Ухвала суду № 31233513, 16.05.2013, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

16.05.2013 р. м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів: Дацківа В.В. (головуючого), Гошовського Г.М., Машкаринця М.М. за участю прокурора - Сирохман Л.І. та захисника засудженого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями підсудного ОСОБА_3 та його захисника на вирок Мукачівського міськрайонного суду від 19 лютого 2013 року.

Вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, мешканець АДРЕСА_1, з середньою освітою, не працюючий, не одружений, 10.02.2012 року судимий Ужгородським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України на 1 рік і 1 місяць позбавлення волі, засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 змінено з підписки про невиїзд на тримання під вартою.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_5 4159 (чотири тисячі сто п'ятдесят дев'ять) гривень матеріальної та 3000 (три тисячі) гривень моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області судові витрати в розмірі 176,40 (сто сімдесят шість грн. сорок коп.) за проведення автотоварознавчої експертизи.

Строк відбуття покарання постановлено рахувати з 19 лютого 2013 року.

Питання речових доказів вирішено у відповідності до ст. 81 КПК України.

Вироком ОСОБА_3 визнаний винним в тому, що в м. Мукачеві 12 липня 2012 року приблизно о 23.00 год. по вул. Генерала Петрова, 32, повторно, шляхом пошкодження скла передньої дверки автомобіля марки «ВАЗ 21099», державний номер НОМЕР_1, який належить потерпілому ОСОБА_6, таємно викрав з нього автомагнітолу марки «Піонер» вартістю 372,80 грн.;

12 липня 2012 року приблизно о 23 год. 40 хв. по вул. Генерала Петрова, 32, повторно, шляхом пошкодження скла передньої правої дверки автомобіля марки «ВАЗ 21012», державний номерний знак НОМЕР_2, який належить потерпілому ОСОБА_7, таємно викрав з нього колесо марки «КАМА-R-14» вартістю 488,20 грн.;

13 липня 2012 року приблизно о 01.20 год. по вул. Генерала Петрова, 32, повторно, шляхом пошкодження скла передньої правої дверки автомобіля марки «ВАЗ 211440», д.р.н.з. НОМЕР_3 який належить потерпілому ОСОБА_8, таємно викрав з нього автомагнітолу марки «Піонер» вартістю 372,80 грн.;

13 липня 2012 року приблизно о 02.00 год. по вул. Росвигівській, 19, повторно, шляхом пошкодження скла передньої лівої дверки автомобіля марки «ВАЗ-2121», д.р.н.з. НОМЕР_4, який належить потерпілому ОСОБА_5, таємно викрав з нього автомагнітолу марки «Піонер» вартістю 372,80 грн. та GPS навігатор марки «Піонер» вартістю 468 грн., а всього - на суму 840,80 грн.

В поданих на вирок апеляціях ОСОБА_3 та його захисник вказують, що при призначенні покарання не було враховано наявність на утриманні ОСОБА_3 неповнолітньої сестри, бабусі, визнання ним вини, розкаяння, його намір відшкодувати завдану злочином шкоду потерпілому ОСОБА_5 Просять вирок в частині призначення покарання змінити, застосувавши ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, виступи засудженого та захисника, які підтримали подані апеляції, промову прокурора, яка заперечила проти апеляцій та просила вирок залишити без зміни, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово підсудного, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи сторін, апеляційний суд вважає, що апеляції не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи учасниками судового розгляду не оспорюються, а тому відповідно до вимог ч. 1 ст. 365 КПК України апеляційним судом не перевіряються.

При призначенні покарання ОСОБА_3 судом у повній мірі дотримано вимоги ч. 2 ст. 65 КК України, згідно якої особі, що вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому.

Разом з цим встановлено, що він за місцем реєстрації не проживає, неодноразового притягався до кримінальної відповідальності за вчинення крадіжок чужого майна, за що відбував реальну міру покарання. Тому суд першої інстанції прийняв правильне рішення про застосування щодо ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Переконливих доводів на користь твердження про наявність таких підстав, а також порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягли б за собою зміну чи скасування вироку, в справі не виявлено.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (1960 року), апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

апеляції засудженого та захисника залишити без задоволення, а вирок Мукачівського міськрайонного суду від 19 лютого 2013 року щодо ОСОБА_3 - без зміни.

Судді: