Постанова № 31283648, 16.05.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 року Справа № 5015/2475/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя суддіПершиков Є.В., Ходаківська І.П., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Віктар"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 26.02.2013 рокуу справі№ 5015/2475/12господарського судуЛьвівської областіза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Віктар"до Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача1. Головного управління юстиції у Львівській області, 2. Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4провизнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконаннюв судовому засіданні взяв участь представник відповідача Косар Б.М. дов. № 1254/12 від 11.10.2012 року

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Віктар" (далі за текстом - ТОВ "Компанія "Віктар") звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі за текстом - ПАТ "Альфа-Банк") за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головного управління юстиції у Львівській області та приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням господарського суду Львівської області від 18.09.2012 року у справі № 5015/2475/12 позовні вимоги задоволено: визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 17.05.2012 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 м. Київ, зареєстрований у реєстрі за № 2708.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ПАТ "Альфа-Банк" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду, з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Львівської області від 18.09.2012 року.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2013 року апеляційну скаргу ПАТ "Альфа-Банк" задоволено, рішення господарського суду Львівської області від 18.09.2012 року у справі № 5015/2475/12 скасовано та прийнято нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, ТОВ "Компанія "Віктар" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2013 року, а рішення господарського суду від 18.09.2012 року у справі № 5015/2475/12 залишити без змін, аргументуючи порушенням норм права, зокрема, ст. ст. 2, 87, 88 Закону України "Про нотаріат", ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

15.05.2013 року на адресу Вищого господарського суду України надійшла телеграма від ТОВ "Компанія "Віктар", в якій позивач заявив клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги на іншу дату, яке колегією суддів касаційної інстанції залишено без задоволення з огляду на те, що явка учасників судового процесу не визнавалась обов'язковою та обмеженість процесуального строку на перегляд справи в касаційному порядку передбачений ст. 1118 Господарського процесуального кодексу України.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення господарського суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.12.2007 року закрите акціонерне товариство "Альфа-Банк", правонаступником якого є ПАТ "Альфа-Банк", та ТОВ "Компанія "Віктар" уклали Рамкову угоду № SМЕRS00410, відповідно до п. 1.1. якої (в редакції Додаткової угоди № 1 від 06.03.2008 року до Рамкової угоди) кредитор на умовах цієї Угоди та договорів про відкриття кредитної лінії, договорів про надання траншу, договорів про надання овердрафту, договорів про відкриття акредитиву, договорів про надання гарантій надає клієнту кредити, загальний розмір яких за договорами в межах цієї Угоди не повинен перевищувати 5 000 000, 00 доларів США.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до умов Рамкової угоди ПАТ "Альфа-Банк" та ТОВ "Компанія "Віктар" було укладено 9 договорів про надання траншу, в т.ч.: договір про надання траншу № SМЕ0009526 від 06.03.2008 року, на виконання умов якого банк надав кредит в сумі 500 000 доларів США, що підтверджується меморіальним валютним ордером № 4485 від 11.03.2008 року; договір про надання траншу № SМЕ0009929 від 13.03.2008 року, на виконання якого банк надав кредит в сумі 200 000 доларів США, що підтверджується меморіальним валютним ордером № 13447 від 13.03.2008 року; договір про надання траншу № SМЕ0010108 від 18.03.2008 року, на виконання якого банк надав кредит в сумі 200 000 доларів США, що підтверджується меморіальним валютним ордером № 2535 від 18.03.2012 року; договір про надання траншу № SМЕ0010890 від 31.03.2008 року, на виконання якого банк надав кредит в сумі 300 000 доларів США, що підтверджується меморіальним валютним ордером № 877380 від 31.03.2008 року; договір про надання траншу № SМЕ0013231 від 22.05.2008 року, на виконання якого банк надав кредит в сумі 200 000 доларів США, що підтверджується меморіальним валютним ордером № 7090 від 22.05.2008 року.

Пунктом 3.1. вищевказаних договорів передбачено, що повернення кредиту та сплата процентів здійснюється позичальником в порядку та строки, згідно з Графіком повернення кредиту та сплати процентів (Додаток № 1 до Договору). Цими Графіками визначені суми кредиту та процентів, які підлягають сплаті щомісячно до повного погашення кредиту.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що відповідно до Графіків повне повернення кредиту та сплати відсотків має бути здійснене: за договором від 06.03.2008 року - до 05.03.2015року; за договором від 13.03.2008 року - до 12.03.2015 року; за договором від 18.03.2008 року - до 17.03.2015 року; за договором від 31.03.2008 року - до 25.03.2015 року; за договором від 22.05.2008 року - до 21.05.2015 року.

