується постановою Ленінського районного суду м. Донецька від 18.01.2013р. у справі № 3/260/50/2013р. (а.с. 20), ремонтною калькуляцією № ССКА-1557 від 26.12.2012р.; страхове відшкодування у сумі 20 304,74грн., виплачено страхувальнику позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 371 від 11.01.2013р. (а.с. 33); відповідач страхове відшкодування позивачу не виплатив, внаслідок чого розмір невідшкодованої позивачу шкоди становить 20 304,74грн. (23 125,94грн., розмір матеріального збитку з врахуванням зносу деталей, що замінюються - 2 821,20грн., франшиза за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами № 28-0520-12-00043 від 01.03.2012р.).

Суд звертає увагу сторін, що реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення.

Крім того, слід зазначити, що дані, зазначені у ремонтній калькуляції № ССКА-1557 від 26.12.2012р. відповідають вимогам, встановленим п. 4.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003р. Зміст ремонтної калькуляції не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність та чітко відображає суму завданих збитків, оскільки калькуляція складалась на основі комп'ютерної програми Audatex, яка рекомендована п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2011р. у справі № 42/92.

Приймаючи до уваги вищезазначене, суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача 20 304,74грн. матеріальної шкоди в порядку регресного відшкодування є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, і відповідно підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Провіта" (07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7; код ЄДРПОУ 31704186) на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, буд. 32 літ. А; код ЄДРПОУ 30859524) 20 304 (двадцять тисяч триста чотири гривні) 74 коп. матеріальної шкоди в порядку регресного відшкодування та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять гривень) 50 коп. cудового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 20.05.2013р.

Суддя П.В. Горбасенко