Постанова № 312247, 19.12.2006, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2006 р. Справа № 10/184

За позовом прокурора Сокирянського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Сокирянському районі

до товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Дністер”, с. Кормань Сокирянського району Чернівецької області

про стягнення заборгованості з відшкодування пенсій у сумі 2756,60 грн.

Суддя Т.І. Ковальчук

Секретар судового засідання –Нікуліца І.С.

За участю представників:

Від позивача –Селезньова Л.М., заступник начальника управління, дор. № 11 від 18.12.2006 р., Рибак І.М., юрисконсульт, дор. № 8 від 4.10.2006 р.

Від відповідача –не з’явився

У засіданні приймали участь –прокурор Філіпець В.П.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Сокирянського району звернувся з позовом в інтересах держави в особі позивача до відповідача про стягнення заборгованості з відшкодування пенсій, призначених відповідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, за 2005 рік у сумі 2756,60 грн.

Провадження у справі відкрито ухвалою від 21.08.2006 р., розгляд справи в судовому засіданні призначено на 14.09.2006 р.

Ухвалою від 14.09.2006 р. розгляд справи було відкладено на 05.10.2006 р. у зв’язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, ухвалою від 05.10.2006 р. –на 20.10.2006 р. у зв’язку з витребуванням від позивача додаткових документів.

Ухвалою від 20.10.2006 р. провадження у справі було зупинено до 19.12.2006 р. за клопотанням прокурора.

Ухвалою від 19.12.2006 р. провадження у справі поновлено.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що перебуває на фіксованому сільськогосподарському податку й у відповідності до Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств” та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду від 19.12.2003 р. № 21-1 зобов’язаний з 01.01.2005 р. відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до абз. 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” зокрема, витрати в сумі 2756,60 грн. на виплату і доставку в 2005 році пільгових пенсій громадянам Горянській А.П., Сплавник М.Г. та Цуркану М.В.

Відповідач пояснень на позов не надав, у судові засідання його представник не з’являвся.

У судове засідання 19.12.2006 р. представник відповідача вкотре не з’явився, однак це не перешкоджає вирішенню спору, оскільки відповідача належним чином повідомлено про час і місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням № 161714 від 23.10.2006 р., відтак немає перешкод для розгляду справи за відсутності особи, що не з’явилася на виклик суду.

Прокурор і представники позивача в судовому засіданні 19.12.2006 р. позовні вимоги підтримали.

Заслухавши пояснення прокурора і представників позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Так, судом установлено, що відповідач був у 2005 р. та є в даний час платником фіксованого сільськогосподарського податку та платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (а.с. 51).

Оглядом пенсійних справ гр.гр. Горянської А.П., Сплавник М.Г. та Цуркана М.В. судом установлено, що до 2005 року вказаним особам на підставі відповідних довідок відповідача призначені пільгові пенсії по п. “в” (Цуркан М.В.) та п.п. “д” і “е” (Горянська А.П., Сплавник М.Г.) ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (а.с. 6-11, 52-55).

01 січня 2004 року за винятками, зазначеними у Прикінцевих положеннях, набув чинності Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі –Закон № 1058), який визначає, зокрема, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування в Україні.

Пунктом 2 Прикінцевих положень цього Закону передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абз. 10 ч. 2 ст. 1 Закону України “Про фіксований сільськогосподарський податок” у період з 01.01.1999 р. до 01.01.2005 р. сільгоспвиробники –платники фіксованого сільськогосподарського податку не відшкодовували Пенсійному фонду витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених у відповідності до пунктів “б” – “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, оскільки фіксований сільськогосподарський податок сплачувався в рахунок, у тому числі, й збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.

01.01.2005 р. набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств” від 23.12.2004 р. № 2287-ІV, згідно з яким абз. 10 ч. 2 ст. 1 Закону України “Про фіксований сільськогосподарський податок” було виключено, тим самим відновлено сплату сільськогосподарськими підприємствами Пенсійному фонду страхових внесків і фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій (пп. 1 п. 2 Закону № 2287-ІV).

Законом України “Про внесення змін до деяких Законів України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств –платників фіксованого сільськогосподарського податку” від 31.05.2006 р. № 2613-ІV, який набрав чинності 01.01.2006 року, до абз. 5 пп. 1 п. 2 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону № 1058 внесено зміни, згідно з якими виплата пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів “в” –“е” та “ж” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, також здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Таким чином, сільськогосподарські підприємства зобов’язані протягом 2005 року відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених у відповідності до пунктів “б” –“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в установленому порядку і звільнені від цього обов’язку лише з 01.01.2006 р. –з набранням чинності Закону № 2613-ІV від 31.05.2005 р.

Згідно з абз. 12 п. 6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, якщо пенсія на пільгових умовах призначена із взаємним зарахуванням періодів роботи, передбачених статтями 13, 14 та 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, які дали право на цю пільгову пенсію, то відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій здійснюється тими підприємствами, на яких цей стаж було вироблено у розмірах, передбачених частиною 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Тобто, за 2005 рік відповідач повинен відшкодовувати фактичні витрати позивача на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених по п. “б” –“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” пропорційно стажу роботи, який дав право на такі пенсії, відпрацьованому пенсіонером-пільговиком на підприємстві відповідача.

Протоколами №№ 142747, 142273, 2/39 засвідчується факт призначення і розміри пільгових пенсій названих вище пенсіонерів - працівників відповідача, довідками Сокирянського вузла поштового зв’язку від 04.10.2006 р. №№ 560, 561, 563 – фактичне отримання гр.гр. Горянською А.П., Сплавник М.Г. та Цурканом М.В. пільгових пенсій протягом 2005 року, матеріалами справи також підтверджується тривалість трудового стажу вказаних осіб на підприємстві відповідача та відсоток відшкодування відповідачем витрат на виплату та відшкодування пільгових пенсій (а.с. 36, 37, 38-40, 43-47,52-54).

Згідно з направленим позивачем відповідачу розрахунком про фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”- “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, за 2005 рік та довідки позивача (вх. № 9115 від 19.12.2006 р.) заборгованість відповідача по відшкодуванню зазначених витрат за період з червня по грудень 2005 року становила 2756,60 грн., що відповідає матеріалам справи і не спростовано відповідачем. Враховуючи, що в рахунок погашення заборгованості відповідачем 13.10.2006 р. сплачено 200 грн., позов підлягає задоволенню в сумі 2556,60 грн. (а.с. 51).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-163, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Дністер” (с. Кормань Сокирянського району Чернівецької області, р/р № 260001288 в ЧОД АППБ “Аваль”, ід. код 30774121) на користь Управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі (м. Сокиряни Чернівецької області, вул. Центральна, 72А, р/р 2560713 у ВАТ “Державний Ощадний банк України”, ід. код 21430609) 2556,60 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

3. З набранням постановою законної сили видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративого судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена в повному обсязі, проголошена і підписана 19 грудня 2006 року.

Суддя

Т.І.Ковальчук