Постанова № 31213587, 16.05.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.05.2013 р. справа №913/155/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБойченка К.І. Діброви Г.І., Шевкової Т.А.при секретарі судового засідання за участю представників: Лосич Т.С.від позивача:Найданова Л.С. - довіреність від 26.12.2012 року №06/13від відповідача :Ларін О.В. - довіреність від 28.12.2012 року №01-026-2864розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськна рішення господарського суду Луганської області від28.02.2013 року у справі№ 913/155/13-г (Суддя: Василенко Т.А.)за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс», м.Донецькдо відповідачаПублічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськпростягнення 166893 грн. 84 коп..

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» збитків в сумі 166893 грн. 84 коп. за неналежне виконання умов договору від 09.08.2011 року №627/11-062/978 про надання послуг на організацію перевезень вантажів у власному (орендованому) рухомому складі.

Рішенням господарського суду Луганської області від 28.02.2013 року по справі №913/155/13-г позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» задоволено в повному обсязі, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» збитки в сумі 166893 грн. 84 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 3337 грн. 88 коп.

Згадане рішення суду першої інстанції мотивоване обґрунтованістю позовних вимог.

Не погодившись з рішенням господарського суду Луганської області від 28.02.2013 року у справі № 913/155/13-г Публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат» подало до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує те, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неповністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи, порушені та неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права.

Зокрема, посилається на недійсність додаткової угоди від 21.11.2011 року №4 до договору, на підставі якої заявлений позов, у зв'язку з тим, що вона укладена з порушенням норм чинного законодавства, а саме, п. 1 Постанови Кабінету Міністрів від 18.12 1998 року №1998 «Про удосконалення порядку формування цін», а тому підстави для стягнення збитків з Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» відсутні.

Представник апелянта в судовому засіданні 15.05.2013 року підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції - скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні 15.05.2013 року заперечував проти доводів апеляційної скарги, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Частиною 2 ст. 101 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (Експедитор) та Публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат» (Замовник) 09.08.2011року уклали договір про організацію перевозок у власному (орендованому) рухомому складі № 627/11-062/978 (далі - договір) (а.с.8-11).

За умовами п. 1.1 договору він регулює взаємовідносини між Замовником та Експедитором, пов'язані з наданням послуг Замовнику з організації перевозок вантажів, зазначених в узгоджених сторонами цього договору заявках, у власному (орендованому залізничному складі Експедитора або інших підприємств (далі - рухомий склад).

Також договір регулює взаємовідносини між Замовником та Експедитором з оплати користування власним (орендованим) рухомим складом та його збереження як у випадках організації перевозок вантажів за замовленнями Замовника, так і у випадках організації перевозок за замовлень інших юридичних осіб, де Замовник є вантажоодержувачем, власником під'їзних колій.

Згідно п. 2.2 договору замовник зобов'язався надавати експедитору заявку на планові обсяги перевезень та інших послуг до 15 числа місяця, попереднього місяцю здійснення перевезень.

Пунктом 2.2.1 договору в редакції додаткової угоди №4 від 21.11.2011 року сторони узгодили, що замовник зобов'язаний надавати експедитору заявки на організацію перевезень залізорудної сировини за маршрутом станції Інгулець, Грекувата, Терни Придніпровської залізниці - станція Комунарськ Донецької залізниці у власному (орендованому) складі експедитора у кількості не менше ніж 1000 (+/- 10) одиниць рухомого складу щомісячно.

Згідно п. 4.1. договору за порушення умов цього договору винна сторона відшкодовує іншій стороні понесені збитки.

Відповідно до п. 4.2 договору в редакції додаткової угоди № 4 від 21.11.2011 року у випадку не організації перевезень у власному (орендованому) рухомому складі у кількості менше ніж 1000 (+/- 10) одиниць рухомого складу в місяць на замовлення експедитора, замовник сплачує експедитору збитки у твердій сумі, що дорівнює еквіваленту 60 доларів США за кожну незамовлену або невикористану одиницю рухового складу; у випадку надання замовником щомісячної заявки експедитору на здійснення перевезення у власному (орендованому) рухомому складі експедитора у кількості менше ніж 1000 (+/- 10) одиниць рухомого складу або невикористання на протязі місяця 1000 (+/- 10) одиниць власного (орендованого) рухомого складу, замовник відшкодовує експедитору збитки у твердій сумі, що дорівнює еквіваленту 60 доларів США за кожну незамовлену або невикористану одиницю рухового складу або невикористання рухомого складу експедитора менш ніж 1000 (+/- 10) одиниць рухомого складу щомісячно, замовник сплачує експедитору збитки у твердій сумі, що дорівнює еквіваленту 60 доларів США за кожну незамовлену або невикористану одиницю нерухомого складу. Оплата збитків здійснюється у національній валюті за курсом НБУ, який існує на дату відшкодування .

На виконання умов договору відповідач у вересні 2012 року замовив та гарантував оплату при організації перевезення залізорудного концентрату від станції Інгулець у кількості 76 000,00 тон, що дорівнює 1093 одиницям рухомого складу власності (оренди) експедитора (напіввагонів) з урахуванням навантаження в один напіввагон 69,5 тон сировини.

За даними електронних документів, відповідач у вересні 2012 року використав лише 552 напіввагона власності (оренди) позивача, що на 348 одиниць рухомого складу менше від мінімальної заявки (900 одиниць).

Статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені законом або договором терміни.

Відповідно до ч. 1 ст.175 Господарського Кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним Кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до ст. 22 Цивільного Кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитки визначаються, як втрата, якої особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не отримано певної суми доходів, пов'язаних із використанням відповідачем встановленої кількості одиниць рухомого складу для здійснення перевезення.

Згідно із ст. 623 Цивільного Кодексу України, сторона, яка порушила зобов'язання повинна відшкодувати заподіяні в результаті цього збитки.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Пунктом 4 ст. 611 Цивільного Кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків.

Згідно із ст. 225 Господарського Кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, в тому числі, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

З огляду на вищевикладене, вбачається, що підставами для стягнення збитків є наявність складу правопорушення, а саме - наявність збитків, протиправна поведінка заподіювача збитків, причинний зв'язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача, його вина.

Відповідно до ст. 614 Цивільного Кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 Господарського процесуального Кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 43 Господарського процесуального Кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як встановлено колегією суддів та підтверджується матеріалами справи, позивач в повному обсязі виконав умови договору від 09.08.2011 року №627/11-062/978, а відповідач умови відповідного договору щодо використання рухомого складу позивача не виконав, за розрахунком позивача йому заподіяно збитків в сумі 166 893 грн. 84 коп., виходячи з того, що 900 (мінімальна кількість напіввагонів щомісячно), 552 (напіввагони використано), а 60 доларів США за курсом НБУ станом на 06.12.2012 становить 7,993 грн.

За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем на надано належних та допустимих доказів належного виконання умов договору від 09.08.2011 року №627/11-062/978, а саме використання рухомого складу експедитора у кількості не менш ніж 1000 (+/- 10) одиниць рухомого складу щомісячно, а тому позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про недійсність додаткової угоди №4 від 21.11.2011 року до договору від 28.11.2011 року №627/11-062/978 у зв'язку з тим, що грошові зобов'язання, передбачені п.4.2 договору в редакції додаткової угоди, визначені в іноземній валюті, з огляду на наступне.

Згідно ст. 533 Цивільного Кодексу України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених Законом.

З умов п. 4.2 договору в редакції додаткової угоди вбачається можливість нарахування суми збитків в іноземній валюті проте зазначено, що кошти сплачуються в національній валюті України - в гривні.

За таких підстав, доводи відповідача є такими, що суперечать матеріалам справи, укладеному договору та нормам діючого законодавства, у зв'язку з чим відхиляються за необґрунтованістю.

Таким чином, рішення господарського суду відповідає матеріалам справи, вимогам діючого законодавства та не підлягає скасуванню.

Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

1) Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ на рішення господарського суду Луганської області від 28.02.2013 року по справі № 913/155/13-г - залишити без задоволення.

2) Рішення господарського суду Луганської області від 28.02.2013 року по справі №913/155/13-г - залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя К.І. Бойченко

Судді Г.І. Діброва

Т.А. Шевкова