Ухвала суду № 31283450, 18.05.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4778/13 Справа № 429/12184/12 Головуючий у 1 й інстанції - Кононенко Т.О. Доповідач - Варенко О.П. Категорія 58

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Варенко О.П.,

суддів - Григорченка Е.І., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Качур Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2013

року

у справі за позовом ОСОБА_2 до Першотравенського міського житлово-комунального підприємства, Павлоградської міжрайонної медико-соціальної експертизи про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и л а:

У грудні 2012 року позивач звернувся в Павлоградській міськрайонний суд Дніпропетровської області із позовом до Павлоградської міжрайонної медико-соціальної експертизи про визнання листа МСЕК, як такого, що не має юридичної сили.

У січні 2013 року позивач надав суду заяву про зміну підстав та предмету позову. В своїй позовній заяві до Першотравенського міського житлово-комунального підприємства, Павлоградської Міжрайонної медико-соціальної експертизи про встановлення факту, що має юридичне значення він просить суд встановити факт, що встановлення йому другої групи інвалідності відповідно до висновку МСЕК від 04.02.2010 року та індивідуальна програма реабілітації інваліда № 155 від 04.02.2010 року не містить обмежень, які не сумісні з можливістю його роботи на посаді начальника районної дільниці «Водопровідних та каналізаційних мереж» Першотравенського міського житлово-комунального підприємства, встановити факт, що він, маючи другу групу інвалідності, з діагнозом відповідно до висновку МСЕК від 04.02.2012 року та приписи індивідуальної програми реабілітації інваліда № 155 від 04.02.2010 року за станом здоров'я мав можливість виконувати посадові обов'язки начальника районної дільниці «Водопровідних та каналізаційних мереж» Першотравенського міського житлово-комунального підприємства, без шкоди для його здоров'я.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2013 року провадження у справі за позовом ОСОБА_2 - закрито.

В апеляційній скарзі позивач посилається на порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи на новий розгляд до суду першої ін станції.

Вислухавши учасників процесу, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню з передачею питання на новий розгляд, виходячи з наступного.

Постановлюючи 20 лютого 2013 року ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції керувався п.1,2 ч.І ст. 205 ЦПК України та виходив із того, що враховуючи характер правовідносин, які виникли, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а також встановлювати обставини, які встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, не підлягають повторному розгляду.

Проте, погодитись з даними висновками неможливо з огляду на зазначене.

Відповідно до п.1 ч.1 та ч.3 ст.15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: 1) захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного та окремого провадження.

Згідно п.1,2 ч.І ст. 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: 1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; 2) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до ч.2, 4 ст.256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення; суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з зазначеною заявою в порядку позовного провадження, проте оплатив судовий збір як за заяву в порядку окремого провадження, тоді як п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року N 3674-VI, від сплати судового збору звільняються: 1) позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин. Суд дану заяву прийняв до розгляду в порядку позовного провадження, при цьому не з'ясував чи підлягають розгляду вимоги позивача в порядку позовного провадження, чи в порядку окремого провадження; чи випливають вимоги позивача із трудових правовідносин; чи є спором із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, тобто не визначився з предметом спору та закрив провадження у справі з підстав, зазначених в п.1 та п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України, які не можуть застосовуватися одночасно, оскільки зазначаючи, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд першої інстанції посилається на те, що встановлювати обставини, які встановлені рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської боласті від 16.08.2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Першотравенського міського житлово-комунального підприємства про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, що набрало законної сили, не підлягають повторному розгляду.

При наявних порушеннях процесуального права, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.209, 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2013 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді