Постанова № 31213539, 16.05.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.05.2013 р. справа №905/1723/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБойченка К.І. Діброви Г.І., Шевкової Т.А.при секретарі судового засідання за участю представників: Лосич Т.С.від позивача:Кир'ян Є.В. - довіреність від від відповідача:Гарбузова Т.О. - довіреність від 12.03.2013 року №Н-01/607розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецька залізниця», м.Донецькна рішення господарського суду Донецької області від27.03.2013 року у справі№ 905/1723/13-г (суддя: Матюхін В.І.)за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськдо Державного підприємства «Донецька залізниця», м.Донецькпростягнення вартості нестачі вантажу в сумі 8901 грн. 63 коп.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Державного підприємства «Донецька залізниця» 8901 грн. 63 коп. вартості нестачі вантажу у вагоні №58831033, відправленого 11.07.2012 року за залізничною накладною на групу вагонів №45490406.

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.03.2013 року по справі №905/1723/13-г позов Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» задоволено, стягнуто з Державного підприємства «Донецька залізниця» на користь позивача 8901 грн. 63 коп. вартості нестачі вантажу та 1720 грн. 50коп. - витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з рішенням господарського суду Донецької області від 27.03.2013 року у справі №905/1723/13-г, відповідач подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує те, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неповністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи, порушені та неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права.

Зокрема, відповідач зазначає, що вимоги позивача, стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» суму вартості нестачі вантажу у вагоні №58831033, відправленого 11.07.2012 року за залізничною накладною №45490406 є безпідставними та документально непідтвердженими, оскільки, в порушення умов п.п. 5 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, позивач не забезпечив підготовку вагона під час завантаження та не пересвідчився у тому, що перевезення у спірному вагоні не призведе до втрати вантажу і не вжив заходів по запобіганню видування або просипання дрібних часток вантажу під час перевезення, а тому вважає, що нестача маси вантажу виникла виключно з вини позивача та законних підстав для сплати такої суми у Державного підприємства «Донецька залізниця» немає.

Представник апелянта в судовому засіданні 15.05.2013 року підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції - скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні 15.05.2013 року заперечував проти доводів апеляційної скарги, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ч.1-2 ст.101 Господарського процесуального Кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.07.2012 року Публічне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (Вантажовідправник) в окатишевозі №58831033, за залізничною накладною № 45490406 зі станції Терни Придніпровської залізниці на станцію Комунарськ Донецької залізниці, відвантажило окатиші залізорудні.

Згідно накладної №45490406 вага вантажу нетто складає 64400 кг., тара - 23300 кг.,вантаж завантажено нижче бортів (а.с.9).

На попутну станцію Красноармійськ вантаж прибув 12.07.2012 року та у зв'язку з виявленням під час огляду вантажу, заглиблення з лівої сторони зі сходу розміром 350х250 до основи, здійснене перевантаження вантажу та складений комерційний акт № БН 731509/37 (а.с.12).

Відповідно до комерційного акту БН №731509/37 від 12.07.2012 року., вагон знаходиться в технічному відношенні справному стані, навантаження в вагоні навалом, нижче бортів 70-100мм, з лівої сторони зі сходу нещільне прилягання розвантажувального люка до бункеру розміром 3см х 15см, щілини закладені мотлохом, двері та люка зачинені, зважування вагону проводилося на 150 тонних тензометричних вагах два рази, нестача виявлена при кожному зважуванні, вага нетто зважування вантажу 56150 кг. (брутто - 79450 кг., тари з накладної - 23300 кг.), нестача вантажу складає 8250 кг. (а.с. 12).

Вищезазначений комерційний акт підписаний заступником начальника станції Красноармійськ Донецької залізниці О.В. Федорчук, та двома робітниками станції, які безпосередньо виявили нестачу вантажу.

Згідно рахунку-фактури від 11.07.2012 року №90278760 пред'явленого Публічним акціонерним товариством «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» Товариству з обмеженою відповідальністю «Метінвест холдинг» ціна 1 тонни окатки залізорудної офлюсованої становить 1222 грн. 08 коп. з ПДВ (а.с. 20).

Позивач просить стягнути суму недостачі із залізниці, яка не забезпечила збереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі 8901 грн. 63 коп.

Відповідно до ст. 909 Цивільного Кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Згідно ч.2 ст. 924 Цивільного Кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 Цивільного Кодексу України обумовлено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про залізничний транспорт» залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Статтею 23 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно із ст.113 Статуту за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з незалежних від перевізника причин.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про залізничний транспорт» обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею 129 Статуту передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням підтверджено вищевказаним комерційним актом, в якому зафіксовано, що витікання вантажу на момент переважування не виявлено, вагон в справному технічному стані.

Приписи статті 31 Статуту залізниць України встановлюють, що залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

У переліку комерційних несправностей зазначено, що до комерційних несправностей належать завантажені вагони та контейнери, в яких є можливість доступу до вантажу через відкриті двері, люки, пошкодження кузова вагона, контейнера, із витікання вантажу з кузова вагона або котла цистерни.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Комерційний акт БН 731509/37 від 12.07.2012 року складений у відповідності до Правил складання актів і є належним доказом, підтверджуючим факт нестачі за спірним перевезенням.

Таким чином, залізниця факт виникнення нестачі з незалежних від перевізника причин не довела.

Згідно статті 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

За таких підстав, колегія суддів вважає, що позивачем вірно заявлена до стягнення сума вартості нестачі вантажу, яка складає в розмірі 8901 грн. 63 коп.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга є такою, що не підлягає задоволенню, у зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю доводів, а рішення суду першої інстанції, таким, що повно та всебічно відповідає нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1) Апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецька залізниця» на рішення господарського суду Донецької області від 27.03.2013 року по справі №905/1723/13-г - залишити без задоволення.

2) Рішення господарського суду Донецької області від 27.03.2013 року по справі №905/1723/13-г - без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційного господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя К.І. Бойченко

Судді Г.І. Діброва

Т.А. Шевкова