Рішення № 31269903, 13.05.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "13" травня 2013 р. Справа № 906/480/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Окушко О.В. - довіреність №225/7 від 19.12.12р.;

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (м. Коростишів)

до Комунального підприємства "Коростишівська центральна районна лікарня імені Дмитра Івановича Потєхіна" Коростишівської районної ради (м. Коростишів)

про стягнення 16456,20 грн.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 16456,20 грн., з яких 12096,00 грн. - заборгованості за виконані роботи по технічному обслуговуванню мінікотельні, 2608,76 грн. - 24% річних, 904,72 грн. - пені, 846,72 грн. - штрафу.

Представник позивача позов підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, подала письмове клопотання про долучення до матеріалів справи копії акту звірки взаєморозрахунків станом на 10.04.13р., довідки № 83/13 від 13.05.13р. та довідки № 83/13-1 від 13.05.13р. Вказане клопотання судом задоволено (а.с. 37-41).

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 35).

У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній документами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що, 06.02.12р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (виконавець, позивач) та Коростишівською центральною районною лікарнею ім. Д.І. Потєхіна (замовник, відповідач) було укладено Договір №68-М на технічне обслуговування газового обладнання мінікотельні (далі - Договір (а.с. 8)), за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язки по виконанню робіт з технічного обслуговування газового обладнання мінікотельні Коростишівської центральної районної лікарні (п. 1.1. Договору).

За умовами п. 3.1. Договору, після завершення кожного обсягу робіт виконавець представляє замовнику акт виконаних робіт, що є підставою для оплати виконаних робіт в межах вартості даного Договору.

Замовник зобов'язаний розглянути та підписати акт виконаних робіт протягом 3-х діб з моменту його отримання та повернути один примірник виконавцю.

Відповідно до п. 4.1. Договору, щомісячна вартість технічного обслуговування по даному Договору в період роботи обладнання складає 2016,00грн., в тому числі ПДВ 20% - 336,00грн. Загальна вартість Договору складає 12096,00грн., в тому числі ПДВ 20% - 2016,00грн.

У відповідності до п. 4.2. Договору, роботи, виконані виконавцем з технічного обслуговування обладнання мінікотельні оплачуються замовником на підставі двостороннього акту виконаних робіт, що підписується сторонами та повертаються виконавцю протягом трьох днів з моменту виконання робіт.

Оплата виконаних робіт здійснюється протягом трьох банківських днів з моменту підписання актів виконаних робіт (п. 4.3. Договору).

Згідно п. 8.1. Договору, останній набуває чинності з моменту підписання і діє з 1 січня 2012 року по 31 січня 2012 року, а в частині проведення розрахунків за виконані роботи - до їх повного здійснення.

При цьому, пунктом 8.2. Договору сторони визначили, що якщо жодна з сторін протягом місяця до моменту закінчення дії даного Договору не заявить про намір його розірвати, даний Договір продовжує свою дію на наступний термін (рік).

Як зазначив позивач у позовній заяві, останній виконав взяті на себе зобов'язання належним чином, у повній мірі та у встановлений договором строк, що підтверджується актами виконаних робіт по технічному обслуговуванню мінікотельні (надалі - акт), які підписано сторонами без зауважень (а.с .9). При цьому, як пояснив позивач, до Акту за травень місяць було включено борг за попередній період.

Зокрема, як вказує позивач, відповідно до акту від 29.03.12р. відповідач повинен був сплатити 6048,00грн. за обслуговування до 05.04.12р., а згідно акту від 31.05.12р.- до 06.06.12р.

Однак, у вказані строки відповідач оплати не здійснив, внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість перед позивачем на суму 12096,00грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем наданих послуг, листами від 15.10.12р. за №179/4 та від 29.01.13р. за №18/2 позивач звертався до відповідача з претензіями щодо сплати боргу за виконані роботи (а.с. 10-12), проте відповіді отримано не було.

За даними позивача, станом на день звернення його з позовом до суду заборгованість відповідача не змінилася.

Посилаючись на ст. 625 ЦК України та п. 5.3. Договору, позивач за період з 05.04.12р. по 29.03.13р. заявив до стягнення з відповідача 2608,76грн. 24% річних (а.с. 3).

Крім того, посилаючись на умови Договору, на ч. 6 ст. 231 ГК України, ст.ст. 258, 549-551 Цивільного кодексу України, позивач нарахував до стягнення з відповідача 846,72грн. штрафу та 904,72грн. пені за період з 05.04.12р. по 04.12.12р.

Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив, доказів погашення боргу не надав.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши пояснення представника позивача, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні відносини, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів.

У відповідності до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ґрунтує свої вимоги на Договорі №68-М про технічне обслуговування газового обладнання мікрокотельні від 06.02.12р. (а.с. 8), який за своїм змістом є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи підтверджено, що у березні та травні 2012 року позивачем, у відповідності до п. 2 Договору №68-М від 06.02.12р. належним чином і у повному обсязі виконувались роботи по технічному обслуговуванню газового обладнання мікрокотельні, що знаходиться на території замовника, а саме: перевірка наявності паливно-витяжної вентиляції, перевірка працездатності елементів безпеки, роботи контрольно-вимірювальних приладів, перевірка щільності всіх з'єднань на газопроводі на загальну суму 12096,00грн., про що сторонами було складено та підписано Акти виконаних робіт по технічному обслуговуванню мінікотельні (а.с. 9).

Матеріалами справи також підтверджено, що у визначені Договором строки (п.4.3. Договору) - протягом трьох банківських днів з моменту підписання актів виконаних робіт, відповідач свого обов'язку по оплаті не виконав, внаслідок чого станом на дату звернення з позовом до суду заборгованість останнього склала 12096,00грн. і на час розгляду справи не змінилася.

Вказана сума боргу вбачається з довідки позивача (а.с. 41) та підтверджується відповідачем у підписаному сторонами акті звірки взаємних розрахунків (а.с. 38-39).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вказані положення кореспондуються зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 12096,00грн. основного боргу обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню.

Що стосується заявлених позивачем 2608,76 грн. - 24% річних, 904,72 грн. - пені, 846,72 грн. - штрафу, слід зазначити наступне.

Як передбачено ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 5.1. Договору сторони визначили, що при несвоєчасному проведенню розрахунків згідно умов даного Договору замовник сплачує виконавцю крім заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 24 відсотків річних, пеню в розмірі 0,5% від вартості виконаних робіт за кожен день прострочення. У разі прострочення оплати виконаних робіт понад 30 днів, замовник сплачує також штраф у розмірі 7% від суми боргу.

Як передбачено ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З розрахунку позивача (а.с. 4) вбачається, що пеня останнім нарахована у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 05.04.12р. по 03.10.12р. на суму боргу 6048,00грн. та з 06.06.12р. по 04.12.12р. на суму боргу 6048,00грн. Перевіривши вказаний розрахунок суд, вважає, що нарахування пені в сумі 904,72грн. здійснено позивачем обґрунтовано та вірно.

У зв'язку з тим, що прострочення внесення відповідачем орендних платежів склало понад 30 календарних днів, позивач, керуючись п. 5.1. Договору, правомірно заявив до стягнення з відповідача штраф у розмірі 7% від суми прострочення, що складає 846,72грн. Даний розрахунок позивача є вірним, а вимога такою, що підлягає задоволенню.

Приписами статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки п. 5.3. Договору за несвоєчасно проведені розрахунки сторони встановили відповідальність у розмірі 24% річних, згідно розрахунку позивача (а.с. 3) за період з 05.04.12р. по 29.03.13р. останнім нараховано 2608,76грн. 24% річних. Перевіривши їх нарахування, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Отже, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, копії яких долучено до матеріалів справи, підлягає задоволенню на суму 16456,20грн., з яких: 12096,00 грн. - основного боргу, 2608,76 грн. - 24% річних, 904,72 грн. - пені, 846,72 грн. - штрафу.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Коростишівська центральна районна лікарня імені Дмитра Івановича Потєхіна" Коростишівської районної ради (12501, Житомирська обл., Коростишівський р-н., м. Коростишів, вул. Карла Маркса, буд. 58, код 01991731)

на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (12501, Житомирська обл., Коростишівський р-н., м. Коростишів, вул. Більшовицька, буд. 55, код 20413052):

- 12096,00 грн. - основного боргу;

- 2608,76 грн. - 24% річних;

- 904,72 грн. - пені;

- 846,72 грн. - штрафу;

- 1720,50грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 17.05.13

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - відповідачу - рек. з пов. про вруч.