Ухвала суду № 31253148, 14.05.2013, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 22ц/782/987/13

Провадження № 22ц/782/987/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року, травня місяця, 14-го дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі: головуючого судді - Яреська А.В., суддів: Маляренко І.Б., Борисова Є.А., при секретарі: Веселові С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Апеляційного суду Луганської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 04 лютого 2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановила:

У листопаді 2012 року позивач ПАТ „Дельта Банк" звернувся до суду із позовом, у якому просив суд стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору на загальну суму 5066,06 грн. та судовий збір у сумі 214,60 грн.

Рішенням Ровеньківського міського суду Луганської області від 04 лютого 2013 року позовні вимоги задоволені. Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь АТ „Дельта Банк" (р/р № 26257902281639, МФО 380236, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020) заборгованість по кредитному договору на загальну суму 5066, 06 грн. (п'ять тисяч шістдесят шість гривень 06 копійок) та судовий збір у розмірі 214, 60 грн.

Із рішенням не погодилась ОСОБА_1 та надала суду апеляційну скаргу на рішення, у якій послалась на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, і просила суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване нею рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Вислухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Статтею 213 ЦПК встановлено те, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно із законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що 13.03.2008 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 004-12075-130308 від 13.03.2008 року (а.с.6-7), станом на 17.08.2012 року за відповідачем утворилась заборгованість на загальну суму 5066, 06 грн., яка склалась з тіла кредиту1698, 65 грн., прострочене тіло кредиту 0,00 грн., заборгованість за відсотками 1538, 97 грн., заборгованість за комісіями 1828, 44 грн., пеня 250 грн. (а.с.5), що позивач э правонаступником кредитодавця за спірними правовідносинами та що відповідачкою,я ку позичальником було порушено свої зобовязання.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції у рішенні, адже до них він дійшов із належним дотриманням норм матеріального та процесуального права, рішення суду є аргументованим, у ньому суд надав оцінку усім позовним вимогам, суд вірно встановив правовідносини, що регулюють вирішення спірних питань, не допустив порушення правил оцінки доказів, ухвалив рішення без таких порушень норм матеріального чи процесуального права, що давали б підстави для скасування чи зміни рішення суду. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують - посилання апелянта на те, що банк з 2009 року порушив свої зобов'язання щомісяця до 5 числа надавати держателю виписку про рух коштів на рахунку за звітний період - і відповідач не отримувала виписок з банку про необхідність сплатити борг - не дають підстав для висновків щодо відсутності заборгованості та не позбавляють відповідачку обовязку щодо виконання своїх зобов'язань по сплаті. Крім того, як вбачається зі змісту укладеного між сторонами договору, а саме його п.п. 3.12 -3.13 передбачається формування виписок саме банком (а.с. 6-7), а конкретний спосіб їх отримання визначається держателем кредиту, що повинен був визначити при укладенні анкети форму отримання виписки за своїм бажанням - чи то електронною поштою, чи то поштою по Україні, чи особисто у приміщенні банку, але як вбачається з анкети позивачальника ОСОБА_1 конкретний спосіб отримання виписок у анкеті не визначила, особисто за отриманням виписок до банку щодо стану свого рахунку чи навяності-відсутності заборгованості не зверталась (а.с. 9), надані банком розрахунки відповідачкою не є спростовані, нею не надано доводів чи міркувань щодо невірного обрахунку чи обчислення суми заборгованості ні до усду першої інстанції ні до апеляційного суду. Відповідно до п. 5.2. кредитного договору діє він до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. Та обставина, що позивачем у справі є правонаступник банківської установи, що надавала кредит не дає підстав для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог - про що просить апелянт у апеляції.

Частиною 1 ст. 303 ЦПК України є передбаченим, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303-304, 307, 308, 314-315 ЦПК колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 04 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення, може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з оголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий __ Судді ______