Рішення № 31217646, 27.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-20/18158-2012 27.03.13

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта "

До Приватне акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 18 845,39 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Петренко В.О. (дов. № 08-03-29/408-12 від 14.08.2012)

від відповідача: Пешков О.О. (дов. № 9 від 02.01.2013)

В судовому засіданні 27.03.2013, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

17.12.2012 Відкрите акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта " (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № 09-06-06/27327 від 13.08.2012 про стягнення з Приватне акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" (відповідач) заборгованості в порядку регресу в розмірі 18 845,39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № ВС/8885993.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2012 порушено провадження у справі № 5011-20/18158-2012 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 10.01.2013.

02.01.2013 через канцелярію Господарського суду м. Києва надійшло повідомлення МТСБУ про страхове покриття за полісом № ВС/8885993.

09.01.2013 через канцелярію Господарського суду м. Києва від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Представник позивача в судове засідання призначене на 10.01.2013 з'явився та надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник відповідача в судове засідання призначене на 10.01.2013 не з'явився, однак через канцелярію Господарського суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд задовольнив вказане клопотання та відклав розгляд справи на 28.01.2013.

21.01.2013 через канцелярію Господарського суду м. Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Представники сторін в судове засідання призначене на 28.01.2013 з'явились та заявили клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд задовольнив вказане клопотання та відклав розгляд справи на 18.02.2013.

Представники сторін в судове засідання призначене на 18.02.2013 з'явились та надали додаткові пояснення по суті справи.

Представник відповідача заявив клопотання про продовження строку розгляду справи.

Суд задовольнив вказане клопотання, продовжив строк розгляду справи та відклав його на 27.02.2013.

У зв`язку із перебуванням судді Цюкало Ю.В. на лікарняному, розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 27.02.2013 р. справу було передано судді Підченко Ю.В. для вирішення питання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2013р., на підставі ст. 69, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею - Підченко Ю.О. та призначено розгляд справи на 27.03.2013 р.

У зв'язку із виходом з лікарняного судді Цюкало Ю.В., з метою уникнення затягування розгляду справи розпорядженням Заступника. Голови господарського суду міста Києва від 28.02.2013 р. справу було передано судді Цюкало Ю.В. для подальшого розгляду справи.

Представник позивача в судове засідання призначене на 27.03.2013 з'явився та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання призначене на 27.03.2013 з'явився надав додаткові документи по справі, проти задоволення позову заперечував в повному обсязі.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.10.2009 між позивачем (надалі - Страховик) та Фетісовою Єлізаветою Олексіївною (далі по тексту - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу № 901236214 (належним чином засвідчена копія Договору міститься в матеріалах справи, далі по тексту - Договір добровільного страхування або Договір).

Об'єктом Договору добровільного страхування визначено транспортний засіб "Сеат Кордоба", державний реєстраційний номер АЕ 6145 ВХ.

20.10.2010 в м. Дніпропетровську по вул.. Каліновій відбулося зіткнення автомобіля "Сеат Кордоба", державний реєстраційний номер АЕ 6145 ВХ, що знаходився під керуванням Фетісова Генадія Кузьмича та автомобіля "ГАЗ-33021", державний реєстраційний номер АЕ 7657 СА, що знаходився під керуванням Івчика Олександра Олексанровича.

В результаті ДТП автомобіль "Сеат Кордоба", державний реєстраційний номер АЕ 6145 ВХ, було пошкоджено, що підтверджується довідкою № 119082 від 20.10.2010, виданою Відділенням по оформленню ДТП та дізнання ВДАІ З ОАТ м. Дніпропетровська та АП підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області (копія довідки міститься в справі).

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 18 845,39 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 16967 від 22.03.2011 (копія розрахункового документу міститься в справі). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № СТО-10-20166/1 від 22.02.2011 (належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи).

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У відповідності до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 24.11.2010 (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Івчиком Олександром Олександровичем п.п. 2.3 «б», 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КпАП України.

Як свідчать матеріали справи цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "ГАЗ-33021", державний реєстраційний номер АЕ 7657 СА, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8885993 (належним чином засвідчена копія полісу містяться в матеріалах справи) застрахована відповідачем.

У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем полісу страхування цивільно-правової відповідальності № ВС/8885993, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "ГАЗ-33021", державний реєстраційний номер АЕ 7657 СА.

У відповідності до вищевказаних норм, зокрема, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування", до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації засобу "ГАЗ-33021", державний реєстраційний номер АЕ 7657 СА.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до автотоварознавчого дослідження № АЕ6145ВХ-29.11/1 від 29.11.2010 (копія висновку в справі), вартість матеріального збитку, завданого власнику вказаного автомобіля внаслідок ДТП, що відбулося 20.10.2010, становить: 20673,71 грн.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент скоєння ДТП) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 19.07.2011 р. "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування", визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення розміру заподіяної шкоди, як правило, виходять із фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварозначної експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхової суми відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля "Сеат Кордоба", з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 20 673,71 грн., а позивач сплатив 18 845,39 грн., отже сплачена сума страхового відшкодування знаходиться в межах суми визначеної звітом.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом № ВС/8885993 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 25 500 грн., франшиза за даним полісом - 0 грн. Отже сума страхового відшкодування не підлягає зменшенню.

З матеріалів справи вбачається, що 16.11.2011 в порядку досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача регресну вимогу № 09-06-06/3163 від 16.11.2011 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП в порядку регресу на суму 18 845,39 грн. (копія міститься в матеріалах справи).

12.01.2011 листом № 27/0/3-11 відповідач відмовив в задоволенні регресної вимоги позивача, у зв'язку з відсутністю доказів, що підтверджують законні підстави експлуатації забезпеченого транспортного засобу ГАЗ 33021 водієм Івчиком О.О.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що Івчик О.О. на підтвердження законності керування транспортним засобом ГАЗ 33021, реєстраційний номер АЕ 7657 СА надав договір оренди вантажного автомобіля у приватної особи Зайченка М.П. № 17657/80710 від 08.07.2010, який нотаріально не посвідчений.

Відповідно до ст. ст. 32-33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, зокрема, ці дані встановлюються письмовими речовими доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В той же час відповідач не надав належним чином засвідченої копії вказаного договору, а надав лише ксерокопію першого аркуша зазначеного договору, з якого неможливо встановити, чи підписувався цей договір сторонами взагалі та чи посвідчувався він нотаріально, чи ні.

Крім того відповідач не надав жодних доказів щодо вжиття належних заходів по отриманню копії вказаного договору чи офіційної інформації щодо цього, а також не повідомив з приводу неможливості вжиття таких заходів.

В свою чергу відповідач надав Тимчасовий реєстраційний талон № АЕ 7657 СА від 15.01.2009, виданий Дніпропетровським МРЕВ УДАІ УМВС України, в якому власником зазначено ТОВ «Віват».

З огляду на вище викладене суд вважає, що твердження відповідача щодо відсутності законних підстав експлуатації транспортного засобу ГАЗ 33021 водієм Івчиком О.О. - не обґрунтованим та безпідставним.

Відповідач зазначає, що всупереч умовам укладеного договору страхове відшкодування було виплачено не на рахунок Вигодонабувача, а на рахунок Головного ВТП Метал ТОВ, що в свою чергу є порушенням умов договору страхування.

Однак, позивач надав лист № DN2-21/5 від 11.01.2011 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи) Приватного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», який за Договором страхування являється Вигодонабувачем, про виплату страхового відшкодування для проведення ремонтно-відновлюваних робіт автомобіля «Сеат Кардоба» на рахунок Головного виробничо-технічного підприємства ТОВ «Металл».

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 11; ідентифікаційний код: 31241449) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта " (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд.75; ідентифікаційний код: 00034186) грошові кошти: страхового відшкодування - 18 845 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот сорок п'ять) 39 коп. та судовий збір в сумі 1 609 грн. (одна тисяча шістсот девять ) 50 коп.

3.Видати наказ.

4. Копію рішення надіслати сторонам

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 01.04.2013

Суддя Ю.В.Цюкало