Ухвала суду № 31283905, 25.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/46591/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2011 року у справі за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" до Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" (далі - ДТГО "Південно-Західна залізниця") звернулось до суду з позовом до Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області (далі - Жмеринська ОДПІ) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2011 року позов ДТГО "Південно-Західна залізниця" задоволено частково.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2011 року апеляційну скаргу Жмеринської ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2011 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції Жмеринська ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ДТГО "Південно-Західна залізниця" у задоволені позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Жмеринською ОДПІ проведена планова виїзна перевірка відокремленого підрозділу ДТГО «Південно-Західна залізниця» Жмеринська дирекція залізничних перевезень з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 01.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2009 року по 01.06.2010 року. За результатом перевірки 10.11.2010 року складений акт №1296/23/01070089.

В акті перевірки встановлено порушення ч.ч. 1 та 10 ст. 7 Закону України «Про плату за землю», що призвело до заниження плати за землю за І півріччя 2010 року в сумі 5929,74 грн.

На підставі акту перевірки Жмеринською ОДПІ 17.11.2010 року прийняте податкове повідомлення-рішення №00001002301/0 на загальну суму 8894,61 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про залізничний транспорт» встановлено, що землі, які надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного кодексу України та Закону України «Про транспорт».

Частиною 1 ст. 67 Земельного кодексу України, яка визначає землі транспорту, передбачено, що до земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку обєктів транспорту.

Відповідно до рішення виконкому Жмеринської міської ради від 30.03.2004 року Жмеринському відділу Південно-Західної залізниці видано Державний акт від 17.12.1998 року на право постійного користування землею площею 1,8888 га.

Стаття 68 Земельного кодексу України, яка визначає землі залізничного транспорту, передбачає, що до таких земель належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про транспорт» до земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України. До складу цих земель входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме землі, надані під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації, захисні та укріплюючи насадження, службові, культурно-побутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Судами попередніх інстанцій вірно визначено, що всі землі, якими користується залізниця, є землями залізничного транспорту, а не лише ті земельні ділянки, які прилягають виключно до залізничного полотна.

Згідно ст. 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначається до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що земельний податок за період позивачем був правомірно обчислений та сплачений у повному обсязі, відтак у податкового органу не було правових підстав для розрахунку податкового зобов'язання позивача у розмірі одного відсотка від грошової оцінки належної позивачу земельної ділянки та донарахування податкового зобов'язання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров