Ухвала суду № 31233341, 16.05.2013, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

16.05.2013 р. м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів: Дацківа В.В. (головуючого), Гошовського Г.М., Машкаринця М.М., за участю прокурора - Сирохман Л.І. та засудженого ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_3 на вирок Хустського районного суду від 23 січня 2013 року.

Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, з неповною середньою освітою, судимий: 18.02.2012 року Хустським районним судом за ч. 2 ст. 185 КК України на 100 годин громадських робіт; 27.03.2012 року за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки і 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України остаточно призначено покарання 4 роки і 4 дні позбавлення волі, засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів до призначеного покарання частково приєднано ОСОБА_3 покарання невідбуте ним за вироком Хустського районного суду від 27.03.2012 року у виді 2 роки і 6 місяців позбавлення волі і остаточно призначено йому покарання 4 роки і 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Запобіжним заходом щодо ОСОБА_3 залишено тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 постановлено рахувати з 30.11.2011 року.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області 450 грн. 24 коп. за проведення товарознавчої експертизи.

Вироком ОСОБА_3 визнаний винним в тому, що 17.11.2011 року приблизно о 20-й годині з будинку АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_4, таємно викрав три мобільні телефони марки «NOKIA», «PHILIPS», «SAMSUNG» та зарядний пристрій до мобільного телефону марки «NOKIA» на загальну суму 145 гривень.

В апеляції засуджений, посилаючись на визнання ним вини, щире каяття та повернення потерпілому викрадених речей, просить призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_3 на підтримання апеляції, виступ прокурора, яка вважає апеляцію та доводи засудженого безпідставними, судові дебати та останнє слово підсудного, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляція не підлягає до задоволення з таких підстав.

Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи учасниками судового розгляду не оспорюються, а тому відповідно до вимог ч. 1 ст. 365 КПК України апеляційним судом не перевіряються.

При призначенні покарання ОСОБА_3 судом у повній мірі дотримано вимоги ч. 2 ст. 65 КК України, згідно якої особі, що вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому.

Разом з цим встановлено, що він за місцем проживання характеризується негативно, злочин вчинив у стані алкогольного сп'яніння, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення крадіжок чужого майна, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення. Рішення суду першої інстанції про застосування щодо ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі є правильним.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України суд може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі в санкції частини статті Особливої частини цього Кодексу тільки за наявності кількох обставин, що пом'якшують та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Переконливих доводів на користь твердження про невідповідність покарання призначеного ОСОБА_3 тяжкості вчиненого ним злочину та даним про його особу, а також пом'якшуючих обставин, які слугували б підставою для застосування ст. 69 КК України, засудженим в апеляції та в його поясненні не наведено і при апеляційному розгляді не встановлено.

Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягли б за собою зміну чи скасування вироку, апеляційним судом не виявлено.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (1960 року), апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Хустського районного суду від 23 січня 2013 року щодо нього - без зміни.

Судді: