Ухвала суду № 31265256, 16.05.2013, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Ковальов В.М.

Доповідач - Околот Г.М.

Справа № 406/1167/13-ц

Провадження № 22ц/782/1289/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого судді - Околота Г.М.,

суддів - Гаврилюка В.К., Коротенка Є.В.,

при секретарі - Дьяковській О.Л. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Алчевського міського суду Луганської області від 26 лютого 2013 року

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Алчевського міського суду Луганської області від 26 лютого 2013 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволений. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість у розмірі 27162,04грн. та судові витрати у розмірі 271,62грн.

Не погодившись з даним рішенням суду відповідачка подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування скарги апелянт вказала, що судом взяті до уваги лише вимоги та доводи позивача, а її доводи суд визнав такими, що не заслуговують на увагу. Також апелянт зазначила, що судом не враховано її скрутне матеріальне становище, оскільки вона має на утриманні двох малолітніх доньок, не працює та ніяких доходів, крім соціальної допомоги, не має. Крім того в своїх доводах апелянт посилалась на те, що позивачем пропущений строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду - залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що оскільки представник позивачки не надав доказів про те, що вона зверталась до Банку про припинення дії договору, тому дія цього договору після 29.01.2008 року кожний наступний рік пролонговувалась, у зв'язку з чим строк позовної давності до даних правовідносин не застосовується. Крім того суд зазначив, що наявність фінансової кризи, погіршення матеріального та сімейного стану не являються підставою для відмови у позові, у зв'язку з чим вимоги ПАТ КБ „Приватбанк" задовольнив у повному обсязі, стягнувши з ОСОБА_2 на користь банка заборгованість за договором у сумі 27162,04грн.

Такий висновок суду є законним та обґрунтованим виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.

Згідно вимог ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Приписами ст.1050 ЦК України встановлено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що 29.01.2007 року між банком та відповідачем був укладений кредитний договір на суму 4600грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.7-11).

При оформленні кредитної картки позичальник був ознайомлений і погодився з Умовами і Правилами надання банківських послуг, тарифами банку, що підтверджується його підписом на заяві про видачу кредиту (а.с.7).

У заяві про відкриття банківського рахунку і отримання кредитної картки ОСОБА_2 зазначила про свою згоду з тим, що вказана заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг складають договір, укладений між нею та банком.

Умовами і правилами надання банківських послуг встановлено, що нарахування процентів по вкладу починається з першого робочого дня, наступного за днем надходження грошових коштів на вклад; у випадку, якщо по закінченню строку вкладу клієнт не заявить банку про відмову від продовження строку вкладу, вклад автоматично вважається продовженим ще на один строк (п.п. 3.12; 3.13). Умовами та правилами передбачений також обов'язок клієнта погашати заборгованість за кредитом, процентів за його використання, оплачувати комісії (п. 6.5).

Умовами і правилами надання банківських послуг передбачено крім встановленого кредитного ліміту на картку кредит у вигляді відновлювальної і не відновлювальної лінії. Погашення кредиту здійснюється шляхом поповнення рахунку готівкою або у безготівковому порядку. При порушенні строків платежів позичальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 500 грн. і 5% від суми позову (п. 8.6 Умов і правил).

На порушення умов договору позичальник взяті на себе зобов'язання не виконував, передбачені умовами договору платежі вносив несвоєчасно, у зв'язку з чим станом на 31.12.2012 року утворилася заборгованість, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 8776,42грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 12842,32грн.; заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 3773,68грн.; штрафу (фіксована частина) у розмірі 500грн.; штрафу (процентна частина) у розмірі 1269,62грн.

У зв'язку з чим зазначена сума заборгованості відповідно до вимог ст.ст. 625, 1054 ЦК України стягнута судом першої інстанції з боржника на вимогу кредитора.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він є законним, обґрунтованим та підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами. В рішенні суду ці докази наведені і відповідно до вимог ст.212 ЦПК України їм дана належна правова оцінка.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції перевірив всі доводи та заперечення сторін та дав їм належну правову оцінку.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що розглядаючи позовні вимоги, суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, правильно встановив правовідносини, які склались між ними, надав їм належну оцінку, і дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог ПАТ КБ „Приватбанк".

Висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки ґрунтуються вони на обставинах, які встановлені в судовому засіданні, наданих сторонами доказах, у відповідності з нормами матеріального і процесуального законодавства, рішення суду відповідає вимогам ст.ст.213, 214 ЦПК України, підстав для його скасування немає, тому відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Доводи апеляційної скарги є таким ж самими як заперечення ОСОБА_2 проти позову, яким судом дана належна правова оцінка, інших доводів апелянтом не наведено.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи і не містять передбачених законом підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення суду.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 325 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Алчевського міського суду Луганської області від 26 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: