Рішення № 31266172, 13.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1271/13 13.05.13

За позовом Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у м. Києві

до Відкритого акціонерного товариства "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління" ХК "Київміськбуд"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Київська міська рада

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві

про стягнення 11120,32 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від прокуратури: Коряжміна Г.М., довіреність №52-154 вих-13 від 07.02.2013;

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: не з'явилися;

від третьої особи-1: Ходорич О.М., довіреність №225-КР-599 від 13.05.2013;

Мороз Н.М., довіреність №225-КР-560 від 20.04.2013;

від третьої особи-2: не з'явилися.

Суть спору: Київський прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в особі Державної екологічної інспекції у місті Києві звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління» ХК «Київміськбуд» про стягнення 11120,32 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Відкритим акціонерним товариством «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління» ХК «Київміськбуд», державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища м. Києва Царинним О.В. встановлено здійснення забору води без отримання дозволу на спеціальне водокористування з свердловини, що є порушенням ст. ст. 44, 49, 110 Водного кодексу України та спричинило державі шкоду в сумі 11120,32 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.01.2013 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 18.03.2013 справу № 910/1271/13 передано на розгляд судді Босому В.П. у зв'язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.03.2013, на підставі ст. 86 ГПК України, справу № 910/1271/13 прийнято до провадження суддею Босим В.П. та призначено до розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 21.03.2013 справу № 910/1271/13 передано судді Васильченко Т.В., у зв'язку із виходом судді Васильченко Т.В. з лікарняного.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.03.2013, на підставі ст. 86 ГПК України, справу № 910/1271/13 прийнято до провадження суддею Васильченко Т.В. та призначено до розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.04.2013 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Київську міську раду та Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві і відкладено розгляд справи на 13.05.2013.

17.04.13 прокуратура через відділ діловодства суду подала пояснення по справі в яких просить стягнути із Відкритого акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління» ХК «Київміськбуд» збитки, завдані державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в сумі 11120,32 грн. на користь Державного бюджету України та міського бюджету міста Києва.

25.04.2013 через відділ діловодства суду надійшли пояснення Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в якому зазначено про порядок розподілу коштів, які стягуються в доход бюджетів за порушення вимог природоохоронного законодавства.

В судовому засіданні 13.05.2013 представники прокуратури та третьої особи-1 підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Представники позивача, відповідача та третьої особи-2 в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, про що свідчать зворотні поштові повідомлення про вручення поштового відправлення з відмітками про отримання.

Згідно п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що позивач, відповідач та третя особа -2 в процесі розгляду справи не скористалися правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, наявні в матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників позивача, відповідача та третьої особи-2 не перешкоджає вирішенню справи по суті.

В судовому засіданні 13.05.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, які приймали участь під час розгляду справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В:

31.05.2012 відповідно до ст. 16, 19 Конституції України, ст.ст. 15, 20, 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 4,5,6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Положення «Про Державну екологічну інспекцію у місті Києві, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України № 136 від 12.12.2011 та згідно наказу Державної екологічної інспекції у м. Києві № 737 від 23.05.2012, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища м. Києва Царинним О.В., в присутності керівника підприємства, проведена позапланова перевірка дотримання Відкритим акціонерним товариством «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління» ХК «Київміськбуд» вимог природоохоронного законодавства в частині використання свердловини.

За результатами зазначеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №05/671а від 31.05.2012, яким встановлено, що у період з 28 грудня 2011 року по 24 травня 2012 року ВАТ «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління» ХК «Київміськбуд» здійснювало забір води зі свердловини без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням статтей 44,49, 110 Водного кодексу України.

Зазначений акт підписаний керівником ВАТ «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління» ХК «Київміськбуд» Дещенком В.Ф. без зауважень та заперечень.

На підставі акта працівниками позивача 31.05.2012 складено протокол про адміністративне правопорушення №000456 та 31.05.2012 винесено постанову про накладення на керівника відповідача Дещенка Володимира Федоровича адміністративного стягнення у розмірі 136,00 грн.

01.06.2012 за результатами перевірки винесено припис №05/303, яким відповідача зобов'язано в термін до 01.07.2012 оформити дозвіл на спеціальне водокористування та здійснено розрахунок збитків на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 в редакції від 30.06.2011, який складає 11120,32 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, акт перевірки від 31.05.2012, протокол про адміністративне правопорушення від 31.05.2012 та постанова про накладення адміністративного стягнення від 31.05.2012 є чинними, ніким не оскаржені і не скасовані.

З огляду на викладене, оскільки відповідачем допустив порушення вимог природоохоронного законодавства, чим завдав державі шкоди, заявник звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 4 ст. 148 ГК України, правовий режим використання окремих видів природних ресурсів (вод) встановлюється законами.

Частина 1 статті 149 ГК України передбачає, що суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Статтею 1 ВК України передбачено, що використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Забір води - це вилучення води з водного об'єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них.

Згідно зі ст. 46 ВК України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Частина 1 ст. 48 ВК України закріплює поняття «спеціального водокористування», що є забором води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використанням води та скиданням забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб (ч. 2 ст. 48 ВК України).

Статтею 49 Водного кодексу України, в редакції чинній на момент проведення переірки, передбачено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних.

Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України.

У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.

Спеціальне водокористування є платним. Забір за спеціальне водокористування справляється з метою стимулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

Здійснення спеціального водокористування лише за наявності дозволу віднесено законодавством до обов'язків водокористувачів (п.9 ч.1 ст. 44 ВК України).

Крім того, в статті 21 Кодексу України про надра додатково закріплено, що надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров'я України на місцях.

Отже, як вбачається з вищевикладеного, за відповідачем закріплений обов'язок здійснення забору води з свердловини лише на підставі дозволу.

Проте, відповідач в порушення наведених норм, у період з 28.12.2011 по 24.05.2012 здійснив забір підземних вод без дозволу на спеціальне водокористування в обсязі 248 м куб., що підтверджене актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 31.05.2012 та не спростовано відповідачем під час розгляду справи.

Тоді як, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування (ст. 110 ВК України).

Стаття 111 ВК України передбачає, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

При цьому, норми ВК України, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» оперують поняттям «винної особи», що цілком відповідає положенням Цивільного та Господарського кодексів України, які визначають поняття та порядок відшкодування збитків.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тобто, за змістом даної правової норми, підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними та наявність вини особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої статтею 1166 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пунктів 5, 6 Рекомендацій Президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди» підстави відповідальності за заподіяння шкоди, передбачені статтями 1166 та 1187 Цивільного кодексу України, застосовують і при вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Факт використання відповідачем водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування в період з 28.12.2011 по 24.05.2012 підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №05/671а від 31.05.2012, який є джерелом доказової інформації.

З огляду на вищенаведене, враховуючи що факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства у вигляді забору води із свердловини без дозволу на спеціальне водокористування підтверджується матеріалами справи і відповідачем у встановленому порядку не спростований, суд дійшов висновку, що відповідач, як винна особа, повинен відшкодувати завдані державі збитки внаслідок порушення водного законодавства в повному обсязі.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів , визначений у Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 в редакції від 30.06.2011 чинній на час виникнення спірних правовідносин (надалі - Методика).

З аналізу пункту 1.2 Методики (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) вбачається, що вказана Методика встановлює порядок визначення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, що призвели як до забруднення водних об'єктів, забруднення поверхневих та підземних вод, так і внаслідок порушень законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, забором, використання води та скидом забруднюючих речовин з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

Тобто, вказана норма встановлює самостійні та окремі підстави для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушень законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, зокрема, внаслідок самовільного використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування.

Так, відповідно до п. 9.1. наведеної вище Методики, розрахунок розміру збитків, внаслідок самовільного використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, здійснюється за формулою:

З сам = 100 х W х Тар,

де W - об'єм води, що використана самовільно без дозволу на спеціальне водокористування або з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, куб.м;

Тар - розмір, грн./100 куб.м., аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення.

При цьому, фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою (п. 9.2 Методики).

З матеріалів справи вбачається, що фактичний об'єм води, що був використаний самовільно без дозвільних документів у період з 28.12.2011 по 24.05.2012 становить 248 м. куб. та встановлений на підставі довідки Відкритого акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління» ХК «Київміськбуд» № 2905 від 29.05.2012., підписаної керівником та завіреної печаткою підприємства, яка знаходиться в матеріалах справи.

Ставка збору за спеціальне використання води, встановлена статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення складає 44,84 грн. за куб.м.

З урахуванням зазначеного, розрахунок збитків проводиться наступним чином:

3 сам = 100 хW хTap = 100 х 248 м куб. х 0,4484 грн. = 11120,32 грн.

Таким чином, позовні вимоги розраховані вірно та у відповідності з законодавством, яке регулює спірні правовідносини.

Згідно ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", заподіяна шкода підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 66 Конституції України, ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» кожен хто заподіяв шкоду навколишньому природному середовищу, повинен відшкодувати шкоду у повному обсязі.

Відтак, оскільки відповідач добровільно не сплатив розраховану майнову шкоду в розмірі 11120,32 грн., суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.42 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" в Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів.

За приписами п."г" ч.4, ч.6 ст. 47 вказаного нормативно-правового акту державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством. Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватись тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення.

Статтею 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2013 рік у частині доходів є надходження, визначені частиною третьою статті 29 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України, джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Згідно п. 7 ч. 2. ст. 69 Бюджетного кодексу України, до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Київський прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері у своїх поясненнях, які надійшли до господарського суду м. Києва 17.04.2013, просив суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління» ХК «Київміськбуд» суму збитків у розмірі 11120,32 грн., заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства на користь Державного бюджету України та міського бюджету міста Києва.

Отже, враховуючи наведені вище норми чинного законодавства, з відповідача підлягає стягненню завдана ним шкода навколишньому природному середовищу до Державного бюджету України та міського бюджету міста Києва у розмірі 11120,32 грн.

Дані висновки узгоджуються з позицією Вищого господарського суду, викладеною у постанові від 04.04.2012 р. у справі № 35/5005/13150/2011 та інших.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням на відповідача судового збору згідно зі ст. 49 ГПК України, який підлягає стягненню в доход державного бюджету України, оскільки заявник звільнений від його сплати.

Керуючись ст. ст. 43, 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління» ХК «Київміськбуд» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії,2, ідентифікаційний код 04012922) на користь Державного бюджету України та міського бюджету міста Києва суму збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства у розмірі 11120 (одинадцять тисяч сто двадцять ) грн. 32 коп., видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління» ХК «Київміськбуд» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії,2, ідентифікаційний код 04012922) в доход Державного бюджету України 1720 (одна тисяча сімсот двадцать) грн. 50 коп. судового збору, видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.05.2013.

Суддя Т.В.Васильченко