Ухвала суду № 31259800, 13.05.2013, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/5488/13-к

Номер провадження 11-сс/786/147/2013

Головуючий у 1-й інстанції Бугрій В.М.

Доповідач ап. інст. Бурда К. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2013 року Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавськобласті у складі:

Головуючого - судді Бурди К.І.,

суддів: Корсун О.М., Мілаша С.П.

при секретарі Котенко А.О.

за участю прокурора Ковінька Д.В.

захисника ОСОБА_2

підозрюваного ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами захисників адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 30 квітня 2013 року.

Цією ухвалою щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с-ща Котельва Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, громадянина України, раніше несудимого, з вищою освітою, розлученого, працював начальником Котелевського РВ ГУМВС України в Полтавській області,

задоволено клопотання старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та процесуального керівництва прокуратури Полтавської області про застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту на строк 60 днів з 26 квітня 2013 року по 26 червня 2013 року.

Одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_3 обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначено у межах 400 мінімальних заробітних плат в сумі 458 800 грн., у національній грошовій одиниці - гривні.

У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_3 покладено ряд обов'язків.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В задоволенні клопотання ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу - відмовлено.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно ухвали, 26 квітня 2013 року старший прокурор відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та процесуального керівництва прокуратури Полтавської області звернувся до суду із поданням про застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту відносно підозрюваного ОСОБА_3 посилаючись на те, що останній повторно, у складі організованої ним злочиної групи з числа громадян: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, та за попередньою змовою із ОСОБА_9 і ОСОБА_10, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, 17 січня 2010 року та в ніч з 9 на 10 лютого 2010 року вчинив привласення і розтрату нафтової сировини, що належить ГПУ „Полтавагазвидобування" і яка була ввірена ОСОБА_9 та перебувала у його віданні, у загальній кількості 26,449 м3 на суму 58 716,78 грн., що складає 135 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на час вчинення злочину.

ОСОБА_3 був затриманий 01.06.2010 року слідчим СВ УСБУ в Полтавській області згідно ст. 115 КПК України (редакції 1960 року) за підозрою у вчинені злочину передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України. 10.06.2010 Октябрським районним судом м. Полтави щодо нього обрано запобіжний захід - взяття під варту строком на 2 місяці.

28 липня 2010 року Октябрським районним судом м. Полтави щодо ОСОБА_3 продовжено строк тримання під вартою до 3-х місяців.

Вироком Чутівського районного суду Полтавської області від 28.09.2011 ОСОБА_3 було визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2.ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, та призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

Вироком Апеляційного суду Полтавської області від 28.05.2012 вирок Чутівського районного суду Полтавської області від 28.09.2011 було скасовано, ОСОБА_3 було визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2. ст. 15, ч. 5 ст. 185 КК України, та призначено покарання у вигляді 7 років позбавлення волі.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.12.2012 вирок Апеляційного суду Полтавської області від 28.05.2010 був скасований, а справа була направлена на новий апеляційний розгляд.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 05.03.2013 кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повернута прокурору Полтавської області для організації проведення додаткового розслідування. Даною ухвалою запобіжний захід щодо ОСОБА_3 залишено попередній - тримання під вартою, тобто, на даний час він перебуває під вартою у Полтавському слідчому ізоляторі.

Відомості про зазначене кримінальне правопорушення 24.04.2013 слідчим в ОВС слідчого відділу слідчого управління прокуратури Полтавської області внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013180000000070.

26.04.2013 ОСОБА_3 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Згідно подання вина ОСОБА_3 у вчиненні даного злочину підтверджується, зокрема, показаннями ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6, наданими 28.05.2010 під час допиту в якості обвинувачених. Окрім того, факт організації ОСОБА_3 вчинення вказаного злочину підтверджується протоколами оглядів матеріалів проведення оперативно-технічних заходів від 10.04.2010 та 25.05.2010, відповідно до яких ОСОБА_3 в ході телефонних розмов з обвинуваченими у справі надавав чіткі вказівки останнім щодо часу, місця та способу вчинення даного кримінально карного діяння.

Приймаючи дане рішення слідчий суддя вказав, що у ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст.183, 184 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Враховуючи поряд з іншими обставинами тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_3, вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, а також враховуючи, що існує реальний ризик вчинення іншого кримінального правопорушення і можливості підозрюваного переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, крім цього йому відомі особи, підозрювані у вчиненні разом з ним кримінальних правопорушень, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3

Окрім цього, слідчий суддя вважав за необхідне застосувати щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави.

Враховавши, що в клопотанні підсудного ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу не зазначені нові обставини, які не розглядались суддею раніше, слідчий суддя визнав за необхідне в задоволенні такого клопотання відмовити.

.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання відмовити та визначити розмір застави у розмірі суми цивільного позову 3000 грн., оскільки в клопотанні не доведена необхідність тримання ОСОБА_3 під вартою, слідчий суддя не дав належної оцінки показанням свідка ОСОБА_8, а також сімейному та матеріальному становищу підозрюваного ОСОБА_3

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_11 також просить ухвалу слідчого судді скасувати, заявлене клопотання відхилити, посилаючись на аналогічні доводи, викладені в апеляції іншого адвоката. Окрім того зазначив, що судом неправильно обрахований строк тримання під вартою, необгрунтовано розглянуте клопотання ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу в одному провадженні з клопотанням прокурора.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, адвоката ОСОБА_2, який підтримав заявлені апеляційні скарги, підозрюваного ОСОБА_11 на підтримку апеляцій своїх захисників, промову прокурора про залишення апеляцій без задоволення, а ухвали слідчого судді без зміни, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів апеляційного суду вважає, що вони підлягають до часткового задоволення.

Згідно ст.177 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, передбачені частиною першої цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбаченим цим Кодексом.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, у ОСОБА_3 є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання до 12 років позбавлення волі, а також наявність ризиків, передбачених законом, оскільки ОСОБА_3, який був керівником правоохоронного органу, може впливати на хід досудового розслідування та перешкоджати встановленню істини по справі.

Так, із матеріалів клопотання вбачається, що раніше обвинувачений по даній справі ОСОБА_8, який давав визнавальні показання, неодноразово чув від ОСОБА_3 погрози. Такі показання підтвердила і його дружина ОСОБА_12.(а.с.34-39). Той факт, що ОСОБА_8 при розгляді даного клопотання слідчим суддею змінив свої показання, може також свідчити про наявність вказаних вище ризиків та про наявність фізичного та прихологічного тиску ОСОБА_3 як на свідків, так і на інших підозрюваних.

Сам підозрюваний, як вбачається з матеріалів клопотання, дає показання, які не знаходять свого підтвердження матеріалами кримінального провадження, відмовляється від дачі показань, а тому ОСОБА_3 при застосуванні більш м'якого запобіжного заходу, може зустрічатись з вказаними вище особами, узгодити з ними захисну позицію, ухилитись від слідстава та суду.

ОСОБА_3 розлучений, на утриманні неповнолітніх дітей немає. Ті обставини, що у ОСОБА_3 в 2012 році помер батько, не можуть суттєво впливати на вирішення питання про обрання виду запобіжного засобу.

В зв'язку з наведеним слідчий суддя в своїй ухвалі навів обгрунтовані причини незастосування до підозрюваного інших більш м'яких запобіжних заходів.

Тому доводи апеляційних скарг захисників про не астосування до ОСОБА_3 вказаного запобіжного заходу, в зв'язку з врахуванням відповідних обставин по справі, не можуть бути прийняті до уваги за нявності викладених вище ризиків та обгрунтованої підозри.

Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя у відповідності з вимогами ч.3 ст.183 КПК України правильно визначив розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Що стосується строку тримання під вартою, то обираючи його тривалість 60 днів, слідчий суддя помилково зазначив, що починаючи з 26 квітня 2013 року кінцем строку слід вважати 26 червня 2013 року, перевищивши обраний строк на 2 дні, про що необхідно внести в ухвалу слідчого судді зміни.

Керуючись ст.ст. 194, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

У Х В А Л И Л А :

апеляційні скарги захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 частково задовольнити.

Ухвалу слідчого судді змінити. Вважати, що строк тримання під вартою ОСОБА_3 закінчується 24 червня 2013 року включно.

В іншій частині ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 30 квітня 2013 року щодо підозрюваного ОСОБА_3 залишити без зміни.

С У Д Д І :

Бурда К.І. Мілаш С.П. Корсун О.М.