Постанова № 31241659, 16.05.2013, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 2-а/229/39/2013

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Панової Т.Л.

при секретарі Костіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення м. Дружківска Донецької області про визнання дій незаконними та стягнення разової компенсації як інваліду 3 групи,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача , в якому зазначає, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії. Згідно до наданого статусу та у відповідності до висновку МСЕК йому 12 червня 2012року встановлено 3 групу інвалідності, пов"язану з наслідками Чорнобильської катастрофи. У відповідності зі ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" йому передбачена одноразова компенсація як інваліду 3 групи в розмірі 30 мінімальних зарплат, встановлених на час виплати.

У зв"язку з цим у листопаді 2012року він звернувся з відповідною заявою до відповідача. Проте в цих виплатах було відмовлено на підставі постанови КМУ № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та замість суми передбаченої ст. 48 Закону України нарахували 189,60грн, про що повідомлено 27 листопада 2012року.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про державний бюджет України на 2012рік" від 22.12.11р розмір мінімальної зарплати з 01.07.2012 складав 1102грн.

Таким чином відповідач винен нарахувати та виплатити йому 33 060грн (1102х30).

При нарахуванні цих виплат відповідач користувався не законами, а лише підзаконними нормативно-правовими актами, і тому ця компенсація нараховувалася в набагато меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством. Просить визнати дії відповідача в частині відмови в перерахуванні компенсації як інваліду 3 групи незаконними. Стягнути з відповідача на його користь суму разової компенсації як інваліду 3 групи в розмірі 33 060грн.

В судове засідання позивач не з"явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чинм. Надав суду заяву, в якій просить позов розглянути без його участі. На позові наполягає.

Представник позивача в судове засідання не з"явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав заяву, в якій просить розглянути справу без участі представника позивача. В задоволені позову просить відмовити.

Суд прийняв рішення про розгляд справи у відсутності сторін.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до відповідача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 належить (віднесений) до першої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_2 с від 06.08.2012 року (а.с.3).

Згідно довідки МСЕК позивачу ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності з 12.06.2012 року безстроково. Інвалідність пов'язана з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.4-5)

Правовідносини за даним позовом регулюються Конституцією України, Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796).

Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, а також виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами.

Відповідно до ст. 113 Конституції України, Кабінет Міністрів України у своїй діяльності повинен керуватися виключно Конституцією, законами України, а також підзаконними актами, які прийняті згідно Конституції України.

Абзацом 4 частини 1 статті 48 Закону № 796 передбачено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується одноразова компенсація у розмірі 30 мінімальних заробітних плат, що склалась на момент встановлення інвалідності. У разі встановлення інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різниця.

З письмової відповіді відповідача вбачається, що нарахування одноразової компенсації як інваліду 3 групи в сумі 189,60 грн. позивачу було проведено у розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 р. «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Фактично виплачено позивачу 189,60грн 28 січня 2013року.

Ст. 8 Конституції України передбачає, що вона має найвищу юридичну силу, закони і інші нормативні акти повинні їй відповідати. Відповідно до Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної та органи місцевого самоврядування та посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1 ч. 3 ст. 2 та ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. № 836 всупереч Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якій встановив розмір одноразової компенсації як величину кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначену законом на час здійснення виплати, установлені конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі.

Між тим, з моменту прийняття вказаної постанови встановлені нею розміри компенсаційних виплат залишалися незмінними, у той час як розмір мінімальної заробітної плати неодноразово змінювався.

Вирішуючи дану справу адміністративний суд виходить з того, що згідно принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України (стаття 1, частина друга статті 3, частина друга статті 6, частина перша статті 8 Конституції України).

У відповідності до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Постанова Кабінету Міністрів України № 836 була прийнята до того моменту, як Кабінету Міністрів України було законодавцем надано право встановлювати розміри зазначених виплат. Після ж надання Кабінету Міністрів України права встановлювати розміри зазначених виплат, останній даним не скористався і постанов з цього питання прийнято не було.

Застосуванню підлягає Закон України № 796, як нормативно-правовий акт, який має вищу юридичну силу порівняно з постановою КМУ № 836.

Тому дії відповідача щодо відмови позивачу в перерахуванні разової компенсації як інваліду 3 групи є незаконними.

З урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виплати, а також тієї обставинни, що позитвач фактично отримав 189,60грн, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню одноразова компенсація як інваліду 3 групи в розмірі 32870,40грн з розрахунку (1102х30)- 189,60грн.

В решті позову необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 94 КАС України судові витрати відносяться за рахунок держави, оскільки сторони звільнені від їх сплати.

Керуючись ст. ст. 6,8, 9, 71, 86, 94,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст. 8 Конституції України, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-Х11суд -

В И Р І Ш И В:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці і соціального захисту населення м. Дружківка Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахуванні разової компенсації як інваліду 3 постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи незаконними.

Стягнути з Управління праці і соціального захисту населення м.Дружківка Донецької області (ЄДРПОУ 26010987) за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) недоплачену суму компенсації за шкоду заподіяну здоров'ю як інваліду 3 групи відповідно до статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у сумі 32870 (тридцять дві тисячі вісімсот сімдесят) гривень 40 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня її отримання. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи Донецьким апеляційним адміністративним судом.

Суддя: Т. Л. Панова