Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08.05.2013 Справа № 814/2025/13-а
м. Миколаїв
09:40
Миколаївський оружний адміністративний суд у складі головуючого судді Птичкіної В. В., розглянувши в порядку письмового провадження справу
за поданням:
Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028
до відповідача:
Публічного акціонерного товариства «Миколаївський домобудівельний комбінат», вул. Гмирьова, 1, м. Миколаїв, 54031
про:
стягнення податкового боргу в сумі 269202,20 грн.,
В С Т А Н О В И В:
До Миколаївського окружного адміністративного суду 29.04.2013 надійшло подання Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (надалі – ДПІ) про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Миколаївський домобудівельний комбінат» (надалі – Товариство) коштів за податковим боргом з податку на додану вартість, з податку на прибуток підприємств, з авансових внесків з податку на прибуток підприємств, із земельного податку, з орендної плати за земельну ділянку в загальній сумі 269202,20 грн.
Ухвалою від 29.04.2012 суд відкрив провадження у справі і призначив розгляд подання на 30.04.2013. У зв’язку з неявкою відповідача суд ухвалив відкласти розгляд подання на 07.05.2013. Про дату, час і місце судового розгляду відповідач був повідомлений телефонограмою (ар. с. 33). 07.05.2013 представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду подання (ар. с. 34). Суд задовольнив клопотання представника відповідача і відклав розгляд подання на 08.05.2013. Сторони про судовий розгляд були повідомлені належним чином (ар. с. 37, 38).
08.05.2013 ДПІ заявила клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Товариство представника в судове засідання не направило, заперечень проти подання не подало.
Частиною 8 статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.
Як вказано у частині 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.
Враховуючи це, справу було розглянуто у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Миколаївський домобудівельний комбінат» було узято на облік в органах державної податкової служби 18.04.1994 за № 00203055, що підтверджується довідкою від 29.04.2013 (ар. с. 7).
15.03.2013 Товариство «Подало податкову декларацію з податку на додану вартість», в якій самостійно визначило суму податкового зобов’язання за лютий 2013 року – 10433 грн. (ар. с. 16-17). Як вказано у статті 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період), що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду. Платник податку зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. Отже, Товариство мало сплатити суму податку не пізніше 30.03.2013. Як вказала ДПІ, за рахунок переплати сума податкового боргу за цією декларацією була зменшена на 1012,27 грн. Податковий борг за цим податком становить 9420,73 грн.
06.02.2013 Товариство подало «Податкову декларацію з податку на прибуток підприємства», в якій самостійно визначило суму податкового зобов’язання за 2012 рік – 61542 грн. (ар. с. 20). Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. З урахуванням підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, Товариство мало сплатити суму податку не пізніше 19.02.2013. Як вказала ДПІ, Товариство свій обов’язок виконало частково, сплативши 2002,95 грн. За несвоєчасну сплату податкового зобов’язання ДПІ нарахувала Товариству пеню в сумі 8,88 грн. (нарахована з 20.02.2013 по 27.03.2013). Податковий борг за цим податком становить 59547,93 грн.
08.11.2012 Товариство подало «Податкову декларацію з податку на прибуток підприємства», в якій самостійно визначило суму податкового зобов’язання за 9 місяців 2012 року – 358332 грн. (ар. с. 19). Згідно з пунктом 2 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні –лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку в розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев’ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Враховуючи це, Товариство не пізніше 20.02.2013 мало сплатити авансовий внесок за лютий 2013 року в сумі 39814 грн. (1/9 від 358332 грн.). Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації. Сума податку на прибуток у «Податковій декларації з податку на прибуток підприємства» за 2012 рік – 419864 грн. (ар. с. 18). Таким чином, Товариство не пізніше 20.02.2013 мало сплатити авансовий внесок за лютий 2013 року в сумі 34989 грн. (1/12 від 419864 грн.). Як вказала ДПІ, Товариство свій обов’язок виконало частково, сплативши 1000 грн. За несвоєчасну сплату податкового зобов’язання ДПІ нарахувала Товариству пеню в сумі 8,88 грн. (нарахована з 21.02.2013 по 28.03.2013). Податковий борг з авансових внесків становить 73811,88 грн.
21.01.2013 Товариство подало «Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)», в якій самостійно визначило суму земельного податку за 2013 рік – 99733,56 грн., в тому числі за лютий 2013 року – 8311,13 грн. (ар. с. 12-13). Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Враховуючи це, Товариство мало перерахувати суму земельного податку за лютий 2013 року не пізніше 29.03.2013. Як вказала ДПІ, за рахунок переплати сума податкового боргу за цією декларацією була зменшена на 16,98 грн. Податковий борг за цим податком становить 8294,15 грн.
21.01.2013 Підприємство подало «Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельній ділянки державної або комунальної власності)», в якій самостійно визначило суму орендної плати за 2013 рік – 110359,76 грн., в тому числі за січень і лютий 2013 року – 18393,30 грн. (ар. с. 14-15). Як зазначено у пункті 288.7 статті 288 Податкового кодексу України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Враховуючи це, Товариство мало перерахувати орендну плату не пізніше 30.02.2013 (за січень 2013 року) і не пізніше 30.03.2013 (за лютий 2013 року). Товариство податковий борг погасило частково, в сумі 9257,51 грн.
Крім того, податковими повідомленнями-рішеннями від 14.12.2009 № 0004631530/0, № 0004641530/0 і № 0004651530/0 Товариство було зобов’язано сплатити штраф в загальній сумі 108937,29 грн. (ар. с. 23).
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, грошові зобов’язання за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями набули статус узгоджених 29.02.2012.
За несвоєчасну сплату орендної плати за земельні ділянки ДПІ нарахувала Товариству пеню в сумі 54,43 грн. (нарахована з 04.02.2013 по 27.02.2013).
Загальна сума податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки складає 118127,51 грн.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк грошового зобов’язання є податковим боргом.
Доказів сплати суми податкового боргу Товариство не надало.
Підпунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право стягувати до бюджетів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом. Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Стягнення коштів провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2). Податкову вимогу від 06.02.2013 № 38 (ар. с. 11) було отримано представником Товариства 01.03.2013.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог ДПІ.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу. Відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суму здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Керуючись статтями 128, 158, 160, 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Подання Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Миколаївський домобудівельний комбінат» (вул. Гмирьова, 1, м. Миколаїв, 54028, ідентифікаційний код 01273160) на користь держави кошти в сумі 269202,20 грн. в рахунок погашення податкового боргу.
3. Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанову може бути оскаржено в порядку, передбаченому статтями 1833, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня її проголошення або з дня отримання копії постанови у випадках, встановлених статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Птичкіна
Судове рішення № 31277761, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 08.05.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 814/2025/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: