Рішення № 31294413, 16.05.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2013 р. Справа № 911/1119/13

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху Українидо Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Аеровіз»про стягнення 31 420, 51 грн.за участю представників:

позивача:Парикожка О.І.відповідача:не з'явилися

суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 31 420, 51 грн. за угодою № 2/1-12 про надання аеронавігаційного обслуговування від 01.01.2012 р., з яких: 27 612, 31 грн. - основного боргу, 2 040, 19 грн. - пені, 1 685, 17 грн. - 10% річних та 82, 84 - інфляційних витрат.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за наданні послуги.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.04.2013 р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 18.04.2013 р.

18.04.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшов супровідний лист б/н від 18.04.2013 р. (вх. № 9991 від 18.04.2013 р.), до якого додані документи для приєднання до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.04.2013 р. відкладено розгляд справи на 16.05.2013 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача та неналежним виконанням сторонами вимог суду.

До господарського суду Київської області від позивача надійшов супровідний лист б/н б/д (вх. № 10798 від 30.04.2013 р.), до якого додані документи для приєднання до матеріалів справи.

Присутній у судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 16.05.2013 р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

01.01.2012 р. між сторонами укладено угоду № 2/1-12 про надання аеронавігаційного обслуговування, за умовами якої відповідач замовляє і зобов'язується оплатити, а позивач у порядку та на умовах, визначених угодою, бере зобов'язання надати відповідачу аеронавігаційне обслуговування.

Згідно з п. 2.1 угоди позивач зобов'язався: забезпечити обслуговування повітряного руху метеорологічною й аеронавігаційною інформацією та у відповідних випадках аварійним обслуговуванням ПС відповідача у повітряному просторі, що знаходяться у зоні відповідальності позивача, відповідно до вимог чинних нормативних документів України з питань аеронавігаційного обслуговування; забезпечити організацію авіаційного електрозв'язку у частині надання доступу до порту на своєму обладнанні для підключення до мережі авіаційного фіксованого електрозв'язку (AFTN) та обробки повідомлень, що включає: забезпечення автоматичної передачі телеграфних повідомлень, а також прийом повідомлень, адресованих відповідачу, згідно з вимогами нормативних документів ЦА та ІСАО і наданим відповідачем телеграфним індексом; забезпечення визначеного режиму роботи обладнання та телеграфного каналу з дотриманням діючих технічних норм; забезпечити обслуговування ПС відповідача у ПП України при проведенні пошуково-рятувальних та евакуаційних робіт.

Пунктом 2.2.6 угоди передбачено, що відповідач зобов'язується своєчасно, у строк визначенні угодою, оплачувати рахунки-фактури позивача за аеронавігаційне обслуговування.

Відповідно до п. 3.2 угоди нарахування позивачем плати за аеронавігаційне обслуговування здійснюється щомісяця.

Згідно з п. 3.3 угоди розрахунки розміру плати за аеронавігаційне обслуговування проводяться у порядку та за одиничними ставками плати за АНО згідно з додатком 1 до договору.

У відповідності до п. 3.4 угоди реєстр виконаних польотів, рахунки-фактури для внутрішніх та міжнародних рейсів за значенням прирівняні до акта наданих та фактично одержаних аеронавігаційних послуг і є підставою для взаємних розрахунків між відповідачем і позивачем.

Пунктом 3.6 угоди передбачено, що строк, у межах якого має бути сплачений рахунок-фактура, становить десять робочих днів, починаючи від дня отримання його відповідачем. У разі отримання рахунка-фактури у неробочий день перебіг зазначеного строку починається з першого робочого дня. Рахунок-фактура та реєстр польотів до нього надсилаються позивачем рекомендованим листом на поштову адресу відповідача, вказану у розділі 9 угоди.

Відповідно до п. 3.7 угоди грошові кошти переказуються відповідачем на банківський рахунок позивача, вказаний у рахунку-фактурі. Оплата вважається такою, що відбулася, лише у день зарахування коштів на рахунок позивача.

Згідно з п. 3.8 угоди оплату рахунків-фактур, виставлених позивачем, відповідач здійснює в національній валюті України за курсом, який встановлено Національним банком України (НБУ) на день виставлення рахунка- фактури.

У відповідності до п. 3.9 угоди платіжний документ відповідача має містити посилання на номер і дату рахунка-фактури, а також номер і дату договору. У випадку порушення зазначених вимог або зазначення неправильного посилання позивач має право самостійно визначати приналежність отриманих коштів та, відповідно, обліковувати їх.

Пунктом 4.1 угоди передбачено, що за будь-який не сплачений у визначений строк рахунок-фактуру позивач нараховує, а відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується, за кожен календарний день прострочення.

Відповідно до п. 4.3 угоди сторона, яка прострочила виконання грошового зобов'язання, повинна сплатити борг з урахуванням встановленого індексу інфляції (інфляційні проценти) за весь час прострочення, а також десять процентів річних від простроченої суми.

Пунктом 7.1 угоди передбачено, що угода набуває чинності з 1 січня 2012 року та діє по 31 грудня 2012 року. У разі не укладення сторонами угоди про надання АНО на строк після 31 грудня 2012 року угода може діяти для сторін за умови згоди на таке позивача.

На виконання умов угоди № 2/1-12 про надання аеронавігаційного обслуговування від 01.01.2012 р., позивачем, за наданні послуги з аеронавігаційного обслуговування, були виставлені відповідачу рахунки-фактури № 588 від 06.06.2012 р., № 589 від 06.06.2012 р. та реєстри виконаних польотів до них за травень 2012 року на загальну суму 27 612, 31 грн.

Відповідачем вищезазначені рахунки-фактури та реєстри виконаних польотів до них були отриманні 11.06.2012 р., що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення від 11.06.2012 р.

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за надані позивачем послуги з аеронавігаційного обслуговування не розрахувався, що і стало підставою для звернення останнього з позовом до суду.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками він є договором про надання послуг, а тому до нього застосовуються положення законодавства про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 27 612, 31 грн. основного боргу за наданні послуги з аеронавігаційного обслуговування є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. 4.1 угоди просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується, за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача складає - 2 040, 19 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За розрахунком суду, здійсненого за період з 23.06.2012 р. до 23.12.2012 р. сума пені є більшою, ніж зазначена позивачем.

Оскільки, в силу вимог п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд не може виходити за межі позовних вимог без відповідного клопотання позивача, з відповідача на користь позивача стягненню підлягає пеня в розмірі 2 040, 19 грн.

Зважаючи на те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення оплати за надані послуги в строк встановлений угодою, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 10% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.3 угоди передбачено, що сторона, яка прострочила виконання грошового зобов'язання, повинна сплатити борг з урахуванням встановленого індексу інфляції (інфляційні проценти) за весь час прострочення, а також десять процентів річних від простроченої суми.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати за період з 23.06.2012 р. по 31.01.2013 р. складають 82, 84 грн., 10% річних з простроченої суми за період з 23.06.2012 р. до 31.01.2013 р. складають 1 685, 17 грн.

При перевірці розрахунку 10 % річних, судом встановлено, що їх сума за заявлений позивачем період є більшою, ніж зазначена позивачем.

Таким чином, враховуючи вимоги п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 10 % річних у розмірі 1 685, 17 грн.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

Із розрахунку інфляційних втрат, здійсненого судом за заявлений позивачем період, вбачається, що інфляційне збільшення суми боргу за зазначений період є меншим одиниці, а отже заявлені до стягнення інфляційні втрати задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за угодою № 2/1-12 про надання аеронавігаційного обслуговування від 01.01.2012 р., підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 31 337, 67 грн., з яких: 27 612, 31 грн. - основного боргу, 2 040, 19 грн. - пені, 1 685, 17 грн. - 10 % річних.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судовий збір, відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позовні вимоги Державного підприємства обслуговування повітряного руху України задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Аеровіз» (08290, Київська область, місто Ірпінь, селище міського типу Гостомель, вулиця Чапаєва, будинок 1, ідентифікаційний код - 32240100) на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (08307, Київська область, місто Бориспіль, Аеропорт, ідентифікаційний код - 19477064) 27 612 (двадцять сім тисяч шістсот дванадцять) грн. 31 коп. - основного боргу, 2 040 (дві тисячі сорок) грн. 19 коп. - пені, 1 685 (одна тисяча шістсот вісімдесят п'ять) грн. 19 коп. - 10 % річних та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 20.05.2013 р.

Суддя Т.В. Лутак