Постанова № 31237274, 17.05.2013, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

17.05.2013 справа № 2а/489/211/13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2013 року м.Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого суддіКоваленка І.В.при секретаріКоденко К.В.за участю:

позивача ОСОБА_3

представника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до УДАІ УМВС України у Миколаївській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення

в с т а н о в и в:

У квітні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Позивач вказав, що 26.03.2013 посадовою особою відповідача відносно нього винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 122 Кодексу про адміністративні правопорушення України (далі - КУпАП), а саме порушення пункту 16.8 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Позивач вважає, що його притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, оскільки вимушений був зупинитися на перехресті через рух транспорту по провулку Китобоїв, яким увімкнувся зелений сигнал світлофора.

У судовому засіданні позивач позов підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на схему руху транспорту на перехресті та суть допущеного позивачем порушення.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи і оцінивши зібрані в ній докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

26.03.2013 інспектором роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області Копиловим С.В. відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення в якому зазначено, що 26.03.2013 о 15 годині 10 хвилин ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Шевроле», державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по вулиці Чигрина виїхав на дозволений сигнал світлофора на перехрестя вулиць Чигрина та провулку Корабелів та здійснив зупинку на перехресті при відсутності дорожнього знаку 5.62 та дорожньої розмітки 1.12, чим порушив пункт 16.8 ПДР.

Адміністративні матеріали розглянуто інспектором у присутності позивача та винесено постанову серії АА2 № 410126 від 26.03.2013, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого до частиною другою статі 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425,00 грн.

Позивач із змістом протоколу та постановою ознайомлений, про що свідчить його підпис на них.

Із змісту протоколу видно, що його при ознайомленні позивач вказав, що правопорушення допустив не навмисно, через що просить накласти на мінімальне стягнення.

Згідно статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які матеріали і фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

У відповідності до статті 280 наведеного Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 288 КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Згідно із статтею 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою прокурора, особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З пояснень позивача встановлено, що на перехрестя виїхав на дозволяючи сигнал світлофора але через те, що довжина перехрестя складає близько 30 м перетнути його не встиг, оскільки ввімкнувся забороняючий сигнал світлофора та розпочався рух транспорту по провулку, що перетинає вулицю по якій він рухався. Крім того, були несприятливі погодні умови, а на проїзній частині була відсутні дорожня розмітка 1.12, яка там постійно існувала.

Заперечуючи доводи позивача представник відповідачів пояснив, що дане перехрестя є складним, а дорожня розмітка 1.12, в силу існуючих ПДР не могла існувати на місці на яке вказує позивач.

Відповідно до пункту 16.8 ПДР водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Проте, якщо на перехрестях перед світлофорами на шляху руху водія є дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія) або дорожній знак 5.62, він повинен керуватися сигналами кожного світлофора.

Із пояснень сторін та схеми правопорушення, яку позивач не оспорював, встановлено, що при складанні та розгляді адміністративних матеріалів інспектор ДПС діяв відповідно до закону, а факт скоєння правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Доводи позивача, що він керувався дублюючим сигналом світлофора на якому включився забороняючий рух сигнал, внаслідок чого по провулку, що перетинає вулицю по якій рухався його транспортний засіб розпочався рух транспорту, а тому він міг перешкодити такому руху спростовуються пунктом 16.5

ПДР (у разі ввімкнення сигналу світлофора, що дозволяє рух, водій зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що завершують рух через перехрестя, а також пішоходам, які закінчують перехід).

З огляду на встановлені обставини, суд вважає притягнення позивача до адміністративної відповідальності є правомірним, але враховуючи малозначність даного правопорушення, суд вважає за можливе на підставі статті 22 КУпАП звільнити позивача від відповідальності, обмеживши останнього усним зауваженням.

Керуючись статтями 22, 122, 222, 247, 255, 287 - 289 КУпАП, статтями 9 - 11, 71, 158 -163 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні позову ОСОБА_3 до УДАІ УМВС України у Миколаївській області про скасування постанови серії АА2 № 410126 від 26.03.2013, винесеної інспектором УДАІ УМВС України в Миколаївській області Копиловим А.В. - відмовити.

Через малозначність вчиненого адміністративного правопорушення на підставі статті 22 КУпАП звільнити ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності, обмеживши його усним зауваженням.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя

Повний текст постанови

підписано 18.05.2013.