Постанова № 31292824, 13.05.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2013 року Справа № 811/563/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Сагуна А.В.;

при секретарі - Побочій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійська Зернова Компанія" до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000112210 та №0000032210 від 05.02.2013,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрійська Зернова Компанія" (в подальшому - ТОВ "Олександрійська Зернова Компанія" або позивач) звернулось в суд з адміністративним позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (в подальшому - Олександрійська ОДПІ Кіровоградської області ДПС або відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції від 05.02.2013 №0000112210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 179514 грн., в тому числі основного зобов'язання на суму 119676 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 59838 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції від 05.02.2013 №0000032210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 137627 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкові повідомлення-рішення прийняті необґрунтовано, з порушенням норм матеріального права. Позиція податкового органу про безтоварність господарських відносин між позивачем та ПП «Кремойл», ФОП ОСОБА_1 і ФОП ОСОБА_2, та зроблений на цій основі висновок про нікчемність правочинів, є безпідставним припущенням відповідача. Стосунки позивача з ПП «Кремойл», ФОП ОСОБА_1 і ФОП ОСОБА_2 мали реальний характер, на підтвердження чого наявні первинні бухгалтерські документами.

Представник відповідача у письмових запереченнях просив у задоволенні адміністративного позову відмовити, пославшись на те, що оспорюванні податкові повідомлення-рішення винесенні згідно вимог чинного законодавства. У позивача були відсутні підстави для включення до валових витрат вартості отриманого від ТОВ «Кремойл», ФОП ОСОБА_1 і ФОП ОСОБА_2 товару та послуг, оскільки такі правочини є нікчемними через фіктивність зазначених підприємств та відсутності основних фондів для ведення основного виду діяльності. Також, позивачем незаконно віднесено до податкового кредиту суму ПДВ на підставі виданих ПП «Кремойл», ФОП ОСОБА_1 і ФОП ОСОБА_2 податкових накладних, оскільки податкові накладні, виписані по правочинам, по яким не підтверджено факт отримання товару та послуг (Т.1, а.с.83-85).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав суду пояснення згідно позовної заяви, зазначивши, що ФОП ОСОБА_1 і ФОП ОСОБА_2 не використовували паливно-мастильних матеріалів, отримане від ПП «Кремойл», а користувались відповідними картами на отримання паливо - мастильних матеріалів на автозаправних станціях.

Представник відповідача в судове засідання неодноразово не з'явився, надавши клопотання про розгляд справи без його участі з урахування наданих письмових заперечень проти адміністративного позову.

Заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити.

Судом встановлено, що у період з 16.01.2013 по 22.01.2013 посадовими особами відповідача проведена позапланова документальна невиїзна перевірка позивача з питання відображення в податковому обліку операцій із здійснення взаємовідносин з ПП «Кремойл» за вересень 2010 року, з ФОП ОСОБА_1 за жовтень-грудень 2011 року, з ФОП ОСОБА_2 за жовтень-листопад 2011 року, за наслідками якої складено акт від 24.01.2013 за №29/22-10/31907615 (а.с.30-46).

Як вбачається з письмових заперечень відповідача та вказаного акту, в ході перевірки, виявлено порушення, в тому числі:

- ст. 203, 215, 216, 627 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених при придбанні та продажу товарів (посліг). Товар по вказаних правочинах, не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України;

- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на 137627 грн., в т.ч. за IV квартал 2011 року на 137627 грн. внаслідок включення до складу витрат вартості придбаних транспортних послуг в частині вартості паливно-мастильних матеріалів, отриманих по нікчемному правочину від ПП «Кремойл», за відсутності факту отримання паливно-мастильних матеріалів;

- п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит в сумі 119676 грн., в тому числі за жовтень 2011 року на 49317 грн., за листопад 2011 року на 45474 грн., за грудень 2011 року на 24885 грн., внаслідок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ з вартості придбаних товарних послуг в частині вартості паливно-мастильних матеріалів, отриманих по нікчемному правочину від ПП «Кремойл», за відсутності факту отримання паливно-мастильних матеріалів (Т.1, а.с. 30-46,85).

На підставі акту перевірки, 05.02.2013 Олександрійською ОДПІ Кіровоградської області ДПС прийняті податкові повідомлення-рішення №0000112210, яким за порушення п. 185.1 ст. 185, п.188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі у розмірі 179514 грн., в тому числі основного зобов'язання на суму 119676 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 59838 грн., а також №0000032210, яким за порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 137627 грн. (Т.1, а.с. 86-87).

Як вбачається з акту, позивачем завищено валові витрати, всього на суму 474272 грн. внаслідок включення до складу витрат вартості придбаних транспортних послуг в частині вартості паливно-мастильних матеріалів, отриманих по нікчемному правочину від ПП «Кремойл», за відсутності факту отримання паливо - мастильних матеріалів (Т. 1, а.с .40).

Позиція податкового органу про недійсність правочинів ґрунтується на висновках Актів перевірки ПП «Кремойл»:

- від 07.12.2011 року № 8264/23-209/34890793 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2011;

- від 27.04.2012 № 995/23-309/34890793 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки з питань правильності, повноти та нарахування сум податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2009 по 31.12.2011 у зв'язку з ненаданням пояснення документального підтвердження на запит Кременчуцької ОДПІ від 16.11.2011 № 44538/10;

- від 27.04.2012 № 995/23-309/34890793 документальної невиїзної перевірки, якою встановлено відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток підприємств по господарським операціям з придбання та реалізації товарів (робіт, послуг).

Також, зазначена позиція ґрунтується на доводах відповідача, викладених в акті перевірки від 24.01.2013 за №29/22-10/31907615, а саме, операції по формуванню витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування та податкового кредиту позивача, при отриманні транспортних послуг від ФОП ОСОБА_1 та з ФОП ОСОБА_2 в частині вартості паливно-мастильних матеріалів, отриманих від ПП «Кремойл» мають ознаки нікчемності, так як згідно пояснень ФОП ОСОБА_1 та з ФОП ОСОБА_2, зазначені ПММ були отримані від позивача для виконання умов договору при наданні послуг по перевезенню вантажів ТОВ "Олександрійська Зернова Компанія" (Т.1, а.с. 84-85).

Згідно п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно до п.п.139.1.9, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, до складу витрат підприємств можуть бути включені лише витрати, які підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, що відображають реальність господарської операції.

Судом встановлено, що між ПП «Кремойл» (постачальник) та позивачем (замовник) укладений договір поставки паливно-мастильних матеріалів № 5 від 13.04.2011 щодо поставки товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 6000000 грн., у тому числі ПДВ 20 % у сумі 1000000 (Т.3, а.с. 195-196).

Згідно зазначеного договору поставка товару здійснюється за рахунок постачальника та входить в ціну товару (Т.3, а.с. 195)

На підтвердження отримання послуг позивачем у жовтні - грудні 2011 року, надано видаткові накладна (Т.1, а.с. 94-101,Т.3 а.с.197,199,201,203,207,209,211), товарно - транспортні накладні (Т.3 а.с.198,200,202,204,206,208,210, 212), картки обліку (Т.4, а.с. 104-167), а на підтвердження оплати послуг надано платіжні доручення (Т.3, а.с.185-192).

ПП «Кремойл» виписані позивачу податкові накладні за жовтень 2011 року на загальну суму ПДВ 49317 грн., за листопад 2011 року на загальну суму ПДВ 45474 грн., за грудень 2011 року на загальну суму ПДВ 24885 грн. (Т.1, 153-161).

Позивач має ємність для зберігання зазначеного товару, відповідно до договору оренди адміністративно-побутового комплексу та виробничих приміщень (Т.4, а.с. 72).

В подальшому паливно-мастильні матеріали, були використані для власних потреб, а для забезпечення договорів товарно-експедиційного обслуговування, укладених з ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2, було використане пальне ТОВ "Сервісна компанія "Формула", за пластиковими смарт-картками на АЗС передбачених у договорі (Т.3, а.с. 213-225, а.с. 232-244, 246-250Т.1 а.с. 162-187, 230-248, Т.2, а.с. 63-64, 65-85, 189-198 , Т.4, а.с. 1-26, 39-62).

Щодо визнання договорів між позивачем та ПП «Кремойл», та в подальшому також між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 нікчемним, то суд, надавши оцінку представленим доводам, дійшов висновку про відсутність у податкового органу підстав для цього. Суд вважає за необхідне зазначити, що при визнанні договорів нікчемними податковим органом не дотримано приписів законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку, не надано доказів про умисність укладання угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. А безтоварність здійснених позивачем господарських операцій, на що посилається відповідач, не підтверджена у встановленому законом порядку жодним доказом, сам висновок носить характер припущення.

Таким чином, на підставі комплексного аналізу встановлених обставин, суд вважає, що висновок відповідача про порушення позивачем пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток за ІV квартал 2011 року в сумі 137627грн., у судовому засіданні не знайшов свого підтвердження.

З огляду на викладене, суд, перевіривши відповідно до вимог ч. 2 ст. ст. 2 КАС України податкове повідомлення-рішення від 05.02.2013 №0000032210, дійшов висновку, що воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Також, з акту перевірки вбачається, що в порушення вимог п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, позивачем сформовано податковий кредит на підставі неіснуючих операцій, які відповідно не можуть використовуватись в оподаткованих операціях, в результаті чого завищено податок на додану вартість в сумі 119676 грн., в тому числі за жовтень 2011 року на 49317 грн., за листопад 2011 року на 45474 грн., за грудень 2011 року на 24885 грн.

На думку службових осіб відповідача, позивачем безпідставно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, згідно податкових накладних, виписаних ПП «Кремойл» за жовтень 2011 року на загальну суму ПДВ 49317 грн., за листопад 2011 року на загальну суму ПДВ 45474 грн., за грудень 2011 року на загальну суму ПДВ 24885 грн.

Відповідно до пп.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пп.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно пп. 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як зазначено вище, судом встановлена реальність господарської операції між позивачем та ПП «Кремойл» щодо поставки товарно-матеріальних цінностей на загальну ПДВ за жовтень 2011 року у розмірі 49317 грн., за листопад 2011 року у розмірі 45474 грн., за грудень 2011 року у розмірі 24885 грн.

ПП «Кремойл» виписані позивачу податкові накладні за жовтень 2011 року на загальну суму ПДВ 49317 грн., за листопад 2011 року на загальну суму ПДВ 45474 грн., за грудень 2011 року на загальну суму ПДВ 24885 грн., які відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України (Т.1, 153-161).

Таким чином, суд, перевіривши відповідно до вимог ч. 2 ст. ст. 2 КАС України податкове повідомлення-рішення від 05.02.2013 №0000112210, дійшов висновку, що воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Так як, судове рішення ухвалене на користь позивача, що не є суб'єктом владних повноважень, у відповідності до ч. 1, ч. 3 ст. 94 КАС України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 2294 грн. (Т.1 а.с.2)

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції від 05.02.2013 №0000112210, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Олександрійська Зернова Компанія" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 179514 грн., в тому числі основного зобов'язання на суму 119676 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 59838 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції від 05.02.2013 №0000032210, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Олександрійська Зернова Компанія" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 137627 грн.

Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби грошові кошти в розмірі 2294 гривень (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривень).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Дата складання постанови в повному обсязі - 18.05.2013.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду А.В. Сагун