Ухвала суду № 3127740, 22.01.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-21733/07

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ             УКРАЇНИ

“22”  січня2009 року                                                                                           м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів:  Бившевої Л.І., Усенко Є.А., Федорова М.О., Шипуліної Т.М.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сакської об’єднаної державної податкової інспекції

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 червня 2007р. та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2007р.

у справі №2-24\5006-2007А

за позовом Закритого акціонерного товариства «Волна»

до Сакської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -  

встановив:

У квітні 2007р. позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом у якому поставлено питання про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Сакської ОДПІ в АР Крим№0001631503/0 від 07.03.2007р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 120,80грн., №0001641503/0 від 07.03.2007р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 72,48грн., №0001651503/0 від 07.03.2007р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 46,05грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податкові повідомлення-рішення №0001631503/0 від 07.03.2007р. та №0001641503/0 від 07.03.2007р. були прийняті після закінчення терміну давності (граничного строку), тобто за 1891 днів, що перевищує встановлений законодавством строк давності на 796 днів; податкове повідомлення-рішення №0001651503/0 від 07.03.2007р. було прийнято податковим органом після закінчення терміну давності через 1161 днів.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 червня 2007р., залишеною без змін ухвалою Севастопольького апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2007р., позовні вимоги були задоволені. Визнано нечинними оскаржувані податкові повідомлення-рішення, судові витрати в розмірі 3,40 грн.стягнуто з Державного бюджету на користь позивача.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, що оскільки, відповідачем дійсно, пропущений строк нарахування податкового зобов’язання, оспорюванні повідомлення-рішення підлягають визнанню нечинними.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій Сакська ОДПІ в АР Крим звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального права, та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судамипопередніх інстанцій було встановленонаступне.

Закрите акціонерне товариство «Волна» є юридичною особою, суб’єктом підприємницької діяльності. 19 лютого 2007р. Сакською ОДПІ в АР Кримбула здійснена невиїзна документальна перевірка позивача та складений акт №273/1503/19003142 від 19 лютого 2007р., на підставі якого були прийняті податкові повідомлення-рішення від 07 березня 2007р. №0001631503/0 на суму 120,80грн., №0001641503/0 на суму 72,48грн., №0001651503/0на суму 46,05грн. за порушення строків розрахунку з бюджетом по земельному податку за період з 13 червня 2002р. до 03 листопада 2003р.

Оспорюванні повідомлення-рішення від 07 березня 2007р. про нарахування штрафних санкцій прийняті відповідачем за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов’язань, що були сплачені позивачем у період з 13 червня 2002р. по 03 листопада 2003р..

Згідно ст. 15 п.п. 15.1.1, 15.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000р. податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.Без дотримання строку давності, визначеного у підпункті 15.1.1.ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», може бути нараховане податкове повідомлення-рішення у випадку, колиподаткову декларацію за період, коли виникло податкове зобов'язання; не було подано або судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання. Так, як позивачем податкові декларації були подані належним чином, застосовується строк давності у 1095 днів.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що позивачем не заперечується та не оспорюється, затримка узгодження суми податкових зобов’язань з земельного податку, визначеного за податковими деклараціями, дата та сума сплати податкового боргу.

            Відповідач вважає, що штрафні санкції не є податковими зобов’язаннями, однак, відповідно до п.1.2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковим зобов'язанням є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.п. 17 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»штраф є однією з таких сум коштів. Крім того, п.п.2.2 Інструкції, затвердженої наказом ДПА України №110 від 17 березня 2001р., що до податкових зобов’язань, зокрема, відносяться і штрафні (фінансові) санкції. Згідно ст. 17 п.17.3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»сплата (стягнення) штрафних санкцій прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Сакської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим– залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 червня 2007р. та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2007р.– залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

Головуючий                                                     (підпис)

Судді                                                                (підписи)

З оригіналом згідно:

          Секретар                                                                                                          Прудка О.В.