Рішення № 31217671, 14.05.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2013 р.Справа № 922/1346/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО", м. Донецьк до Приватного підприємства "Кривородько В.О.", м. Лозова про стягнення 67000 грн. матеріальної шкоди за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;

відповідача - не з"явився;

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО", м. Донецьк, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Кривородько В.О.", м. Лозова, 6700 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу, та судового збору, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що позивач відшкодував шкоду, завдану іншою особою, та має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 квітня 2013 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 22 квітня 2013 року.

18 квітня 2013 року позивач надав заяву, в якому просив суд провести судове засідання за відсутністю представника позивача, та зазначив, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі. Також надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 квітня 2013 року було відкладено розгляд справи на 14 травня 2013 року.

Представник позивача у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 008063/1.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, причини неявки суду не повідомив.

Судом встановлено, що з адреси відповідача до господарського суду Харківської області повернулась ухвала від 03.04.2013 р. з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

30 вересня 2009 року між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО" (позивач) та Приватним підприємством "Кривородько В.О." був укладений договір обов"язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/3464367, у відповідності до умов якого страховик зобов"язався відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником життю, здоров"ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме: транспортного засобу ПАЗ 32054, державний реєстраційний номер 019-38ХА, який орендується страхувальником відповідно до договору оренди від 06.04.2009 року.

Статтею 979 Цивільного кодексу України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

07.09.2010 р. на позачергових загальних зборах акціонерів ЗАТ ""СК"ВУСО" було прийнято рішення у відповідності з ЗУ "Про акціонерні товариства", відповідно найменування змінено з ЗАТ "СК"ВУСО" на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО".

11 січня 2010 року в місті Харкові сталася дорожньо - транспортна пригода - зіткнення автомобіля ПАЗ 32054, державний реєстраційний номер 019-38 ХА, під керуванням Антонюкова К.В. та автомобіля Опель Рекорд, державний реєстраційний номер АН 8353 ВМ, під керуванням Хлевнюка С.А.

В результаті дорожньо - транспортної пригоди було завдано шкоди автомобілю Опель Рекорд, державний реєстраційний номер АН 8353 ВМ. Власником пошкодженого автомобіля є Бичіхін І.О.

Згідно з довідкою відділу ДАІ з обслуговування міста Харкова та АТІ ГУМВС України в Харківській області від 27.01.2010 р. дорожньо - транспортна пригода сталася внаслідок порушення вимог Правил дорожнього руху України з боку Антонюкова К.В.

Відповідно до постанови Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 08.02.2010 р., особою, винною в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП "Порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових споруд чи іншого майна" є водій автомобілю ПАЗ 32054, державний реєстраційний номер 019-38 ХА- Антонюков К.В.

На момент скоєння ДТП водій Антонюков К.В. працював водієм у ПП "Кривородько В.О."

За приписами ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Пункт 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" передбачає, що при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до звіту № 37/01/10 ТОВ "Інкон Капітал" про оцінку транспортного засобу від 24.03.2010 р. вартість матеріального збитку завданого власнику пошкодженого автомобіля складає 11210 грн.

Згідно ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.

Хлевнюк С.М. звернувся до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування.

Позивач, в свою чергу, сплатив потерпілій особі страхове відшкодування у сумі 6700 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 10741 від 03.09.2010 р., у зв"язку з тим, що при розрахунку розміру страхового відшкодування було вирахувано вартість годних залишків пошкодженого автомобіля в розмірі 4000 грн. та франшиза в розмірі 510 грн., передбачена полісом цивільної відповідальності.

За приписами ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 38 ЗУ "Про обов"язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія, якщо він повідомив страховика у строки і за умов, визначених у п. 33.1.2, 33.1 ст. 33 ЗУ.

У зв"язку з тим, що страхувальник повідомив страховика 18.01.2010 р., після виплати страхового відшкодування на користь Хлевнюка С.А. у позивача виникло право вимоги до ПП "Кривородько В.О.", як до страхувальника та власника джерела підвищеної небезпеки в межах виплаченого страхового відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з претензією № 2536 від 28.04.2011 р. з вимогою добровільно відшкодувати шкоду у розмірі 6700 грн., що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про отримання з боку відповідача.

Проте відповідач на вимогу не відреагував та грошові кошти не перерахував.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В розумінні ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень

Враховуючи те, що позивач виплатив потерпілому від дорожньо - транспортної пригоди Хлевнюку С.М. страхове відшкодування у розмірі 6700 грн., що підтверджується належними доказами, суд визнає позовні вимоги до відповідача про стягнення страхового відшкодування в сумі 67000 грн. обґрунтованими та доведеними.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 993, 1166, 1191, ЦК України, ст. 9 Закону України „Про страхування", ст. 22, 35, 38 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Кривородько В.О." (64600, Харківська область, м. Лозова, вул. Шмідта, 1, код ЄДРПОУ 22163918) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, р/р № 26506000000761 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023, код ЄДРПОУ 31650052) 6700 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу та 1720,50 грн. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.05.2013 р.

Суддя Смірнова О.В.