Рішення № 31249587, 17.05.2013, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :

Головуючого судді : Гордійчук С.О.

суддів : Рожина Ю.М., Шимківа С.С.

секретар судового засідання : Приходько Л.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку ''ПриватБанк'' на рішення Здолбунівського районного суду від 18 березня 2013 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку ''ПриватБанк'' до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів

в с т а н о в и л а :

Рішенням Здолбунівського районного суду від 18 березня 2013 року позов ПАТ КБ ''ПриватБанк'' до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ ''ПриватБанк'' заборгованість по кредитному договору № 0612/135 від 27 грудня 2006 року в сумі 103 550,18 доларів США, що еквівалентно 827 365 грн. 94 коп., що складається з заборгованості за кредитом - 55 744,84 доларів США, що еквівалентно 445 401 грн. 27 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом - 46 805, 35 доларів США, що еквівалентно 373974 грн. 67 коп., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 1 000 доларів США, що еквівалентно 7 990 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ ''ПриватБанк'' 3 219 грн. судового збору, який був сплачений при подачі позову.

В решті позовних вимог відмовлено.

В поданій апеляційній скарзі позивач вказує на незаконність рішення суду в частині стягнення пені в розмірі 1 000 доларів США, оскільки суд першої інстанції не врахував, обставини, які мають істотне значення та належні докази щодо можливості зменшення розміру пені відповідач не навів і такі в матеріалах справи відсутні. Відповідач, зокрема, не надав жодного доказу важкого майнового стану, тривалої хвороби та великих витрат на лікування.

_____________Провадження № 22-ц/787/864/2013 Головуючий суддя 1 інстанції: Шуляк А.С.

Суддя-доповідач : Гордійчук С.О.

Крім того, сума пені є співмірною та не перевищує суму основного зобов'язання, а тому підстави для застосування положень ч.3 ст. 551 ЦК України відсутні.

Просить рішення в частині стягнення пені в розмірі 1 000 доларів США змінити, задовольнивши в цій частині вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача пені у сумі 33 100,92 доларів США.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

В частині задоволення позовних вимог про стягнення в солідарному порядку з відповідачів на користь позивача заборгованості по кредиту, заборгованості по процентам за користування кредитом рішення суду першої інстанції не оскаржене, а тому, у відповідності до ч. 1 ст. 303 ЦПК України та роз'яснень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" апеляційним судом не перевіряється.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Так, відповідно до ст. 549 ЦК України, штраф, пеня - це є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторі у разі порушення боржником зобов'язання, тобто ця сума є неустойкою.

За правилами ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Як вбачається з матеріалів справи, розмір основного боргу становить 102 550,18 доларів США, що значно перебільшує розмір нарахованої банком пені - 33 100,92 доларів США.

Доводи боржника ОСОБА_1 про тяжкий матеріальний стан матеріалами справи не підтверджені, будь - які докази, які б давали суду підстави для зменшення розміру неустойки, відповідачами не надано.

Таким чином, у суду першої інстанції не було підстав для зменшення розміру нарахованої пені і застосуванню до даних правовідносин ч.3 ст. 551 ЦК України.

Згідно п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність у один рік.

Частиною 3 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Враховуючи, що представник ОСОБА_1 в судовому засіданні заявив про застосування судом позовної давності у відповідності до ч.3 ст. 267 ЦПК України, з відповідачів підлягає стягненню пеня в межах строків позовної давності у сумі 10 782,28 доларів США, що еквівалентно 86 150,42 грн.

Крім того, право на стягнення заборгованості за кредитним договором у позивача виникло з червня 2007 років, проте ПАТ КБ "ПриватБанк" протягом п"яти років не вживав заходів для її стягнення, чим сам сприяв штучному збільшенню суми заборгованості, зокрема пені.

Оскільки рішення суду в частині стягнення пені постановлене з порушенням норм матеріального права і висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, рішення суду в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення даної позовної вимоги.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, ст.ст. 258, 267, 549, 551 ЦК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку ''ПриватБанк'' задовольнити частково.

Рішення Здолбунівського районного суду від 18 березня 2013 року в частині стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку ''ПриватБанк'' пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором скасувати.

Позовну вимогу публічного акціонерного товариства комерційного банку ''ПриватБанк'' до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку ''ПриватБанк'' пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 10 782,28 доларів США, що еквівалентно 86 150 (вісімдесят шість тисяч сто п'ятдесят) грн. 42 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Головуючий :

Судді :