Рішення № 31266162, 15.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6438/13 15.05.13

За позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго" доКомунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва про стягнення 456110,10 грн.СуддяСташків Р.Б.Представники: від позивача - Марковська В.В., представник за довіреністю; від відповідача -Уманська О.В., представник за довіреністю. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 456110,10 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір №1640420 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 18.10.2011 (далі - Договір) на виконання умов якого позивач поставив відповідачу теплову енергію, однак відповідач свої зобов'язання не виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим, за останнім станом на 01.03.2013 рахується заборгованість за використану теплову енергію в сумі 264385,72 грн.

У зв'язку з простроченням сплати боргу позивачем нараховані 3% річних у розмірі 11452,06 грн.

Ухвалою суду від 08.04.2013 було порушено провадження у справі №910/6438/13.

Позивачем подана заява про виправлення описки у визначенні суми основного боргу, оскільки при складанні позовної заяви позивачем було невірно зазначено суму основного боргу у розмірі 264385,72 грн., хоча згідно додатків та розрахунку, що долучені до позовної заяви основний борг складає 444658,04 грн. Вказана заява прийнята судом до розгляду з врахуванням того, що судовий збір позивачем був сплачений виходячи з суми основного боргу в розмірі 444658,04 грн.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на те, що споживачами наданих послуг є мешканці району, які несвоєчасно проводять оплату, яка крім іншого шляхом розщеплення зараховується на транзитні рахунки житлово-експлуатаційних організацій та підприємств -постачальників. У зв'язку з тим, що значна кількість населення не в повному обсязі сплачує плату за надані послуги, а деякі взагалі не платять, то відповідно і на розрахунковий рахунок позивача через ГІОЦ кошти надходять у меншому розмірі. Борг який позивач рахує за відповідачем фактично є заборгованість населення Деснянського району м. Києва перед АЕК «Київенерго» у зв'язку із чим відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 22.04.2013 було оголошено перерву до 15.05.2013.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18.10.2011 між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (далі - позивач) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва (далі - відповідач) укладено Договір №1640420 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір).

Відповідно до пункту 2.2.1 Договору позивач зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із «Споживачем» (Додатки 3,4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими «Споживачем» величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку №1.

Відповідно до пункту 2.3.1 Договору відповідач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожним параметрам в обсягах, які визначені у Додатку №1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у Додатку№2.

Додатком №1 до Договору визначено обсяги постачання теплової енергії.

Згідно з пунктом 9 Додатку 2 до Договору відповідач щомісячно з 12 по 15 число отримує оформлену Постачальником рахунок-фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; акт приймання-передавання товарної продукції; облікову карту фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, який оформлює і повертає один примірник «Постачальнику» протягом двох днів з моменту їх одержання.

Відповідно до пункту 10 Додатку №2 до Договору відповідач забезпечує:

- не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на розрахунковий рахунок «Постачальника» або транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

- до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок «Постачальника» згідно з його розрахунком.

Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється відповідно до звертання-доручення про укладення Договору, по приладах обліку за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, а з 01.01.2011 - постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.10.2011 до 01.03.2013 у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка відповідно до заяви про виправлення описки станом на 01.03.2013 становила 444658,04 грн., що підтверджується відомостями обліку споживання теплової енергії, обліковими картами (табуляграмами) та розрахунком основного боргу за спожиту відповідачем теплову енергію.

Вказаними доказами стверджується, а відповідачем не заперечується факт постачання позивачем відповідачу протягом жовтня 2011 - березня 2013 років теплової енергії у гарячій воді.

Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 ГК України.

Відповідно до частини 1 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до пункту 2 статті 32 закону України "Про житлово-комунальні послуги" розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Частинами 6, 7 статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Твердження відповідача про те, що кількість населення не в повному обсязі сплачує плату за надані послуги, а деякі взагалі не платять, відповідно і на розрахунковий рахунок позивача через ГІОЦ кошти надходять у меншому розмірі, а борг який позивач рахує за відповідачем фактично є заборгованість населення Деснянського району м. Києва перед АЕК «Київенерго» не є підставою для відмови у позові, оскільки за договором №1640420 від 18.10.20111 зобов'язаною стороною є відповідач, а не ГІОЦ, споживачі чи орендарі.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у сумі 444658,04 нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 11452,06 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача за період з листопада 2011 року до лютого 2013 року в сумі 11452,06 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва (02217, м. Київ, вул. Закревського, буд. 15, ідентифікаційний код 31776030) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305 на поточний рахунок №26000306201 у ГУ по м. Києву та Київській обл. ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, Одержувач - ПАТ «Київенерго») 444658 (чотириста сорок чотири тисячі шістсот п'ятдесят вісім) грн. 04 коп. основного боргу, 11452 (одинадцять тисяч чотириста п'ятдесят дві) грн. 06 коп. 3% річних, 9122 (дев'ять тисяч сто двадцять дві) грн. 20 коп. судового збору.

3. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.05.2013

Суддя Р.Б. Сташків