Відповідно до п. .4.1. Договорів про надання траншу забезпеченням зобов'язань позичальника перед кредитором по поверненню кредиту, сплаті процентів за користування кредитом ті інших видатків за Договорами є майно та (або) майнові права позичальника та третіх осіб (поручителів, майнових поручителів, гарантів) згідно з укладеними договорами застави, поруки, гарантії, тощо.

Згідно п. 5.1. Договорів про надання траншу у разі виникнення простроченої заборгованості з повернення кредиту або прострочення сплати процентів за користування кредитом згідно з Графіком, або сплати штрафних санкцій більш ніж 3 (три) календарних дні, або у разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, передбачених у пунктах 4.2., 5.5., 5.7. цього Договору, або наявності обставин, які ставлять під сумнів повернення кредиту, кредитор набуває право вимагати дострокового повернення кредиту та інших платежів, передбачених цим Договором.

Пунктом 5.6. Договорів про надання траншу сторони погодили, що позичальник зобов'язаний достроково повернути кредит та інші нарахування за ним протягом п'яти календарних днів з дня відправлення кредитором письмової вимоги про дострокове повернення у випадках передбачених у п. п. 5.1., 5.4., 5.8. цього Договору.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.03.2008 року ТОВ "Компанія "Віктар" та ПАТ "Альфа-Банк" уклали договір іпотеки № SМЕRS00410/3 від 06.03.2008 року, а 30.07.2009 року укладено Додатковий договір № 1 до договору іпотеки № SМЕRS00410/3 від 06.03.2008 року, які посвідчені приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстровані в реєстрі за № 887 та за № 1722, згідно з якими іпотекою забезпечується виконання зобов'язань по Рамковій угоді № SМЕRS00410 від 07.12.2007 року та договорах про надання траншів вказаних вище.

Так, п. 2.2. Договору іпотеки сторони погодили, що розмір основного зобов'язання, що забезпечується іпотекою згідно із цим Договором, складає 5 000 000, 00 доларів США.

Відповідно до п. 3.1. Договору предметом іпотеки є: об'єкт незавершеного будівництва готовністю 59 % (цех розливу води Б-4); об'єкт незавершеного будівництва готовністю 97% (цех розливу води А-4); земельна ділянка площею 0, 3288 га, на якій розташоване зазначене нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Бережани. Цільове призначення зазначеної ділянки - розлив мінеральної води та обслуговування офісного приміщення.

Пунктом 6.2 Договору іпотеки сторони погодили, що звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено іпотекодержателем на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно із договором про задоволення вимог іпотекодержателя (позасудове врегулювання), яким вважатиметься застереження, що міститься у пункті 6.3. цього Договору.

Право вибору способу звернення стягнення на предмет іпотеки з числа передбачених у цьому Договорі та у законодавстві України передбаченого п. 6.4. Договору іпотеки належить іпотекодержателю.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв'язку з порушенням позичальником умов договорів про надання траншів щодо повернення кредитів та сплати процентів банк надіслав відповідачу вимогу від 13.05.2011 року № 32906-11-б/б про дострокове повернення кредитів за 9-ма договорами про надання траншів. В цій вимозі банк вказав заборгованість за 9-ма договорами про надання траншу, яка існує станом на 05.05.2011 року, яку просив погасити у 30-денний строк з дня отримання цієї вимоги, в тому числі: за договором про надання траншу № SМЕ0009526 від 06.03.2008 року: заборгованість за кредитом - 440 894, 82 доларів США, заборгованість по процентах за користуванням кредитом - 35 006, 59 доларів США, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання - 8 733, 35 доларів США; за договором про надання траншу № SМЕ0009929 від 13.03.2008 року: заборгованість за кредитом - 176 774, 84 доларів США, заборгованість по процентах за користуванням кредитом - 14 647, 27 доларів США, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання - 3 422, 71 доларів США; за договором про надання траншу № SМЕ0010108 від 18.03.2008 року: заборгованість за кредитом - 176 686, 92 доларів США, заборгованість по процентах за користуванням кредитом - 13 493, 38 доларів США, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання - 3 296, 02 доларів США; за договором про надання траншу № SМЕ0010890 від 31.03.2008 року: заборгованість за кредитом - 264 533, 64 доларів США, заборгованість по процентах за користуванням кредитом - 19 856, 36 доларів США, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання - 4 663, 83 доларів США; за договором про надання траншу № SМЕ0013231 від 22.05.2008 року: заборгованість за кредитом - 181 172, 86 доларів США, заборгованість по процентах за користуванням кредитом - 15 816, 64 доларів США, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання - 3 148, 81 доларів США.

Також, банком попереджено боржника, що у разі невиконання вимоги, банк зверне стягнення на предмет іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 18.05.2011 року позивач отримав вищевказану вимог, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, проте не виконав її вимог, у зв'язку з чим на підставі заяви банку приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 11.07.2011 року вчинений виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 4018, яким запропоновано звернути стягнення на назване вище нерухоме майно ТОВ "Компанія "Віктар" з метою задоволення вимог банку на суму 14 403 907, 63 грн. за 9-ма договорами про надання траншів, в т.ч. за згаданими вище 5-ма договорами від 06.03.2008 року, 13.03.2008 року, 18.03.2008 року, 31.03.2008 року та від 22.05.2008 року.

24.01.2012 постановою Львівського апеляційного господарського суду від у справі № 5015/4488/11, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2012 року визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 11.07.2011 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований у реєстрі за № 4018, у зв'язку з тим, що вказана в написі сума заборгованості не містить ознак безспірності, оскільки нарахування пені здійснено на протязі 426 днів, тобто, без дотримання вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, та відсутня розшифровка стягуваної суми (основний борг, пеня, штраф, проценти).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач повторно звернувся до приватного нотаріуса із заявою від 16.05.2012 року № 48062-11-б/б про вчинення виконавчого напису, яким стягнути з ТОВ "Компанія "Віктар" лише заборгованість за названими вище 5-ма договорами про надання траншів по кредиту (без відсотків та без штрафних санкцій) на загальну суму 1 240 063, 08 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 16.05.2012 року становило 9 908 104, 01 грн., шляхом звернення на заставлене майно на цю суму боргу, а саме: за договором № SМЕ0009526 від 06.03.2008 року - 440 894, 82 доларів США, за договором № SМЕ0009929 від 13.03.2008 року - 176 774, 84 дол. США, за договором №SМЕ0010108 від 18.03.2008 року - 176 686, 92 дол. США, за договором № SМЕ0010890 від 31.03.2008 року - 264 533, 64 дол. США, за договором № SМЕ0013231 від 22.05.2008 року - 181 172, 86 дол. США.

Так, 17.05.2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на майно, передане в іпотеку за договором № SМЕRS00410/3 від 06.03.2008 року, належне ТОВ "Компанія "Віктар" на праві власності: об'єкт незавершеного будівництва готовністю 59% (цех розливу води Б-4); об'єкт незавершеного будівництва готовністю 97% (цех розливу води А-4); земельну ділянку площею 0, 3288 га, на якій розташоване зазначене нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Бережани кадастровий номер 4623688200:02:001:0146, цільове призначення земельної ділянки - розлив мінеральної води та обслуговування офісного приміщення.

За рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, запропоновано задовольнити вимоги ПАТ "Альфа - Банк" у розмірі 9 908 104, 01 грн. за договорами про надання траншів № SМЕ0009526 від 06.03.2008 року, № SМЕ0009929 від 13.03.2008 року, № SМЕ0010108 від 18.03.2008 року, №SМЕ0010890 від 31.03.2008 року, № SМЕ0013231 від 22.05.2008 року.

Строк, за яким проводилось стягнення з - 06.03.2008 року по 16.05.2012 року. Дата набрання чинності рішенням (виконавчим написом) - 17.05.2012 року.

Виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 2708.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.05.2012 року головним державним виконавцем Германчуком Р.В. відділу ПВР управління ДВС Головного управління юстиції у Львівській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 32729478 з виконання названого виконавчого напису нотаріуса № 2708 від 17.05.2012 року.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За приписами ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, з якими кореспондуються положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.

Згідно положень ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст. 575 закріплено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Частиною 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

За умовами ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Закон України "Про нотаріат" встановлює порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні.

Частиною 1 ст. 87 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Згідно ч. 2 ст. 87 Закону України "Про нотаріат" перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" передбачено умови вчинення виконавчих написів, зокрема ч. 1 вказаної статті закріплено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до п. 2.3. Глави 16 Інструкції про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року N 296/5 вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Для вчинення виконавчого напису, згідно п. 2.1. Глави 16 Інструкції, стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

Пунктом 3.1. Глави 16 вказаної інструкції передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно п. 3.2. Інструкції безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року N 1172.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" від 29.06.1999 року № 1172 для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Враховуючи положення наведених норм, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки перевіряє перелік документів та наявність документів відповідно до Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, а встановлення обов'язків учасників правовідносин не віднесено до обов'язку нотаріуса при вчиненні виконавчого напису.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов Рамкової угоди та договорів про надання траншів від 06.03.2008 року, 13.03.2008 року, 18.03.2008 року, 31.03.2008 року та від 22.05.2008 року банк надав позивачу в 2008 році кредитні кошти в сумі 1 400 000 дол. США, які мали бути повернені за період з моменту надання до 21.05.2015 року, шляхом сплати щомісячних платежів відповідно до Графіків повернення кредиту та сплати відсотків (Додатки № 1 до Договорів про надання траншів).

