Ухвала суду № 31277100, 14.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-1957/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О. Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Костюк Л.О., Твердохліб В.А.

За участю секретаря Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Орхідея СК» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Орхідея СК» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними дій Броварської ОДПІ щодо прийняття податкових повідомлень-рішень від 06.04.2012 року №0000522301 та №0000532301 та скасування їх.

Відповідно до постанови Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Броварська ОДПІ подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги залишити без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Листом від 26.12.2011 року до Броварської ОДПІ в рамках порушеної кримінальної справи за фактом підроблення невстановленими особами постанов Києво-Святошинського районного суду про скасування арешту на рахунок ТОВ «БК Арміс» надійшла постанова про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ «Орхідея СК».

12.03.2012 року наказом №22 відповідачем на підставі вищезазначеної постанови слідчого призначено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ « Орхідея СК» в частині дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «БК Арміс» за період з 01.01.2009 по 12.12.2011 року, яка була проведена 16.03.2012 року та за результатами якої складено акт № 65/232/32628714.

В акті перевірки податковим органом встановлено наступні порушення:

-п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994р в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 504790 грн, за ІІІ квартал 2010 року всього у сумі 11092 грн, за ІУ квартал 2010 року всього у сумі 62448 грн, за І квартал 2011 року, всього 431250 грн;

-пп. 7.4.1 та пп.7.4.5 п.7.4 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 393323 грн, в т.ч.: за березень 2010 року на суму 393323 грн;

-п.1, п.5 ст.203, п.1. п.2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Орхідея СК» з зазначеним у акті перевірки постачальником ТОВ «БК Арміс» за період з 01.01.09 по 31.12.11 року.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 06.04.2012 року №0000522301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства на суму 523176 грн, №0000532301, яким збільшено грошове зобов'язання товариства з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на суму 493424 грн.

Так, між позивачем та ДП «МА «Бориспіль» в 2010 році укладено два договори на ремонт. Факт виконання робіт підтверджено актами №1 приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2, довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою №КБ-3 та договірною ціною на будівництво.

На виконання робіт ДП МА «Бориспіль» складено зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва, договірна ціна на будівництво, локальні кошториси на водовідвід, каналізацію, опалення, вентиляцію, на придбання обладнання для освітлення, електроопалення та вентиляцію, телефонізацію, радіофікацію, охоронну сигналізацію.

Для виконання робіт позивач залучив до робіт ТОВ «БФ «Арміс».

Крім того, між позивачем та ТОВ «БФ Арміс» укладено договори від 30.07.2010 року №02/087, від 28.09.2010 року №28/09, від 15.11.2010 року №15/11, від 28.03.2011 року №2803 про надання поточного ремонту лінійно-кабельної мережі, будівельні роботи з влаштування мереж зв'язку до складу 34 на території реконструкції зовнішнього електропостачання зазначеного підприємства.

На виконання умов цих договорів ТОВ «БК Арміс» надано послуги на суму 2422987,27 грн у 2010-2011 р. Надані послуги підтверджуються податковими накладними.

На виконання будівельно-ремонтних робіт сторони склали акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою №КБ-3.

Суми податку на додану вартість за цими податковими накладними включено до складу податкового кредиту з ПДВ у період 2010-2011р та відображено в реєстрах отриманих та виданих податкових накладних.

Відповідно до пп. 78.1.11 п.78.1. ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону .

Згідно з п.86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків (п. 86.8 ст. 86 ПК України).

За змістом п. 86.9 ст. 86 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.

Як встановлено судом першої інстанції і дана обставина підтверджується матеріалами справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом на підставі акта перевірки, призначеної на виконання постанови слідчого у кримінальній справі. При цьому, на момент прийняття податкового повідомлення-рішення остаточне рішення у кримінальній справі було відсутнє.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про неправомірність дій податкового органу щодо прийняття податкових повідомлень-рішень.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 203 Цивільного Кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним (ст.228 ЦК України).

В ході розгляду справи, суд першої інстанції дослідив надані сторонами докази у справі, в тому числі докази, надані позивачем на підтвердження дійсності укладених між ним та його контрагентом договорів, реальність їх виконання та надав належним чином оцінку зазначеним правовідносинам з точки зору дотримання під час укладення договорів та їх виконання вимог чинного законодавства і дійшов вірного висновку про необґрунтованість доводів відповідача з приводу нікчемності укладених між позивачем та ТОВ «БК Арміс» договорів.

Не встановлено в ході розгляду справи факту завищення позивачем валових витрат і податкового кредиту у зв'язку з віднесенням до їх складу сум коштів і сплаченого податку на додану вартість у складі придбаного товару та послуг.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (№334/94-ВР) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

За змістом п.4.1 ст. 4 даного Закону, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (пп.5.2.1 п.5.2 ст.3 Закону № 334/94-ВР).

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку ( п.5.3.9, п.5.3, ст. 5 Закону).

В ході розгляду справи судом першої інстанції досліджено документи, що підтверджують здійснення підприємством витрат на придбання товару і послуг та їх подальшого використання в господарській діяльності. Доказів. які б спростовували доводи позивача в цій частині відповідач не надав.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 06.04.2012 року №0000522301 відповідно до якого позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток є протиправним і підлягає скасуванню.

Вірно судом прийнято рішення щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000532301 від 06.04.2012 року.

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону).

Позивач до складу податкового кредиту включив суми ПДВ, сплачені ним у складі ціни придбання товарів, які підтверджені податковими накладними, придбаний товар і послуги сплачені позивачем та використані підприємством у господарській діяльності. Доказів, які спростовували дану обставину, відповідач до суду не надав.

Всі податкові накладені, на підставі яких сформовано позивачем податковий кредит, відповідають вимогам п. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Крім того. в ході розгляду справи, позивач надав до суду первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій та виконання договорів, що були укладені між ним та його контрагентом, які повністю відповідають вимогам чинного законодавства України.

Разом з тим, позивач відніс до складу податкового кредиту вартість будівельних робіт, отриманих від ТОВ «БК Арміс» в сумі 403831, у т.ч. за березень 2011 року в сумі 345000 грн.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

За змістом п.201.6 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п.201.7 ст. 201 ПК).

Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач податковий кредит сформував на підставі належним чином оформлених податкових накладних, оформлення яких відповідає вимогам закону.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Повний текст виготовлено:15 травня 2013 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.