Ухвала суду № 31283981, 25.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/42254/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2011 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства "Насолода" до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА

Закрите акціонерне товариство "Насолода" (далі - ЗАТ "Насолода") звернулось до суду з позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області (далі - Слов'янська ОДПІ) в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2010 року позов ЗАТ "Насолода" задоволено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2011 року апеляційну скаргу Слов'янської ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2010 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції Слов'янська ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ЗАТ "Насолода" у задоволені позову.

ЗАТ "Насолода" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу Слов'янської ОДПІ.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Слов'янською ОДПІ з 20 серпня по 27 серпня 2010 року була здійснена документальна невиїзна перевірка позивача з питань правомірності нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Макра плюс» за період квітень 2010 року. За наслідками перевірки складено акт від 27 серпня 2010 року №5912/23-3-31477332.

На підставі акту перевірки Слов'янською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення: №0002502341/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 795,00 грн., з яких 625, 00 грн. за основним платежем, 170, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та №0002512341/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 750, 00 грн., з яких 500, 00 грн. за основним платежем, 250, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Правовою підставою визначення податку на прибуток та податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями наведені норми пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР, та підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ТОВ "Макра плюс" був укладений договір від 30 квітня 2010 року №30/04. 30 квітня 2010 року ТОВ "Макра плюс" була видана позивачу видаткова накладна №1300 на товар та податкова накладна №1300. Саме за даною податковою накладною позивачем сформований податковий кредит у квітні 2010 року.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий дохід є загальною сумою доходу платника податку від всіх видів діяльності, отриманих (нарахованих) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за її межами.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Склад валових витрат наведений у пункті 5.2 даної статті. Витрати, які не включаються до складу валових витрат, визначені пунктом 5.3 вищенаведеної статті. Відповідно до підпункту 5.3.9 даного пункту не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що спірна господарська операція відображена в бухгалтерському обліку позивачем правильно, тобто з підтвердженням їх здійснення по всіх необхідних рахунках.

Відповідно до п.п 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Пунктом 5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Судами попередніх інстанцій встановлено правильність формування валових витрат позивачем.

Відповідно до п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником за податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Також судами попередніх інстанцій зазначено, що долучені до матеріалів справи податкові накладні, платіжні доручення, банківські виписки, підтверджують право позивача та правильність формування ним податкового кредиту за спірні періоди вересень, жовтень 2009 року.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ЗАТ "Насолода".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області залишити без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров