Рішення № 31294414, 17.05.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2013 р. Справа № 911/851/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»про стягнення 208 159, 87 грн.за участю представників:

позивача:ОСОБА_2, ОСОБА_1відповідача:не з'явилися

суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 208 159, 87 грн. за договором № 19-978 про надання послуг з перевезення від 02.06.2008 р., з яких: 202 010, 41 грн. - основного боргу та 6 149, 46 грн. - пені.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за наданні послуги.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.03.2013 р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 04.04.2013 р.

03.04.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшов супровідний лист б/н від 02.04.2013 р. (вх. № 8785 від 03.04.2013 р.), до якого додано витребувані судом документи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.04.2013 р. розгляд справи відкладено на 19.04.2013 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача та неналежним виконанням сторонами вимог суду.

До господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про забезпечення позову б/н від 19.04.2013 р. (вх. № 33 від 19.04.2013 р.), у якій останній просить застосувати заходи забезпечення позову, а саме накласти арешт на рухоме майно (автотранспортні засоби, що зареєстровані в органах ДАІ), власником якого є відповідач.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.04.2013 р., за клопотанням представника позивача, продовжено строк вирішення спору у справі № 911/851/13-г на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 17.05.2013 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача та невиконанням ним вимог суду.

До господарського суду Київської області від позивача надійшла заява б/н від 17.05.2013 р. про відкликання заяви про забезпечення позову (вх. № 11402 від 17.05.2013 р.), у якій останній просить суд залишити без розгляду подану ним заяву про забезпечення позову б/н від 19.04.2013 р. та повернути судовий збір, що був сплачений згідно платіжного доручення № 91 від 18.04.2013 р., за подання зазначеної заяви.

Розглянувши вищезазначену заяву, суд вважає за можливе задовольнити її, залишити без розгляду заяву про забезпечення позову б/н від 19.04.2013 р. та повернути сплачений за неї судовий збір згідно платіжного доручення № 91 від 18.04.2013 р. у розмірі 1 720, 50 грн.

Присутні у судовому засіданні представники позивача повністю підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 17.05.2013 р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

02.06.2008 р. між сторонами укладено договір № 19-978 про надання послуг з перевезення, за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу автотранспортні послуги по забезпеченню роботи лінійної станції ТО в аеропорту м. Одеса (надалі - послуги), а відповідач - оплатити надані послуги на умовах цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору позивач зобов'язаний: надавати послуги та забезпечувати автотранспорт, яким здійснюється надання послуг згідно з цим договором; надавати послуги з перевезення лише працівникам відповідача при пред'явленні ними службових посвідчень.

Згідно з п. 2.2.1 договору відповідач зобов'язаний своєчасно проводити оплату послуг позивача.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що відповідач проводить щомісячну оплату за фактично наданий обсяг послуг, згідно з підписаним сторонами актом виконаних робіт та виставленими рахунками, в порядку передбаченому цим договором.

Відповідно до п. 3.2 договору вартість наданих відповідачу послуг наведено в додатку № 3, який є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 3.4 договору всі платежі за цим договором повинні проводитися в строк не пізніше 5 банківських днів від дня підписання сторонами акту виконаних робіт згідно з виставленими рахунками.

Пунктом 3.8 договору платежі згідно з цим договором здійснюються шляхом безготівкового розрахунку у національній валюті України.

Відповідно до п. 4.2 договору відповідач за несвоєчасне здійснення оплати за наданні послуги несе відповідальність у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення оплати.

Пунктами 7.1, 7.2 договору передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє протягом одного року. Дія цього договору може бути пролонгована шляхом підписання додаткової угоди.

Згідно наявних у матеріалах справи додатків до договору № 19-978 про надання послуг з перевезення від 02.06.2008 р., дія зазначеного договору неодноразово пролонговувалася, так додатком № 4/13 сторонами пролонговано дію договору 19-978 про надання послуг з перевезення від 02.06.2008 р. до 31.12.2013 р.

На виконання умов договору № 19-978 про надання послуг з перевезення від 02.06.2008 р. позивачем були наданні відповідачу автотранспортні послуги за жовтень 2012 року, листопад 2012 року та грудень 2012 року на загальну суму 202 010, 41 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000293 від 31.10.2012 р., № ОУ-0000294 від 31.10.2012 р., № ОУ-0000312 від 30.11.2012 р., № ОУ-0000313 від 30.11.2012 р., № ОУ-0000338 від 31.12.2012 р. та № ОУ-0000339 від 31.12.2012 р., які підписані в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на оплату наданих автотранспортних послуг були виставлені відповідачу рахунки-фактури № СФ-0000294 від 31.10.2012 р. на суму 36 604, 80 грн., № СФ-0000295 від 31.10.2012 р. на суму 37 585, 61 грн., № СФ-0000313 від 30.11.2012 р. на суму 35 424, 00 грн., № СФ-0000314 від 30.11.2012 р. на суму 29 328, 00 грн., № СФ-0000339 від 31.12.2012 р. на суму 36 604, 80 грн., № СФ-0000340 від 31.12.2012 р. на суму 26 463, 20 грн. Загальна сума наданих автотранспортних послуг за зазначеними рахунками становить 202 010, 41 грн.

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за надані позивачем послуги не розрахувався, що і стало підставою для звернення останнього з позовом до суду.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками він є договором про надання послуг, а тому до нього застосовуються положення законодавства про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, належних та допустимих доказів, які підтверджують виконання ним зобов'язань щодо сплати вартості наданих автотранспортних послуг за договором № 19-978 про надання послуг з перевезення від 02.06.2008 р. суду не надав.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 202 010, 41 грн. основного боргу за договором № 19-978 про надання послуг з перевезення від 02.06.2008 р. є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. 4.2 договору просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне здійснення оплати за наданні послуги у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення оплати, яка за розрахунком позивача складає - 6 149, 46 грн. за період з 07.11.2012 р. по 18.02.2013 р. (включно).

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно з п. 3.4 договору всі платежі за цим договором повинні проводитися в строк не пізніше 5 банківських днів від дня підписання сторонами акту виконаних робіт згідно з виставленими рахунками.

З огляду на вищезазначений пункт договору право на нарахування пені за порушення відповідачем строків сплати за наданні послуги, наприклад, за рахунком-фактурою № СФ-0000294 від 31.10.2012 р. та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000293 від 31.10.2012 р. виникає з 08.11.2012 р., а відтак враховуючи строки та порядок сплати за наданні послуги, визначені п. 3.4 договору, положення ст. 253 Цивільного кодексу України і ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а також заявлений позивачем період нарахування пені, суд здійснив власний розрахунок пені за період з 08.11.2012 р. до 18.02.2013 р. (щодо кожного із заявлених до стягнення рахунків-фактур та актів наданих послуг), відповідно до якого пеня підлягає частковому задоволенню, а саме у розмірі 6 105, 80 грн.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором № 19-978 про надання послуг з перевезення від 02.06.2008 р. підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 208 116, 21 грн., з яких: 202 010, 41 грн. - основного боргу та 6 105, 80 грн. - пені.

Судовий збір, відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову б/н від 19.04.2013 р. (вх. № 33 від 19.04.2013 р.) залишити без розгляду.

2. Повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) з Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп., сплаченого згідно платіжного доручення № 91 від 18.04.2013 р.

3. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» (08324, Київська область, Бориспільський район, село Гора, ідентифікаційний код - 20048090) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) 202 010 (двісті дві тисячі десять) грн. 41 коп. - основного боргу, 6 105 (шість тисяч сто п'ять) грн. 80 коп. - пені, 4 162 (чотири тисячі сто шістдесят дві) грн. 32 коп. - судового збору.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

6. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 20.05.2013 р.

Суддя Т.В. Лутак