Проте, позивач порушив Графіки повернення кредиту та сплати відсотків та не повернув кредитних коштів у встановлений строк, у зв'язку з чим банк надіслав вимогу від 13.05.2011 року про дострокове повернення кредитів, в якій вимагав достроково повернути кредити, сплатити відсотки та пеню за 9-ма договорами про надання траншів, в т.ч. вимагав повернути заборгованість по кредитних коштах за названими вище 5-ма договорами від 06.03.2008 року, 13.03.2008 року, 18.03.2008 року, 31.03.2008 року та від 22.05.2008 року в сумі 1 240 063,08 дол. США, яка існує станом на 05.05.2011 року, та просив погасити її у 30-денний строк з дня отримання цієї вимоги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.05.2011 року позивач отримав вимогу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та судовими рішеннями у справі № 5015/4488/11, однак залишив вказану вимог без належного реагування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі заяви банку від 16.05.2012 року, в якій наведений розрахунок заборгованості, був вчинений виконавчий напис від 17.05.2012 року, яким стягнуто з ТОВ "Компанія "Віктар" лише заборгованість по кредитах (без відсотків та без штрафних санкцій) в сумі 1 240 063, 08 дол. США за названими вище 5-ма договорами про надання траншів (за договором № SМЕ0009526 від 06.03.2008 року - 440 894, 82 доларів США; за договором № SМЕ0009929 від 13.03.2008 року - 176 774, 84 дол. США, за договором № SМЕ0010108 від18.03.2008 року - 176 686, 92 дол. США, за договором № SМЕ0010890 від 31.03.2008 року - 264 533, 64 дол. США, за договором № SМЕ0013231 від 22.05.2008 року - 181 172, 86 дол. США.), що за офіційним курсом НБУ станом на 16.05.2012 року становило 9 908 104,01 грн., шляхом звернення на заставлене майно на суму боргу.

Так, місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що для вчинення виконавчого напису та підтвердження вказаної суми заборгованості банк надав нотаріусу, зокрема, договір іпотеки № SМЕRS00410/3 від 06.03.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу за № 887 із змінами та доповненнями; рамкову угоду № SМЕRS00410 від 07.12.2007 року із змінами та доповненнями; договори про надання траншу № SМЕ0009526 від 06.03.2008 року, № SМЕ0009929 від 13.03.2008 року із змінами та доповненнями; № SМЕ0010108 від 18.03.2008 року, № SМЕ0010890 від 31.03.2008 року, № SМЕ0013231 від 22.05.2008 року із змінами та доповненнями; вимогу про дострокове повернення кредитів у зв'язку із порушенням основного зобов'язання № 32906-11-б/б від 13.05.2011 року, та докази її отримання боржником; докази надання кредитних коштів за договорами та докази часткового їх повернення - виписки по особовому рахунку боржника.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Компанія "Віктар" не було надано заперечень проти суми боргу по кредитах за названими вище 5-ма договорами про надання траншів та не було надано жодних доказів на підтвердження виконання зобов'язань щодо їх повернення, та доказів, що вказана у вимозі від 13.05.2011 року та у виконавчому написі від 17.05.2012 року сума заборгованості по кредитах за названими вище 5-ма договорами про надання траншів є спірною.

Враховуючи вищевикладене, висновок апеляційного господарського суду про надання відповідачем необхідних документів, що підтверджують безспірність заборгованості позивача є обґрунтованим.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що на момент вчинення виконавчого напису - 17.05.2012 року річний строк для його вчинення не минув з огляду на те, що вимогу від 13.05.2011 року боржник отримав 18.05.2011 року.

Доводи скаржника стосовно відсутності окремої вимоги на заборгованість по кредитах в сумі 1 240 063,08 дол. США (яка за офіційним курсом НБУ станом на 16.05.2012 року становила 9 908 104, 01 грн.), по 5-ти договорах від 06.03.2008 року, 13.03.2008 року 18.03.2008 року 31.03.2008 року та від 22.05.2008 року, на яку вчинено виконавчий напис є необґрунтованим, оскільки загальна сума заборгованості по кредитах за вказаними договорами 1 240 063, 08 дол. США. та відповідає сумі заборгованості, на яку вчинено виконавчий напис від 17.05.2012 року - 9 908 104,01 грн.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що в силу приписів ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи апеляційним господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, господарським судом вірно застосовані норми матеріального права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятого у справі судового акту.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного господарського суду, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового акту не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Віктар" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2013 року у справі № 5015/2475/12 залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2013 року у справі № 5015/2475/12 залишити без змін.

Головуючий суддяЄ.В. Першиков СуддіІ.П. Ходаківська О.В. Яценко