Постанова № 31280202, 14.05.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2013 року Справа № 811/657/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мирошниченка В.С.

за участю секретаря с/з - Котлярової Т.С.

за участю представника позивача: Грєшнікової А.Ю.

представника відповідача: Анцибор Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом приватного підприємства „ЮГ і К Контакт" до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Світловодської ОДПІ Кіровоградської області ДПС, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.02.2013р. №0000002112200 та №000000122200, якими збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватного підприємства у розмірі 297263 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 268904 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем безпідставно донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток приватного підприємства та з податку на додану вартість, оскільки висновки в акті перевірки ґрунтувалися не на первинних документах. Відповідач не мав права робити висновки щодо нікчемності правочинів, оскільки нікчемність правочинів доводиться лише в судовому порядку. Дані операції недійсними (нікчемними) судом не визнані.

Господарські операція між позивачем та з контрагентами: ТОВ "Промислова група ДФМ", ТОВ "Укрмедбудсервіс" реально здійснювалися, але в ході перевірки податковий орган первинних бухгалтерських документів не враховував, а висновок базувався на актах перевірки контрагентів та даних автоматизованих інформаційних систем ДПС України.

Всі витрати по придбанню товарів (послуг) позивачем у контрагентів підтверджено відповідними первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено законодавством України. Суми податку правомірно віднесені до податкового кредиту.

Позивач вважає, що він не повинен нести відповідальність за недотримання податкової дисципліни своїми контрагентами.

Крім того вказав, що оскаржувані рішення винесено неповноважним органом, якого на момент їх винесення не існувало, оскільки Світловодська ОДПІ реорганізована в Світловодську ОДПІ Кіровоградської області ще в лютому-березні 2012 року.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримала та просила суд позов задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача не визнала позовні вимоги, подала до суду письмові заперечення. Згідно них позовні вимоги не визнаються. Вказується, що оскаржувані рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Податковим кодексом України, Законом України "Про державну податкову службу в Україні" у зв'язку з порушенням позивачем норм Цивільного кодексу України під час здіснення господарських операцій без мети настання реальних наслідків. У контрагентів відсутні можливості для здійснення господарських операцій враховуючи інформацію бази даних ДПС та інших джерел, отриманих в ході перевірки.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доходить висновку, що позовні вимоги належить задовільнити з наступних підстав.

Приватне підприємство „ЮГ і К Контакт" зареєстроване як юридична особа 27.09.2005р. (а.с.10), має ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (а.с.12).

Видами діяльності позивача за КВЕД являються: будівництво будівель, будівництво інших споруд, електромонтажні роботи, газопровідні роботи, столярні та теслярські роботи, діяльність у сфері інжинірингу (а.с.14).

Згідно штатного розкладу в позивача працює 22 працівника (а.с.178-179).

З 11.01.2013р. по 14.01.2013р. була проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ "Промислова група ДФМ" (код ЄДРПОУ 30661533) за період з 01.07.2011р. по 31.08.2011р., з 01.10.2011р. по 31.10.2011р., ТОВ "Укрмедбудсервіс" (код ЄДРПОУ 36547000) за період з 01.01.2012р. по 31.01.2012р., з 01.03.2012р. по 31.03.2012р.

За результатми перевірки складено акт №12/2200/33719498 від 21.01.2013р. (а.с.17-29), згідно якого встановлено порушення:

- п.138.1 п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді що перевірявся, на загальну сум 198 175,38 грн., у т.ч. з питань взаємовідносин з ТОВ ПГ"ДФМ" за ІІІ квартал 2011 року на суму 82 406,78 грн, за ІV квартал 2011 року на суму 31 950,20 грн., з питань взаємовідносин з ТОВ "Укрмедбудсервіс" за І квартал 2012 року на суму 83818,40 грн.

- п.198.1 ст. 198ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит по контрагентах-постачальниках ТОВ ПГ"ДФМ", ТОВ "Укрмедбудсервіс" на суму податку на додану вартість -179 269 грн., у т.ч. по періодах : липень 2011 року - 63 759 грн.; серпень 2011 року - 7 899 грн.; жовтень 2011 року-27 783 грн.; січень 2012р.- 45687 грн. - березень 2012р.- 34 141 грн.

Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Господарські операції за період липень, серпень, жовтень 2011р. та січень, березень 2012р. щодо придбання ПП "Юг і К Контакт" у контрагентів-постачальників товарів (робіт, послуг) ТОВ "Укрмедбудсервіс" та ТОВ ПГ"ДФМ" не підтверджується стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 06.02.2013р.:

1) №0000002112200, яким приватному підприємству „ЮГ і К Контакт" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 297263 грн., в т.ч. за основним платежем 198175 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 99088 грн.

2) №000000122200, яким приватному підприємству „ЮГ і К Контакт" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 268904 грн., в т.ч. за основним платежем 179269 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 89635 грн.

Визначаючи позивачеві суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств та податок на додану вартість відповідач виходив з того, що позивач протягом перевіреного періоду мав господарські взаємовідносини з контрагентами: ТОВ "Промислова група ДФМ", ТОВ "Укрмедбудсервіс".

01.07.11р. позивач уклав договір поставки №1236 з ТОВ "Промислова група ДФМ", згідно якого ТОВ "Промислова група ДФМ" (постачальник) зобов'язується систематично поставляти і передавати у власність покупцю будівельні матеріали в асортименті згідно рахунків, накладних та податкових накладних (а.с.106-107).

Згідно умов вище вказаного договору позивач придбав у ТОВ "Промислова група ДФМ" товар (будівельні матеріали в асортименті) на загальну суму з ПДВ 596645,13 грн., ПДВ-99340,85 грн., що вбачається з видаткових накладних (а.с.117,120,122,124,126,128,130,132). Оплата отриманого товару від постачальника підтверджується платіжними дорученнями (а.с.134-143), заборгованість перед постачальником станом на 01.12.11р. становило 23000,00 грн.

Були виписані належним чином податкові накладні, які стали підставою формування податкового кредиту (а.с.115,116, 118,119,121,123,125,127,129,131). Товар доставлявся постачальником, транспортні послуги якого були включені у вартість товарів, до арендованих позивачем приміщень в м. Кременчуг, що підтверджується договорами (а.с.175,176-177).

Як вбачається з матеріалів справи 25.07.2011 року між позивачем та ТОВ «Градієнт-2» укладено договір субпідряду на будівництво (а.с.180). Згідно договору ПП "Юг іК Контакт" (субпідрядник) бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами, на власний ризик збудувати і здати ТОВ «Градієнт-2» (замовникові) об'єкт: Полтавська обл., м.Пирятин, вул.Сумська (на автотрасі Київ-Харків-Довжанський 156 км +900 м) відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації. Вартість робіт становить 3 626 814,70 грн., строк виконання: з липня 2011р. по грудень 2012р. Будівельним об'єктом згідно договору являвся магазин "АТБ".

01.01.2012р. позивач уклав договів субпідряду №15 з ТОВ "Украмедбудсервіс" про виконання робіт з будівництва об'єкту розташованого за адресою : автотраса Київ-Харків-Довжанський 156 км +900 м. Вартість робіт склала 274 120, в т.ч. ПДВ 45 686,67 грн.(а.с.110-111)

17.02.12р. позивач уклав з ТОВ "Украмедбудсервіс" договір поставки №04 про передання у власність товар (а.с.112-113).

Виконання вказаних договорів підтверджується податковими накладними (а.с.144,145,146,147,150,152,154), актами здачі прийняття робіт(послуг) (а.с.148,149), видатковими накладними (а.с.151,153,155), актами приймання виконаних будівельних робіт за січень 2012р. (а.с.156-166), оплата отриманого товару від постачальника підтверджується платіжними дорученнями (а.с.134-143).

На підтвердження факту виконання будівельних робіт згідно договору субпідряду на будівництво 25.07.2011р. між позивачем та ТОВ «Градієнт-2» підписані акти приймання будівельних робіт (а.с.182-192).

Враховуючи вищевказане, реальність господарських взаємовідносин позивача з контрагентами ТОВ "Промислова група ДФМ" та ТОВ "Украмедбудсервіс" доведена у повній мірі та не викликає сумніву, оскільки наявні всі необхідні первинні документи бухгалтерського обліку, жодних недоліків, неточностей вони не містять і мають усі необхідні реквізити.

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України, визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року N 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Стосовно доводів відповідача щодо нікчемності угод укладених позивачем з вказаними контрагентами, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

У відповідності до ст.228 Цивільного кодексу України, в редакції чинній на момент проведення перевірки, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача.

Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину".

Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

З системного аналізу вищевказаних норм вбачається той факт, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки Кіровоградської ОДПІ в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають оскільки вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів.

Пунктом 198.6 ст. 198.6 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (утримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді;б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Відповідно п.201.4 ст. 201 Податкового кодексу України 201.4. податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Пунктом 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що 201.6. податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.

Норми Податкового кодексу України не містять положень щодо того, що платник податків позбавляється можливості на формування податкового кредиту в разі встановлення порушень податкового законодавства у ланцюгу постачання між його безпосереднім контрагентом та третіми особами.

Отже, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки у позивача на час проведення перевірки були в наявності належним чином фінансово-господарські документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з контрагентами, то позивачем правомірно сформовано валові витрати та податковий кредит за вказаними господарськими операціями.

У відповідності до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовільнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 06.02.2013р. №0000002112200, яким приватному підприємству „ЮГ і К Контакт" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 297263 грн., в т.ч. за основним платежем 198175 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 99088 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 06.02.2013р. №000000122200, яким приватному підприємству „ЮГ і К Контакт" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 268904 грн., в т.ч. за основним платежем 179269 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 89635 грн.

Присудити приватному підприємству „ЮГ і К Контакт" судові витрати з Державного бюджету України в розмірі 2294,00 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10 - денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова у повному обсязі складена 17.05.2013 р.

Суддя-підпис

З оригіналом згідно:

Суддя В.С. Мирошниченко