Рішення № 31259035, 14.05.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 травня 2013 р.

Справа № 902/478/13

Провадження № 4/902/8/13

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя В. Білоус

Секретар судового засідання Д.Нестеров

за участю представників:

позивача: Горобець Д.Г., згідно довіреності № 587/12 від 05.11.2012 р.;

відповідача: Коробков В.І., згідно наказу № 16 від 14.09.2011 р.

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1114

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції (вул. 50- річчя Перемоги, 35, м. Вінниця, 21001) до: Державного підприємства Міністерства оборони України "Вінницьке інженерно - будівельне управління" (вул. Червоноармійська, 17, м. Вінниця, 21009) про стягнення 222 939, 02 грн., з яких: 200 689, 22 грн. - боргу зі сплати відсотків за користування кредитом з 19.11.2009 р. по 28.09.2011 р. та 22 249, 80 грн. - пені за прострочення оплати відсотків за кредитним договором № 015/03-11/3 від 15.02.2008р., -

ВСТАНОВИВ :

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні зазначив, що відповідач визнає позовні вимоги позивача про стягнення 222 939, 02 грн. за кредитним договором № 015/03-11/3 від 15.02.2008р.

Представник позивача подав в судовому засіданні заяву від 14.05.2013 р., в якій зазначив, що підтримує позовні вимоги щодо 200 689, 22 грн. - боргу зі сплати відсотків за користування кредитом з 19.11.2009 р. по 28.09.2011 р. та 22 249, 80 грн. - пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту.

Вказана заява судом прийнята до розгляду, як така, що не суперечить матеріалам справи і чинному законодавству.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги щодо стягнення 200 689, 22 грн. - боргу зі сплати відсотків за користування кредитом з 19.11.2009 р. по 28.09.2011 р. та 22 249, 80 грн. - пені за прострочення оплати відсотків за кредитним договором № 015/03-11/3 від 15.02.2008р.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, повно, всебічно, об'єктивно і в сукупності дослідивши надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд прийшов до висновку, що позовні вимоги, на підставі ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 1054 ЦК України підлягають задоволенню в сумі 222 939, 02 грн., з яких: 200 689, 22 грн. - боргу зі сплати відсотків за користування кредитом з 19.11.2009 р. по 28.09.2011 р. та 22 249, 80 грн. - пені за прострочення оплати відсотків за кредитним договором № 015/03-11/3 від 15.02.2008р.

До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

15 лютого 2008 року між позивачем - ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції, правонаступником усіх прав та обов'язків якого відповідно до п. 1.3. Статуту АТ "Райффайзен Банк Аваль" в новій редакції є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції (в договорі - Кредитор) і відповідачем - Державним підприємством Міністерства оборони "Вінницьке інженерно-будівельне управління" (в договорі - Позичальник) було укладено кредитний договір № 015/03-11/3, відповідно до якого банк відкрив позичальнику овердрафт з диференційованою відсотковою ставкою в сумі 600 000,00 гривень строком до 14.02.2009 року із сплатою 9,5-45 % річних та 0,99 % одноразової комісії.

Відповідно до п.2.8 кредитного договору сторони передбачили, що відсотки нараховуються за фактичне число календарних днів, протягом яких за відповідним поточним рахунком відповідача наявне дебетове сальдо (заборгованість за кредитом).

Згідно п.5.1. вищезазначеного кредитного договору, Відповідач взяв на себе зобов'язання забезпечити повернення одержаного кредиту в строк до 14 лютого 2009р. та сплачувати відсотки за кредит щомісячно платіжним дорученням не пізніше останнього робочого дня кожного місяця.

Відповідно до п.9.1 кредитного договору за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом позичальник сплачує банку пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочки.

У зв'язку з невиконанням умов кредитного договору Банк звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення боргу.

19 листопада 2009 р. Господарським судом ухвалено рішення про стягнення боргу з відповідача в сумі 595 393,82 гривень основного боргу по кредиту, 237 049,75 гривень відсоткам за користування кредитом за період з 30.09.2009р. по 18.11.2009р., 77 659,50 гривень пені за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 9 101,00 гривень державного мита та 236,00 гривень витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

Погашення боргу в сумі 595 393,82 гривень по основній сумі кредиту стверджується банківською випискою по особовому рахунку.

Відповідно до ч. 2 статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Позивачем відповідачеві нараховано відсотків за користування кредитом з 19.11.2009 р. по 28.09.2011 р. в сумі 243 639, 47 грн. Відповідачем погашено відсотків за користування кредитом лише в сумі 42 950, 25 грн., що стверджується виписками руху коштів по рахунках.

Окрім того, відповідачеві позивачем нараховано суму пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом в сумі 22 249, 80 грн., яка залишилася не сплаченою відповідачем.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 222 939, 02 грн., з яких: 200 689, 22 грн. - боргу зі сплати відсотків за користування кредитом з 19.11.2009 р. по 28.09.2011 р. та 22 249, 80 грн. - пені за прострочення оплати відсотків за кредитним договором № 015/03-11/3 від 15.02.2008р. Вказане і стало причиною виникнення спору.

З огляду на предмет і характер зобов'язань взятих сторонами в договорі, між сторонами виникли правовідносини, які регулюються главою 71 „Позика. Кредит. Банківський вклад" ЦК України, і зокрема ст.1054 названого Кодексу.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 „Позика" вказаної глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. В ч.1 ст.1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суми позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Відповідно до ч. 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов"зок Позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частин позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Приписами ч. 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст.525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу. Одностороння відмов від виконання договору не допускається.

Як вбачається із приписів ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 цього Кодексу).

Отже, чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Згідно ст. 33, 43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість належними доказами вимог позивача про стягнення 222 939, 02 грн., з яких: 200 689, 22 грн. - боргу зі сплати відсотків за користування кредитом з 19.11.2009 р. по 28.09.2011 р. та 22 249, 80 грн. - пені за прострочення оплати відсотків за кредитним договором № 015/03-11/3 від 15.02.2008р.

В зв'язку із доведенням спору до розгляду в суді внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати на судовий збір в сумі 4458, 78 грн., згідно ст.49 ГПК України, підлягають віднесенню на відповідача.

Керуючись викладеним, ст.4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 35, 43, 49, 75, 82 - 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити. Судові витрати на судовий збір в сумі 4458, 78 грн. покласти на відповідача.

2. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України "Вінницьке інженерно - будівельне управління", код ЄДРПОУ 24967623 (вул. Червоноармійська, 17, м. Вінниця, 21009) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції, код ЄДРПОУ 20097421 (вул. 50- річчя Перемоги, 35, м. Вінниця, 21001) 200 689, 22 грн. - боргу зі сплати відсотків за користування кредитом з 19.11.2009 р. по 28.09.2011 р. та 22 249, 80 грн. - пені за прострочення оплати відсотків, 4458, 78 грн. - для відшкодування судових витрат на судовий збір. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 14.05.2013 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 20.05.2013 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи