Рішення № 31233583, 17.05.2013, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі

суддів: Хилевича С.В., Малько О.С., Оніпко О.В.

секретар судового засідання Панас Б.В.

за участю представників: позивача - Бабінця І.А.; відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Рівненського міського суду від 21 грудня 2012 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Акціонерний банк „Укоопспілка" в особі Рівненської філії до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Рівненського міського суду від 21 грудня 2012 року зазначені вимоги Публічного акціонерного товариства „Акціонерний банк „Укоопспілка" в особі Рівненської філії (далі - Банк або ПАТ „Укоопспілка") задоволено: стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача 125 817, 57 гривень заборгованості за кредитом, 17 492, 68 гривень заборгованості за відсотками, 1 464, 64 гривень заборгованості за комісійною винагородою, 39 169, 46 гривень пені за прострочену заборгованість за кредитом, 4 038, 32 гривень пені за прострочені відсотки, 385, 42 гривень пені за прострочену комісійну винагороду, 144, 44 гривень штрафу за прострочені комісійні, а всього 188 512, 53 гривень.

Цим рішенням стягнуто з відповідача на користь ПАТ „Укоопспілка" 1 700 гривень понесеного судового збору і 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На рішення суду ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, де покликається на незастосування норми матеріального права, яка підлягала застосуванню.

На її обґрунтування зазначав про те, що ч. 3 ст. 551 ЦК України передбачає зменшення розміру пені в тому разі, коли він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Це положення закону судом не застосовувалося, хоча нараховану неустойку вважав значно завищеною, сам відповідач протягом місяця перебував на стаціонарному лікуванні, час від часу продовжує і далі лікуватися, дружина ніде не працює, має на утриманні неповнолітню дитину, двох престарілих батьків, один з яких тяжко хворіє.

З цих міркувань просить скасувати рішення Рівненського міського суду від 21 грудня 2012 року щодо стягнення пені та ухвалити нове, яким зменшити її розмір із 43 737, 64 гривень до 1 000 гривень.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи ПАТ „Укоопспілка", колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Стягуючи з відповідача на користь Банку суму заборгованості, суд першої інстанції виходив з недодержання ОСОБА_3 своїх договірних зобов'язань за кредитом, а тому і необхідності захисту порушеного суб'єктивного права кредитодавця через повернення позичальником на користь кредитодавця не лише суми кредиту, а і заборгованості за відсотками, за комісійною винагородою, пеню за прострочення заборгованості за кредитом, пеню за прострочення відсотків, пеню за прострочення комісійної винагороди та штраф за прострочення комісійних платежів.

Проте висновки про стягнення розміру пені за прострочену заборгованість за кредитом зроблені без урахування обставин, що мають значення для справи.

З матеріалів справи вбачається, що 16 жовтня 2007 року між сторонами укладено кредитний договір №215, за умовами якого Банк зобов'язався надати позичальнику, а останній зобов'язався прийняти 14 000 Євро, повернувши до 15 жовтня 2010 року зі сплатою 11, 5 процентів річних за користування кредитом. За користування кредитом понад передбачений термін ПАТ „Укоопспілка" вправі визначати додатково до відсоткової ставки відсоткову ставку в межах 5 % річних (а.с. 6-8).

Видача позивачем кредитних коштів та одержання їх ОСОБА_3 сторонами не заперечується.

Повернення кредитних коштів забезпечено заставою автомобіля марки Mitsubishi Outlander, 2004 року випуску, з об'ємом двигуна 2378 куб. см., номер шасі НОМЕР_2. реєстраційний номер НОМЕР_1, про що 24 жовтня 2007 року між ними укладено відповідний договір (а.с. 9-10, зв.).

Норми ч. 1 ст. 1054 ЦК України передбачають, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Спірні відносини виникли з приводу порушення ОСОБА_3 умов кредитного договору, внаслідок чого виникла кредитна заборгованість, з якої 125 817, 57 гривень склала заборгованість за тілом кредиту, 17 492, 68 гривень - заборгованість за відсотками, 1 464, 64 гривень - заборгованість за комісійною винагородою, 39 169, 46 гривень - пеня за прострочену заборгованість за кредитом, 4 038, 32 гривень - пеня за прострочені відсотки, 385, 42 гривень - пеня за прострочену комісійну винагороду, 144, 44 гривень - штраф за прострочені комісійні.

За змістом ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доводи апеляційної скарги зводяться до оскарження розміру неустойки (пені і штрафу), оскільки позичальник протягом тривалого часу хворіє, в зв'язку з чим проходить стаціонарні і амбулаторні лікування (а.с. 180, 181, 182), а також має на утриманні малолітню дитину (а.с. 183), непрацюючу дружину (а.с. 189-189, зв.) та престарілих батьків, один з яких тяжко хворий (а.с. 187, 188, зв.).

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України - розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Наведені відповідачем обставини на обґрунтування своєї скарги вказують про його систематичні грошові витрати з поважних причин. Тому з урахуванням вимог зазначеної норми закону розмір пені за прострочену заборгованість за тілом кредиту підлягає зменшенню з 39 169, 46 гривень до 20 000 гривень.

Заперечення Банку про те, що заява щодо зменшення розміру пені повинна бути заявлена у суді першої інстанції, спростовуються тим, що спершу розгляд справи провадився у заочному провадженні за відсутності відповідача, що позбавляло його права подати відповідну заяву. Згодом після скасування заочного рішення ОСОБА_3 безпосередньо в судові засідання не з'являвся, участь брали його представники. Тому ця вимога правомірно заявлена в апеляційній скарзі.

Мотивами для зміни рішення суду першої інстанції відповідно до п. п. 1 і 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до незастосування норми матеріального закону, яка підлягала застосуванню.

На підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, керуючись ст.ст. 307, 309, 313-314, 316, 324-325 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду від 21 грудня 2012 змінити, зменшивши розмір пені за прострочену заборгованість за кредитом з 39 169 (тридцять дев'ять тисяч сто шістдесят дев'ять) гривень 46 копійок до 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: