ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"25" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/81057/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.
розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Гайсинське спеціалізоване транспортне підприємство "Агромаш" до Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправним та часткове скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИЛА
Приватне акціонерне товариство "Гайсинське спеціалізоване транспортне підприємство "Агромаш" (далі - ПАТ "Гайсинське спеціалізоване транспортне підприємство "Агромаш") звернулось до суду з позовом до Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області (далі - Гайсинська МДПІ) в якому просить визнати протиправним та частково скасувати податкове повідомлення-рішення.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2011 року позов ПАТ "Гайсинське спеціалізоване транспортне підприємство "Агромаш" задоволено.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року апеляційну скаргу Гайсинської МДПІ залишено без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2011 року - без змін.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції Гайсинська МДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ПАТ "Гайсинське спеціалізоване транспортне підприємство "Агромаш" у задоволені позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
Гайсинською МДПІ 29.04.2011 року була проведена планова виїзна перевірка ПАТ "Гайсинське спеціалізоване транспортне підприємство "Агромаш" з питань дотримання останнім вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року. За наслідками перевірки складено акт від 31.05.2011 року №544/2300/20093529 та довідку з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум авансових внесків нарахованих на суму дивідендів за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.
В акті перевірки зазначено порушення позивачем, зокрема: п. 22.4 ст. 22 , п.3.1 ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР, в результаті чого ПАТ "Гайсинське спеціалізоване транспортне підприємство "Агромаш" занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 2491, 00 грн., в т.ч. за 4 квартал 2010 року - 2491,00 грн. та порушення п.п. 7.8.2, п. 7.8, ст. 7, п. 10.1 ст. 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" з урахуванням вимог ст. 30 Закону України від 17.09.2008 року №514-УІ "Про акціонерні товариства" (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 2154-УІ "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та Законом України від 03.12.2010 року №2774-VI "Про деякі питання організації бюджетного процесу у 2010 році", в результаті чого ПАТ "Гайсинське спеціалізоване транспортне підприємство "Агромаш" не нараховано та не сплачено до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток за І півріччя 2010 року в сумі 37769,00 грн., нарахований на суму дивідендів, призначених для виплати за 2009 рік.
На підставі акту перевірки Гайсинською МДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 06.06.2011 року №0000112300, яким підприємству було збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем по податку на прибуток у розмірі 40260, 00 грн. та застосовано штрафну фінансову санкцію у розмірі 10065, 00 грн.
Також позивачу було донараховано податок на прибуток в сумі 2491, 00 грн. по декларації за 4 квартал 2010 року та застосовано штрафну фінансову санкцію у розмірі 25%, що складає 622,75 грн., яку він сплатив до бюджету.
Що ж стосується не нарахування та несплати позивачем до бюджету авансового внеску з податку на прибуток за І півріччя 2010 року в сумі 37769, 00 грн., який повинен був бути нарахований на суму дивідендів, призначених для виплати за 2009 рік, то зазначена сума була включена до податкового зобов'язання позивача з нарахуванням штрафної фінансової санкції у розмірі 25%, що складає 9442,25 грн.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1.9. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" дивідендом є платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Підпунктом 7.8.2. п. 7.8 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої п. 10.1 ст. 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.
Судами попередніх інстанцій визначено, що передумовою для здійснення нарахування та сплати до бюджету суми авансового внеску є прийняття платником податку рішення про виплату дивідендів.
Згідно ст. 33 Закону України "Про акціонерні товариства" право затвердження розподілу прибутку і збитків товариства, затвердження розміру річних дивідендів, належить виключно до компетенції загальних зборів товариства.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ "Гайсинське спеціалізоване транспортне підприємство "Агромаш" №1 від 23.03.2010 року було затверджено річний звіт та баланс товариства за 2009 рік, яким було встановлено, що збиток підприємства у 2009 році становить 210,900 грн. Вирішено збитки товариства покривати за рахунок поточних надходжень. У зв'язку з цим дивіденди не було нараховано. В рядку 20 декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 року не відображено сплаченого авансового внеску, нарахованого на суму дивідендів.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" внесені зміни до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства", відповідно до яких виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку, у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року. Виплата дивідендів здійснюється господарським товариством з чистого прибутку у звітному році та/або нерозподіленого прибутку в розмірі не менше 30 відсотків.
Згідно пункту 1 розділу VII Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" цей Закон набирає чинності з дня його опублікування та застосовується з 1 січня 2010 року, крім пункту 47 статті 6, статті 9, пунктів 62 і 64 статті 33, статей 62 і 82, пунктів 8-13 розділу VII "Прикінцеві положення", які застосовуються з дня його опублікування.
Закон України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" був опублікований 30.04.2010 року, тобто, зміни до Закону України "Про акціонерні товариства" набрали чинності з 30.04.2010 року.
До внесення зазначених змін ч. 2 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства" було передбачено, що виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку в обсязі, встановленому рішенням загальних зборів акціонерного товариства, у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року.
Також судами попередніх інстанцій зазначено, що до набрання чинності змін до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства", до 30.04.2010 року, виплата дивідендів акціонерними товариствами здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку в обсязі, встановленому рішенням загальних зборів акціонерного товариства, а відповідно з 30.04.2010 року законодавцем встановлено, що при виплаті дивідендів їх розмір не повинен бути менше 30 відсотків.
Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.
Крім того, суди попередніх інстанцій вірно звернули увагу на рішення Конституційного Суду від 30 листопада 2010 року по справі №1-47/2010, яким положення статей 14, 24, 64, пунктів 7-13 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України №2154 "Про Державний бюджет України на 2010 рік" визнано такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними).
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність податкового повідомлення-рішення №0000112300 від 06.06.2011 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток у сумі 37769, 00 грн. та штрафних фінансових санкцій на суму 9442, 00 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області залишити без задоволення, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров
Судове рішення № 31284039, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 25.04.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0270/2895/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: