Постанова № 31213683, 15.05.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2013 р. Справа № 5023/5004/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Афанасьєв В.В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №1038 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 18.02.13 у справі № 5023/5004/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тропік", м.Львів,

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

про стягнення 46 704,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.02.13 відмовлено в позові ТОВ "Тропік" до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 46704,00 грн. заборгованості, 2335,20 грн. штрафу - за невиконання умов договору поставки №02/12 від 04.01.12 - та 1609,50 грн. судового збору.

Рішення мотивоване тим, що позивачем не доведено факт поставки товару саме за вказаним договором, натомість здійснено позадоговірну поставку за накладною №305343 від 25.09.12, порядок оплати за якою визначений ч.2 ст.530 ЦК України, тобто з моменту пред'явлення вимоги.

Позивач із рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу (із подальшими письмовими поясненнями від 15.04.13, наданими на виконання ухвали суду від 29.03.13), в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 46704,00 грн. заборгованості, 2335,20 грн. штрафу; судові витрати покласти на відповідача.

Також позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні 13.05.13 без участі ТОВ «Тропік», за наявними у справі матеріалами. Враховуючи, що правову позицію позивача викладено в апеляційній скарзі та вищевказаних письмових поясненнях, колегія суддів дійшла висновку, що дане клопотання підлягає задоволенню і справу може бути розглянуто за відсутності представника ТОВ «Тропік».

Відповідач - ФОП ОСОБА_1 - не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні (особисто або через представника), не повідомив суд про причини неявки та не надав відзиву на апеляційну скаргу. Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання (повідомлення відділення зв'язку про вручення поштового відправлення долучено до матеріалів справи, а.с.90), колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача.

Перевіривши матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до умов договору №02/12 від 04.01.12, укладеного між сторонами, позивач (Постачальник) зобов'язався передавати у власність відповідача (Покупця) Товар, відповідно до переданої Постачальником комерційної пропозиції або замовлень Покупця окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, що остаточно погоджуються Сторонами в накладних та (або) специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та сплатити за нього грошову суму відповідно до умов, передбачених Договором.

Пунктом 3.3 Договору визначено, що право власності на Товар переходить до Покупця з моменту підписання представниками Сторін відповідної накладної чи іншого документу, який підтверджує отримання Покупцем Товару, Постачальник передає Покупцеві усі необхідні товаросупровідні документи.

Згідно з п.4.3 Договору оплата Товару здійснюється Покупцем за договірною ціною за кожну отриману ним партію Товару протягом п'яти банківських днів з дати здійснення поставки.

Відповідно до п.4.4 Договору датою поставки Товару вважається дата одержання Покупцем обумовленого даним Договором Товару, згідно з товарними накладними (або іншими документами, які підтверджують отримання Покупцем Товару), підписаними та завіреними Сторонами.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем на підтвердження факту поставки товару на загальну суму 46704,00 грн. за договором поставки №02/12 від 04.01.12 було надано до матеріалів справи копію накладної №305343 від 25.09.12 (а.с.22), в якій факт передання товару засвідчено підписами й печатками покупця та постачальника.

У відзиві на позовну заяву, наданому суду першої інстанції, відповідач - із посиланням на відмінність підпису ФОП ОСОБА_1 на договорі поставки та на накладній - стверджував, що ФОП ОСОБА_1 не отримував товар від ТОВ «Тропік». Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано відповідних доказів на підтвердження факту підробки підпису та відбитку печатки ФОП ОСОБА_1 на спірній накладній (або ж протиправного використання вказаної печатки іншою особою), тому, на думку суду апеляційної інстанції, накладна №305343 від 25.09.12 є належним доказом отримання товару відповідачем.

Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні також дійшов висновку, що товар було отримано відповідачем за даною накладною, але водночас зазначив, що поставка за накладною може свідчити про позадоговірну поставку, оскільки з накладної №305343 від 25.09.12 не вбачається, що товар поставлений відповідачу саме згідно з договором поставки №02/12 від 04.01.12.

Колегія суддів вважає припущення суду першої інстанції щодо позадоговірного характеру поставки необґрунтованим з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами визначено строк дії договору №02/12 від 04.01.12 до 31.12.12 - тобто поставка від 25.09.12 відбулася в межах вказаного строку; найменування поставленого товару (банани) відповідає предмету, визначеному в п.1 договору (фрукти) - тобто місцевим господарським судом безпідставно не прийнято до уваги фактичну можливість ідентифікації товару, поставленого за спірною накладною, та товару, визначеного умовами п. 1 договору. Крім того, у накладній (згідно з пунктами 1.1, 2.3, 4.4 договору) передбачено ціну, асортимент, кількість товару, дату поставки, а також зафіксовано факт його приймання-передачі.

При цьому матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що між сторонами існує інший договір, ні ж той, на який посилається позивач, і який є у матеріалах справи.

Колегія суддів вважає, що відмовляючи у задоволенні позову через недоведеність позивачем факту того, що визначений у видатковій накладній товар передався відповідачу на виконання саме договору №02/12 від 04.01.12, суд першої інстанції не досить повно вивчив і дослідили надані позивачем докази з огляду на їх відповідність правилам оцінки письмових доказів.

Так, за змістом ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність їх оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

До документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, відноситься, зокрема, накладна, форма якої є типовою формою первинного обліку, затвердженою відповідними нормативно-правовими актами.

Відхиляючи посилання позивача на накладну, надану в якості доказу отримання відповідачем товару на виконання умов саме договору №02/12 від 04.01.12, суд першої інстанції не зазначив, яким нормативно-правовим актом вимагається вказувати у видатковій накладній підставу для здійснення господарської операції - тобто не обґрунтував обов'язковості зазначення у видатковій накладній реквізитів договору, на виконання якого передано товар.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що припущення місцевого господарського суду про можливий позадоговірний характер поставки товару за накладною №305343 від 25.09.12 не узгоджується з приписами статті 34 ГПК України щодо правил оцінки доказів з точки зору їх належності та допустимості.

Натомість доводи апелянта щодо здійснення поставки в межах договору №02/12 від 04.01.12 колегія суддів вважає обґрунтованими - із наведених вище підстав. Тому, на думку апеляційної інстанції на поставку товару за накладною №305343 від 25.09.12 має поширюватися правове регулювання, встановлене договором №02/12 від 04.01.12.

Відповідно до п. 4.3 договору, оплата товару здійснюється покупцем за договірною ціною за кожну отриману ним партію товару протягом п'яти банківських днів з дати здійснення поставки. Враховуючи, що поставку здійснено 25.09.12, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на дату звернення з позовом до суду (06.11.12) у ТОВ "Тропік" виникло право вимоги щодо оплати товару відповідачем - тому рішення місцевого господарського суду про відмову в позові є необґрунтованим та таким, що не узгоджується з обставинами справи і приписами чинного законодавства.

Колегія суддів зазначає, що приписи ч.2 ст.530 ЦК України, на яку посилається місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки сторонами у договорі встановлено строк виконання зобов'язання (п.4.3 договору), а тому, згідно зі ст.526, ч.1 ст.530 ЦК України, ч.1 ст. 193 ГК України, дане грошове зобов'язання мало бути виконано у встановлений договором строк (протягом п'яти банківських днів з дати здійснення поставки).

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується відповідачем, ФОП ОСОБА_1 не здійснив розрахунків за отриманий товар.

Отже, враховуючи приписи вищенаведених норм договору та чинного законодавства, а також доведеність факту поставки товару та настання у позивача права вимоги щодо його оплати - колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної юридичної оцінки, висновки, викладені в оскаржуваному рішенні, ґрунтуються на припущеннях та не відповідають обставинам справи, також місцевим господарським судом неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, зокрема, ч.2 ст.530 ЦК України - що призвело до прийняття неправильного рішення.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла переконливого висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, оскаржуване рішення має бути скасовано, а порушене право ТОВ "Тропік" на отримання оплати за поставлений товар підлягає захисту шляхом прийняття нового рішення - про задоволення позовних вимог як в частині стягнення основної суми боргу 46704,00 грн., так і в частині стягнення штрафу в розмірі 5% від суми заборгованості (у відповідності до ч.4 ст.231 ГК України та п.6.2 договору) - тобто 2335,20 грн.

Відповідно до статей 49, 99, 101 ГПК України, з відповідача також має бути стягнуто на користь позивача 1609,50 грн. витрат на оплату судового збору за подання позовної заяви та 860,25 грн. витрат на оплату судового збору за подання апеляційної скарги.

З огляду на викладене, керуючись статтями 33, 43, 49, 99, 101, пунктом 2 статті 103, частинами 1 та 2 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 18.02.13 у справі №5023/5004/12 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (61142, АДРЕСА_1, реєстраційний номер в ЄДР НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тропік" (79010, м.Львів, вул. Личаківська, 54/1А, код ЄДРПОУ 20831737, п/р №26006000000249 у ПАТ «ФольксБанк» МФО 325219) 46704,00 грн. основного боргу, 2335,20 грн. штрафу, 1609,50 грн. витрат на оплату судового збору за подання позовної заяви та 860,25 грн. витрат на оплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови підписано 13.05.13.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Афанасьєв В.В.

Суддя Гребенюк Н. В.